Постанова № 10986849, 27.05.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-1659/10/1070 (2а-10002/09/1070)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2010 року Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Спиридонової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Совича О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області до житлово-комунального виробничого підприємства «Фурсівське» про стягнення економічних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

19.10.2009 року Державна інспекція з контролю за цінами в Київській області (далі-позивач), звернулася до суду з адміністративним позовом до житлово-комунального виробничого підприємства «Фурсівське» (далі-відповідач) про стягнення економічних санкцій у загальній сумі 26 742,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в період з 01.12.2007 року по 31.05.2009 року при формуванні тарифу на водовідведення здійснено подвійне включення у вартість послуги податку на додану вартість в результаті чого відповідачем необґрунтовано одержано суму виручки 8914,02 грн., а також, з 01.12.2007 року по дату проведення перевірки відповідачем застосовувалися тарифи на послуги з водовідведення та вивезення побутових відходів без висновків Державної інспекції з контролю за цінами щодо економічно обґрунтованих планових витрат на житлово-комунальні послуги, чим порушено пп. 3 п. 2 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Порядок формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 959, «Порядок формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 року № 1010, постанову Кабінету Міністрів України від 27.02.2007 року № 297 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» та наказ Міністерства економіки України від 07.03.2007 року № 67 «Про затвердження Порядку надання висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат на послуги з централізованого водопостачання та постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, послуги з вивезення побутових відходів, а також технічного обслуговування ліфтів». За виявлені порушення, на підставі ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області прийняте рішення № 112 від 18.06.2009 року «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін» на загальну суму 26742, 06 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині необґрунтованого одержання підприємством суми виручки у розмірі 8914,02 грн. та заперечив проти нарахування економічних санкцій у загальній сумі 17828, 04 грн., пославшись на відсутність у підприємства коштів сплатити вказану санкцію.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи і докази, наявні у справі, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 3 Положення про Державну інспекцію по контролю за цінами, затвердженої Постановою Кабінетом Міністрів України № 1819 «Про питання Державної інспекції по контролю за цінами» головним органом, уповноваженим контролювати встановлення і застосування державних фіксованих і регульованих цін і тарифів, є Державна інспекція з контролю за цінами, що діє у складі Міністерства економіки та перебуває в його підпорядкуванні.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області проведено планову перевірку додержання порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів ЖКВП «Фурсівське» за період з 01.06.2007 року по 31.05.2009 року.

За результатами перевірки був складений акт № 207 від 12.06.2009 року, яким встановлено порушення ЖКВП «Фурсівське» пп. 3 п. 2 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Порядок формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 959, «Порядок формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 року № 1010, постанову Кабінету Міністрів України від 27.02.2007 року № 297 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» та наказ Міністерства економіки України від 07.03.2007 року № 67 «Про затвердження Порядку надання висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат на послуги з централізованого водопостачання та постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, послуги з вивезення побутових відходів, а також технічного обслуговування ліфтів», що виразилося в необґрунтованому отриманні відповідачем виручки в сумі 8914,02 грн.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини є Закон України «Про ціни та ціноутворення». Статтею 6 цього Закону передбачено, що, крім вільних цін і тарифів, у народному господарстві застосовуються також державні фіксовані та регульовані ціни. При цьому окремо зазначено, що вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів та послуг, за винятком тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів (ст. 7 Закону). Таке державне регулювання здійснюється шляхом установлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Відповідно до ст. 9 Закону державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, котрі мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що державний контроль за цінами здійснюється при встановленні та застосуванні державних фіксованих і регульованих цін і тарифів. При цьому контролюються правомірність їх застосування і дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за дотриманням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Кабінетом Міністрів України.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти стягнення штрафу, оскільки це не передбачено законом. Дані твердження відповідача судом до уваги не беруться, оскільки за порушення суб'єктами господарювання дисципліни цін основну відповідальність передбачено ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», згідно з якою необґрунтовано одержана сума виручки підлягає вилученню до бюджету разом зі штрафом у подвійному розмірі. Аналогічна норма міститься і в Положенні № 1819, а саме: уся необґрунтовано отримана сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню та зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки.

Вичерпний перелік порушень порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, наведено в п. 1.4 Інструкції № 298/519. Такими порушеннями, зокрема, є: нарахування не передбачених законодавством націнок до регульованих цін і тарифів; застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання; застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує гранично встановлений відповідно до законодавства; застосування цін (тарифів) із порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни; завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються до структури регульованої ціни, або їх невключення до структури регульованої ціни; включення до структури регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені норми; включення до вартості продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт); застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір; застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), не передбачених певними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг; застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

Відповідно до пп. 3 п. 2 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виробник зобов’язаний проводити в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

Як зазначив у судовому засіданні представник відповідача, необґрунтоване одержання сума виручки в розмірі 8914,02 грн. сталося через помилку бухгалтера підприємства тому відповідач визнає позов в цій частині.

За матеріалами перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області, на підставі ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», винесено рішення № 112 від 24.09.2008 року «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін», а саме, вирішено вилучити у ЖКВП «Фурсівське» в доход державного бюджету суму необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 8914, 02 грн. та штраф у сумі 17828, 04 грн.

Дане рішення було направлено для виконання в 10-денний термін відповідачу та отримане ним 24.06.2009 року про що свідчить копія поштового повідомлення про вручення, наявна у матеріалах справи. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що підприємство не оскаржувало вказане рішення у адміністративному або судовому порядку оскільки не вбачає в цьому сенсу. Відповідачем в добровільному порядку економічні санкції не сплачено тому позивач змушений був звернутися до суду з позовом про примусове стягнення решти суми заборгованості.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Докази, що підтверджують наявність у відповідача заборгованості зі сплати економічних санкцій та правильність їх нарахування позивачем надані суду, їх копії долучені до матеріалів справи. Відповідачем не надано суду доказів які б спростовували доводи позивача. Крім того, у чинному законодавстві про ціни і ціноутворення не передбачено звільнення від сплати економічних санкцій через відсутність коштів у порушника дисципліни цін.

За вказаних обставин, виходячи з заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про правомірність вимог Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області про стягнення з ЖКВП «Фурсівське» заборгованості по сплаті економічних санкцій у сумі 26 742,06 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з житлово-комунального виробничого підприємства «Фурсівське» в доход Державного бюджету України необґрунтовано одержану суму виручки та економічні санкції у загальній сумі 26742, 06 грн. (двадцять шість тисяч сімсот сорок дві гривні шість копійок) за кодом бюджетної класифікації 21081100, код ЗКПО 23570409, на рахунок 31117106700043, банк одержувача УДК у Київській області, МФО 821018.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.О. Спиридонова

Постанову складено у повному обсязі 01.06.2010 року.