Постанова № 10986855, 05.08.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 серпня 2010 року № 2-а-3046/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Маців О.Т.,

за участю представників сторін:

від прокуратури Пінкас Т.А.,

від позивача Зубенко Д.В.,

від відповідача не зявились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора м. Ірпеня Київської області в інтересах держави, в особі Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області

до Закритого акціонерного товариства Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі»

про стягнення заборгованості за страховими внесками на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Ірпеня Київської області в інтересах держави, в особі Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області (далі позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Закритого акціонерного товариства Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» (далі відповідач) про стягнення заборгованості за страховими внесками на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 465289,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявна заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за липень-грудень 2009 року у сумі 465289,73 грн., а також штрафним санкціям. Вказана заборгованість підтверджується даними розрахунків суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за вказані місяця.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 04.02.2010 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 13.04.2010.

Керуючись приписами пункту першого частини першої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відклав розгляд даної справи на 24.06.2010.

Уповноважені представники відповідача у судове засідання 24.06.2010 не зявились. Відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчать дані наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення за № 07433078.

Керуючись приписами пункту третього частини першої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відклав розгляд даної справи на 05.08.2010.

У судове засідання 05.08.2010 зявились представники прокуратури та позивача, які підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити.

Уповноважені представники відповідача у судове засідання 05.08.2010 повторно не зявились. Відповідач був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчать дані наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення за № 08404241.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є субєктом владних повноважень.

Від відповідача відзив на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, дослідивши матеріали справи , всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України від 09.07.2003 № 1058 - IV) платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Частинами третьою та четвертою цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.

Як встановлено у ході судового розгляду та вбачається з матеріалів справи, Закрите акціонерне товариство Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області за № 1-30-04-0407 та є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а отже є страхувальником в розумінні положень Закону України від 09.07.2003 № 1058 - IV.

Відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 17 та частини 6 статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058 - IV, страхувальник, яким є відповідач, зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1., 4.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 і статтею 4 Закону України від 26.06.1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування».

Згідно зі статтею 14, частинами шостою та дванадцятою статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV платники збору на обовязкове пенсійне державне страхування зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, при цьому, страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області подано розрахунки суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень місяць 2009 року, серпень місяць 2009 року, вересень місяць 2009 року, жовтень місяць 2009 року, листопад місяць 2009 року, грудень місяць 2009 року, які підписані керівником та скріплені печаткою підприємства (а.с.7-12).

У вказаних розрахунках відповідач самостійно визначив суму страхових внесків в розмірі 81250,14 грн. за липень місяць 2009 року, в розмірі 93103,06 грн. за серпень місяць 2009 року, в розмірі 79344,62 грн. за вересень місяць 2009 року, в розмірі 82052,20 грн. за жовтень місяць 2009 року, в розмірі 70860,28 грн. за листопад місяць 2009 року, в розмірі 64351,65 грн. за грудень місяць 2009 року, однак у встановлені законом строки відповідачем дані суми не сплачені.

Згідно з частиною 2 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058 IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальним органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягується з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до частини 13 статті 106 Закон України від 09.07.2003 № 1058 IV про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частиною 9 та частиною 10 цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом 3 робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсії.

Суми пені та штрафів, передбачених частиною 9 та 10 цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому, в цей же строк, страхувальник банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обовязковим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято рішення.

Як встановлено судом на підставі рішення від 11.08.2009 № 899 до відповідача застосовано фінансові санкції у сумі 11918,16 грн. та пеню у сумі 13587,57 грн. Належним чином засвідчена копія вказаного рішення (а.с.-13), а також докази надіслання його відповідачу копія поштового повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення за № 239880 наявні в матеріалах справи (а.с.-14).

Таким чином, з огляду на те, що відповідачем не було сплачено у встановлені законодавством строки недоїмку по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, позивачем на підставі частини третьої статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058 IV прийнято вимогу про сплату боргу № Ю-287 від 04.01.2010. Належним чином засвідчена копія корінця вказаної вимоги (а.с.-15), а також докази надіслання її відповідачу копія списку групованих внутрішніх поштових відправлень від 06.01.2010 наявні в матеріалах справи (а.с.-16).

При цьому, вимога про сплату боргу відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувалась.

Відповідно до абзацу 8 частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058 IV, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Таким чином, сума заборгованості на день розгляду даної справи з урахуванням часткової сплати складає 465289,73 (розрахунок а.с.-6) та відповідачем не погашена.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експерти з, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» (код ЄДРПОУ 00292474) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 465289 (чотириста шістдесят пять тисяч двісті вісімдесят девять) грн. 73 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя (підпис) Г.В. Панова

З оригіналом згідно

Суддя Г.В. Панова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 10 серпня 2010 року