Постанова № 10986504, 13.07.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2010 р. №2-а-2593/10/1070

приміщення суду за адресою:

м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 , каб. 1003

час прийняття постанови : 12 год. 50 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі - Пономаренко Б.В.

за участю представника позивача - Івашкевич Н.М.

представників відповідачів - Літвінова О.А., Головчука С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія 2006» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської

області, Державної податкової адміністрації в Київській області про визнання нечинним та скасування Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002052302 від 07.05.2009 року в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10768 грн. 00 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Енергія 2006» звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області, Державної податкової адміністрації в Київській області, в якому просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002052302 від 07.05.2009 року в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10768 грн. 00 коп.

В обґрунтування своїх вимог вказує , що 16.04.2009 року відповідачем було проведено планову виїзну перевірку АЗС позивача з метою контролю за додержанням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів.

По результатам перевірки було виявлено порушення позивачем п.12 та п. 13 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та виставлено фінансові санкції згідно ст. 20, ст. 21 та ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Санкції за порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» позивач визнає та вже сплатив штраф у розмірі 2867 грн. 70 коп. Порушення п.12 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», позивач не визнає та вважає, що інспекторами було зроблено хибний висновок про неоприбуткування товару, на підставі того, що на АЗС не було первинних документі, оскільки згідно п.6.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» №88 первинні документи позивача зберігаються не на АЗС, а у бухгалтерії. Крім того, законодавством не передбачено порядок обліку товарних запасів на складах та /або за місцем реалізації.

Також, позивач зазначає що перевірити оприбуткування товару на АЗС можливо при роздрукуванні звіту по товарах з РРО, де чітко перелічені всі види товару, їх кількість в наявності, кількість проданих товарів за зміну, ціна товару та суму виручки за кожен вид проданого товару, що зроблено відповідачем не було. Первинні документи були б передані з бухгалтерії для предявлення на перевірку АЗС, якби про перевірку було попереджено за 10 днів та проінформовано, про те, які документи необхідно буде предявити для перевірки.

Виходячи з вищенаведеного, позивач вважає неправомірним нарахування штрафних санкцій за порушення п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У судовому засіданні представник позивача Івашкевич Н.М. підтвердила обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

У судовому засіданні представники відповідачів Літвінов О.А., Головчук С.В. заперечували проти позовних вимог з підстав зазначених у письмових запереченнях на позов, просили відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Статтею 15 та ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР зі змінами та доповненнями, к онтроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Підстави та порядок проведення планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів) визначені ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Тобто, стаття 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» хоч і містить частину 7, якою визначено, що позаплановими перевірками вважається перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а в інших випадках за рішенням суду, але вона не визначає підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок субєктів господарювання, що застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Підстави та порядок проведення планових перевірок субєктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п.п. 31 3.2 додатку до Наказу ДПА України від 27.05.2008 року №335 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» ( зі змінами та доповненнями).

Отже, планові перевірки субєктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій проводяться за окремим щомісячними планами органів державної податкової служби, групою у складі не менше двох посадових осіб за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку і чинним законодавством України не встановлено обовязок попередження субєкта господарювання, що використовує реєстратор розрахункових операці про проведення перевірки за 10 днів до її проведення.

Так , 16.04.2009 року відповідно до окремого плану перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності Відділу контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Київській області на квітень 2009 року, затвердженого Головою ДПА в Київській області С.П. Стеценко 31 березня 2009 року, що передбачено Наказом №355 та на підстаі направлень на право проведення перевірки від 15.04.2009 року №2683 та №2684 працівниками ДПА у Київській області ГДПРІ Пархомчуком А.О. та Потапенком Р.М. було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу АЗС, що належить ТОВ «Енергія 2006» , яка розташована за адресою: Броварський район, с. Княжичі, 23-й км. Броварської обїздної дороги.

Перед початком перевірки оператору АЗС ОСОБА_1 перевіряючими було предявлено службові посвідчення та направлення на право проведення планової перевірки, про що свідчить його особистий підпис в направленнях від 15.04.2009 року №2683 та №2684 про ознайомлення та отримання одного примірника направлення.

За наслідками перевірки складено Акт за дотриманнями субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 16 квітня 2009 року, зареєстрований в журналі реєстрації актів перевірок ДПА в Київській області за номером №1218/1000/23/34361538, який був підписаний без зауважень та другий примірник акту був вручений відповідальному працівнику ТОВ «Енергія 2006» В.А. Гавришу.

Актом перевірки від 16 квітня 2009 року встановлено порушення позивачем п. 12 та п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі акту перевірки від 16 квітня 2009 року, відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.05.2009 року № 0002052302, яким до позивача на підставі ст. 20, ст. 21 та ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 13635 грн.

Санкції за порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» позивач визнав та сплатив штраф у розмірі 2867 грн. 70 коп., що підтверджено сторонами у судовому засіданні, але разом з тим позивач не погоджується з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.05.2009 року № 0002052302 у частині нарахування штрафних санкцій за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і 15.05.2009 року оскаржив його до Державної податкової адміністрації у Київській області.

Рішенням ДПА у Київській області від 24.06.2009 року №1351/10/25-017/154-603 про результати розгляду скарги, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 7 травня 2009 року № 0002052302 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

У подальшому позивач звернувся з листом до ДПА України від 21.07.2009 року №11/21.07.09 з питань неправомірності нарахування штрафних санкцій про розгляд якого було повідомлено позивача листом від 11.08.2009 року №7788/6/23-7015/715 .

Перевіркою, зокрема, встановлено, що на АЗС не ведеться облік товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на суму 5384 грн. До перевірки не надано документи, що засвідчують оприбуткування товару (товарно-транспортні накладні, податкові накладні та інші документи) .

Відповідно до п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п.1, п.3, п. 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після закінчення.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» дія цього Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних субєктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Пунктом 35 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №108 «Про порядок заняття торгівельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення» визначено, що товари, які надійшли до субєкта господарської діяльності оприбутковуються в день надходження за їх фактичною наявністю. У разі неможливості оприбуткування в день фактичного надходження (виклик експерта, перевірка цін, якість, кількість тощо) в текстовій частині товарного звіту за підсумками приходу робиться запис про надходження товарів із зазначенням постачальниками (продавця), їх загальної вартості, а також причини, з якої товари не оприбутковано.

Субєктам господарської діяльності забороняється зберігати в торговельному залі та підсобних приміщеннях призначені для продажу товари, прийняті з порушенням зазначених вимог.

Згідно Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №2 від 10.01.2007 року, надходження запасів на підприємство оформляється відповідними документами, типові форми яких затверджується Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади.

Запаси, які одержані безоплатно, оформляються накладною вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів або товарно-траснпортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування, або актом про приймання матеріалів (форма М-7, затверджена Наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 року №193) або прибутковим ордером. Прибутковий касовий ордер складається матеріально відповідальною особою у день прийняття запасів.

Отже, д о документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні, товарно-транспортні накладні. Такі документи є водночас підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Первинних документів, які є підставою для оприбуткування товару преревіряючим під час перевірки надано позивачем не було, також первинні документи не були надані представником позивача під час розгляду справи у суді.

Представником позивача не надано суду документів, які підтверджують, що первинні документи, які є підставою для оприбуткування товару зберігаються в бухгалтерії та документів, які підтверджують підстави такого зберігання в бухгалтерії, а не на АЗС за місцем реалізації товару та зберігання.

Копія звіту по товарах з РРО від 16.04.2009 року, надана позивачем, не береться судом до уваги, оскільки даний звіт було роздруковано після закінчення перевірки о 12 год. 25 хв. 51 с., а перевірку, згідно Акту від 16.04.2009 року було закінчено о 10 год. 00 хв.

Отже, відсутність первинних документів у місцях реалізації товарів свідчить про те, що позивач у встановленому законодавством порядку не веде облік товарних запасів на за місцем їх реалізації.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, відповідно до вимог ст. 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відповідачем було правомірно застосовано до позивача фінансова санкцій у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, а саме у розмірі 10768 грн. 00 коп. (5384 грн. х 2 = 10768 грн.)

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що оскаржуване Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002052302 від 07.05.2009 року в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10768 грн. 00 коп. є обґрунтованим і повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Енергія 2006» задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія 2006» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області, Державної податкової адміністрації у Київській області про визнання нечинним та скасування Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002052302 від 07.05.2009 року в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10768 грн. 00 коп. відмовити.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 16 липня 2010 року.