Постанова № 10986880, 19.05.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-223/10/1070 (2а-2163/09/1070)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2010 року Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Спиридонової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Пономаренка Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Гостомельського споживчого товариства до Ірпінської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2008 року Гостомельське споживче товариство (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Ірпінської обєднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про застосування штрафних санкцій від 11.11.2008 року №0002022350/0/3051 на загальну суму 5682,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за результатами перевірки магазину позивача «Продтовари» № 14, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, прийняте рішення № 0002022350/0/3051 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5682,00 грн. за порушення пп. 1, 2, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», якого не було з боку позивача, а тому спірне рішення підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що під час перевірки співробітникам податкової інспекції не було відомо, що у вказаному магазині діяльність здійснюють два субєкти господарювання, крім цього, продавцем ОСОБА_1 у акті перевірки зроблено запис про відсутність зауважень до осіб, що здійснювали перевірку.

Вислухавши сторін, заслухавши пояснення свідків, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

21.10.2008 року співробітниками ДПА у Київській області проведено перевірку магазину позивача з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами проведеної перевірки складено акт від 21.10.2008 року № 3147/1000/23/01754178, у якому зафіксовані порушення пп. 1, 2, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункової операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій, не роздрукування та не видача відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції на суму 18,60 грн., незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена в денному звіті реєстраторів розрахункових операцій на суму 1117,80 грн.

На підставі проведеної перевірки відповідачем винесено оспорюване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002022350/0/3051 від 11.11.2008 року до позивача у сумі 5682,00 грн.

Судом встановлено наступне. 19.05.2004 року позивачем укладена трудова угода з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.(зареєстрованої як фізична особа-підприємець 31.03.2004 року виконавчим комітетом Ірпінської міської ради, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, запис про внесення відомостей до ЄДР НОМЕР_2, свідоцтво про сплату єдиного податку серії НОМЕР_3 від 01.01.2008 року), відповідно до якої вона прийнята на посаду завідувача магазином за адресою: АДРЕСА_1.

Водночас ОСОБА_2 виконує обов'язки продавця у вказаному магазині. Крім того, з ОСОБА_2 укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, а також остання реалізує товари, у тому числі підакцизні, позивача.

Як встановлено судом та зазначено у позові, з ОСОБА_2, як з фізичною особою-підприємцем, позивачем 01.04.2007 року укладений договір оренди, згідно з яким їй передано у тимчасове володіння і користування частину будівлі магазину (58 кв. м. у тому числі 16 кв. м площі торгового залу) з метою торговельного обслуговування населення, 25 кв. м від загальної площі магазину залишено у позивача (а.с.11-15).

Крім того, 01.10.2008 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладені трудова угода та договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність з ОСОБА_1 на підставі заяви останньої. Відповідно до вказаної трудової угоди ОСОБА_1 є продавцем товарів, що належать ОСОБА_2 у зазначеному магазині.

З викладеного вбачається, що на момент проведення відповідачем перевірки, у магазині позивача торгівлю здійснювали дві особи ОСОБА_2, як працівник Гостомельського споживчого товариства, та ФОП ОСОБА_2 через свого працівника - ОСОБА_1, яка немає ніякого відношення до Гостомельського споживчого товариства.

Вказані обставини відповідачем не заперечуються. У своїх письмових запереченнях відповідач лише посилається на незнання цього факту при проведенні перевірки.

Відповідно до вимог Закону позивач здійснював торгівлю із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, а фізична особа-підприємець ОСОБА_2, як платник єдиного податку, - без застосування такого реєстратора та розрахункової книжки.

Як пояснив представник позивача, при проведенні перевірки, у касі магазину позивача знаходилося 48,60 грн., інша сума у розмірі 1117,80 грн. належали фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2

З матеріалів справи, а саме з документа «Підтвердження фактичної наявності коштів» вбачається, що продаж пляшки горілки місткістю 0,5 л «Хлібний Дар» вартістю 18, 60 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій та нероздрукування і невидання покупцю розрахункового документа, здійснено продавцем фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - ОСОБА_1, яка не має відношення до Гостомельського споживчого товариства, а отже і права на здійснення вказаних операцій.

Таким чином, Гостомельське споживче товариство як суб'єкт підприємницької діяльності в контексті положень пп. 1, 2 ст. 3 вказаного вище Закону не здійснювало операцію з продажу вказаного товару, а тому не порушувало зазначених приписів закону.

Із пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суд встановив, що сума коштів, яка знаходилась поза касою під час перевірки не встановлювалась.

Свідок ОСОБА_3 пояснив, що сума у розмірі 1117,80 грн. знаходилась під касою, що заперечує свідок ОСОБА_2

Представник позивача ОСОБА_4 голова правління Гостомельського споживчого товариства, зазначив, що узнавши про перевірку одразу прибув до магазину. Однак особи, які здійснювали дану перевірку, повідомили йому, що жодних порушень не встановлено та з актом проведення перевірки його не ознайомили. А від субєкта господарювання підписала акт ОСОБА_1, яка, як зазначалось вище, не має відношення до Гостомельського споживчого товариства.

В свою чергу, із пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які безпосередньо проводили перевірку, встановлено, що дійсно під час складання акту перевірки до магазину прибув голова правління Гостомельського СТ, однак про виявлені порушення йому повідомлено не було.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав, а лише зауважив на відсутності заперечень продавця ОСОБА_1 до перевіряючих та те, що під час перевірки співробітникам податкової інспекції не було відомо, що у вказаному магазині діяльність здійснюють два субєкти господарювання.

Згідно з п. 1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10 серпня 2005 року, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає, що акт, складений за результатами проведення перевірки, не може використовуватися в якості доказу як такий, що не знайшов свого підтвердження при розгляді даної справи.

Оскільки акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій , згідно висновків суду є таким, що втратив значимість як носій доказової інформації рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002022350/0/3051 від 11 листопада 2008 року слід визнати протиправними.

За вказаних обставин, виходячи з положень норм чинного законодавства, на підставі досліджених матеріалів справи та доводів сторін суд приходить до висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог та вважає їх такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ірпінської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002022350/0/3051 від 11 листопада 2008 року.

Стягнути на користь Гостомельського споживчого товариства з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.О. Спиридонова

Постанову складено у повному обсязі 25.05.2010 року.