Постанова № 10986648, 11.06.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2010 року № 2-а-2683/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Маців О.Т.,

за участю представників сторін:

від позивача не зявились,

від відповідача не зявились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Бородянському районі

до Приватного підприємства «Фактор»

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Бородянському районі (далі позивач) з позовом до Приватного підприємства «Фактор» (далі відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 2370,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг у сумі 2370,26 грн. Вказаний борг утворився у звязку з неподанням відповідачем до податкового органу декларацій з податку на додану вартість.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2010 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 31.03.2010.

Керуючись приписами пунктів першого та другого частини першої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відклав розгляд даної справи на 11.06.2010.

У судове засідання 11.06.2010 представники сторін не зявились.

Позивач був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать дані наявної в матеріалах справи розписки про отримання повістки від 14.04.2010.

Від позивача до суду надійшов лист від 10.06.2010 № 1178/9/10-026, в якому податковий орган просить суд здійснювати розгляд даної справи за відсутності представників позивача.

Відповідач був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду, за адресою, яка вказана у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців: Київська область, Бородянський район, смт. Немішаєве, вул. Пушкіна, 2-А.

До суду повернуто конверти з довідкою (ф. 20) про відсутність відповідача за місцезнаходженням.

Від відповідача відзив на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено у ході судового розгляду та вбачається з матеріалів справи, позивачем було проведено невиїзну документальну перевірку відповідача щодо своєчасності подання податкової звітності.

Під час даної перевірки позивачем встановлено, що Приватне підприємство «Фактор» за період: лютий-грудень 2008 року, січень-березень 2009 року не подавало до податкового органу декларації з податку на додану вартість. Таким чином, відповідачем порушено вимоги підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181- ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За наслідками вказаних перевірок позивачем складено Акт від 21.05.2009 № 0000781530 (а.с.18-19) про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу надіслано запрошення (а.с.-20) прибути до Державної податкової інспекції у Бородянському районі для подання декларації з податку на додану вартість за лютий 2008 року березень 2009 року та підписання Акта камеральної перевірки по своєчасності подання декларації з податку на додану вартість.

Проте, оскільки, поштовий конверт з даним запрошенням було повернуто відділом поштового звязку з довідкою (Ф.20) про відсутність відповідача за місцем знаходження, податковим органом складено Акт неявки на підпис Акта від 21.05.2009 № 36 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість.

На підставі даного Акта перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.05.2009 № 0000781530/0 (а.с.-23), яким відповідачу визначено суму податкового зобовязання по штрафним (фінансовим) санкціям за платежем «податок на додану вартість» у сумі 2380,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу, проте у звязку із поверненням поштового конверту з відміткою про відсутність відповідача за адресою, яка вказана на конверті, податковим органом складено відповідний Акт від 27.05.2009 № 27 (а.с.-25), в якому зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 21.05.2009 № 0000781530/0 розміщено на дощці податкових оголошень.

Таким чином, з огляду на те, що відповідачем не було сплачено у встановлені законодавством строки суму податкового боргу, позивачем прийнято першу податкову вимогу від 22.06.2009 № 1/109. Вказана вимога надіслана на адресу відповідача, проте у звязку з поверненням поштового конверту з відміткою про відсутність відповідача за адресою, яка вказана на конверті, податковим органом складено відповідний Акт від 18.07.2009 № 35 в якому зазначено, що податкова вимога від 22.06.2009 № 1/109 розміщена на дошці податкових оголошень (а.с.26-27).

09.09.2009 позивачем прийнято другу податкову вимогу № 2/160. При цьому, податковим органом складено відповідний Акт від 28.09.2009 в якому зазначено, що податкова вимога від 28.09.2009 № 2/160 розміщена на дошці податкових оголошень .

Як встановлено під час судового розгляду, сума податкового боргу на день розгляду даної справи з урахуванням переплати 9,74, складає 2370,26 грн., відповідачем не сплачена (розрахунок сум податкової заборгованості станом на 15.12.2009 а.с.-6).

Обґрунтованість позовних вимог податкового органу підтверджується наступним.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ).

Згідно з підпунктом 1.11 статті 1 цього Закону під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ встановлено, що податкові декларації подаються за базовий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

При цьому, пунктом 17.3 статті 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ передбачено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Згідно з пунктом 6.1 статті 6 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ , у разі коли сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобовязань, сума податку чи збору (обовязкового платежу), належного до сплати та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобовязання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III податкове зобовязання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, з винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.

В силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону від 21.12.2000 №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 5.2.2. пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ , у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі.

Згідно підпункту 5.2.5. статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Отже, оскільки податкове повідомлення-рішення від 21.05.2009 № 0000781530/0 відповідачем не оскаржувалось в адміністративному або судовому порядку , визначена у них сума податкового зобовязання є узгодженим податковим боргом.

Відповідно до пункту 6.2.1 статті 6 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ , у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом 6.2.4 пунктом 6.2 статтею 6 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону від 21.12.2000 №2181-ІІІ, є виключно податкові органи.

Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 2370,26 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Фактор» (код ЄДРПОУ 32786542) до Державного бюджету України податковий борг у сумі 2370 (дві тисячі триста сімдесят) грн. 26 коп.

Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя (підпис) Г.В. Панова

З оригіналом згідно

Суддя Г.В. Панова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 16 червня 2010 року.