Постанова № 10986921, 16.06.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-1619/10/1070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2010 року Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Спиридонової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Касянчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Яготинського районного споживчого товариства до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2009 року Яготинське районне споживче товариство (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.03.2009 року № 0000201700/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно, з порушенням вимог чинного законодавства, на підставі перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 05.03.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.03.2009 року № 0000201700/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 9 574,02 грн., у тому числі 3 191,34 грн. основного платежу та 6 382,68 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях та зазначив, що податкове зобов’язання відповідачем визначено без порушень, відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню і просив відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ працівниками Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції, у період з 19.01.2009 року по 20.02.2009 року, на підставі направлень від 19.01.2009 року № 004 та від 16.02.2009 року № 027 було проведено планову виїзну перевірку Яготинського районного споживчого товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року.

За результатами перевірки складено акт від 05.03.2009 року № 93/2300/30441567, в якому зафіксовано порушення позивачем пп. 4.2.15 п. 4.2, ст. 4, пп. 9.10.1 п. 9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-ІV, яке виразилося у неповному утриманні податку з доходів фізичних осіб за 2005-2006 роки по 7 особових рахунках в результаті неоподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податків під звіт та не повернутих у встановлений строк. Заниження податку з доходів фізичних осіб визначено в сумі 3 191,34 грн.

На підставі акту від 05.03.2009 року № 93/2300/30441567 позивачу згідно з пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 9 574,02 грн., у тому числі 3 191,34 грн. основного платежу та 6 382,68 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 10.03.2009 року № 0000201700/0, позивач подав до Яготинської МДПІ скаргу від 18.03.2009 року № 106, рішенням від 13.05.2009 року № 594/10/1700 про розгляд якої, податкове повідомлення-рішення від 10.03.2009 року № 0000201700/0 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач 19.05.2009 року подав скаргу до Державної податкової адміністрації Київської області, за результатами розгляду якої 17.07.2009 року Державною податковою адміністрацією Київської області винесено рішення про залишення без змін рішення Яготинської МДПІ від 13.05.2009 року № 594/10/1700 та податкове повідомлення-рішення від 10.03.2009 року № 0000201700/0.

24.07.2009 року позивач подав повторну скаргу до Державної податкової адміністрації України. 25.09.2009 року Державною податковою адміністрацією України винесено рішення про результати розгляду повторної скарги, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 10.03.2009 року № 0000201700/0 та рішення Державної податкової адміністрації Київської області від 17.07.2009, а скаргу - без задоволення.

У відповідності до ч. 2 п. 2.5 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 110 від 17.03.2001 року податкове повідомлення-рішення - це рішення керівника органу державної податкової служби щодо сплатити суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій (у тому числі пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності) за порушення податкового законодавства та інших нормативно-правових актів. Таке рішення приймається за результатами перевірок платника податків.

Згідно з п. 1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, законом визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається за результатами проведення перевірки. Носієм доказової інформації про виявлені під час перевірки порушення є акт. Прийняття податкового повідомлення-рішення з інших підстав - не передбачено.

Щодо самого акту перевірки від 05.03.2009 року № 93/2300/30441567 та податкового повідомлення-рішення від 10.03.2009 року № 0000201700/0 суд зазначає наступне.

Наказом ДПА України «Про затвердження зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення» від 11.09.2008 року № 584 затверджено зразок акта (довідки) з окремих питань плану перевірки як складової частини акта.

Як зазначено відповідачем за наслідками проведеної перевірки позивача відділом оподаткування фізичних осіб Яготинської МДПІ, підрозділом 1700, складено довідку (як складову частину акта) від 05.03.2009 року № 1/1700/30441567, на підставі якої і прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 10.03.2009 року № 0000201700/0. Тобто вказана довідка не є якісно іншим документом, а розглядається як складова частина акта від 05.03.2009 року № 93/2300/30441567. Однак, в порушення положень Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року, перша цифра зведеного акту та акту (довідки), яка є його складовою частиною, відрізняються, а мають відповідати одна одній, лише наступна цифра вказує на відповідний підрозділ органу, що проводив перевірку.

Судом встановлено, що відповідач у акті перевірки, посилається на пп. 3.7.2 п. 3.7 на абзац 6 п. 2.17 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в України, затвердженого Постановою Правління Нацбанку від 19.02.2001 року № 72 та лист Національного банку України від 14.02.2003 року № 11-113/336, який містить посилання на вказане положення, які втратили чинність на момент проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 15 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до абзацу 4 п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Контроль за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою регламентує глава 7 вказаного положення, так, зокрема, п.7.47 встановлює, що для перевірки використовуються потрібні касові та розрахункові документи підприємства (підприємця) (касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум), а також документи, що підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо).

Абзацом 5 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року № 436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Таким чином, виходячи з системного аналізу наведених норм, суд приходить до висновку, що чинним законодавством не встановлено вичерпного переліку документів які б підтверджували використання підзвітних сум.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Позивачем надано суду копії розрахункових документів та довідок, які підтверджують витрачання підзвітних коштів підзвітними особами Яготинського районного споживчого товариства. Вказані документи досліджені у судовому засіданні та приєднані до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 10.03.2009 року № 0000201700/0, а тому позов підлягає задоволенню.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (ч. 1 ст. 94 КАС України).

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.03.2009 року № 0000201700/0, прийняте Яготинською міжрайонною державною податковою інспекцією в Київській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Яготинського районного споживчого товариства судовий збір у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.О. Спиридонова

Постанову складено у повному обсязі 21.06.2010 року.