Ухвала суду № 109844232, 12.12.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/17709/22

2/760/5169/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 грудня 2022 року Солом`янський районний суду міста Києва в складі судді

Зуєвич Л.Л., перевіривши виконання вимог ст. ст. 175, 177, 184-186 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; адреса представника: 04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 60, оф. 724) до Акціонерного Товариства «Київський завод «Радар» /далі - АТ «Київський завод «Радар»/ (ЄДРПОУ: 14307274; адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 35) про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримання розрахунку, компенсації та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

Рух справи

28.11.2022 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 20.11.2022, за підписом представника позивача - адвоката Сацюк Д.А. (діє на підставі ордеру), в якій він просить суд:

- стягнути з АТ «Київський завод «Радар» на користь ОСОБА_1 суму заборгованості по заробітній платі у загальній сумі 98 283,86 грн;

- стягнути з АТ «Київський завод «Радар» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки розрахунку з липня по жовтень 2022 у сумі 80 000,00 грн;

- стягнути з АТ «Київський завод «Радар» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати в сумі 4 905,34 грн;

- стягнути з АТ «Київський завод «Радар» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 30 000,00 грн;

- стягнути з АТ «Київський завод «Радар» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16 500,00 грн на підставі доказів, які будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2022 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Фактично матеріали справи передано судді по реєстру 06.12.2022.

Щодо можливості прийняття позову до розгляду

Розглянувши матеріали справи суд враховує наступне.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Щодо судового збору

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом ч. 4 ст. 175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Згідно з ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 9901/77/20 (провадження № 11-131заі20) висловлено правову позицію згідно з якою для звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» необхідно надати довідку з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника за попередній календарний рік.

Отже, особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем у порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України судовий збір не сплачено, клопотання в порядку ч. 3 ст. 136 ЦПК України, ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» не заявлено, будь-яких доказів відсутності можливості сплати судового збору до суду не подано.

Відсутність доказів сплати судового збору підтверджується, зокрема, переліком додатків до позову, в якому відповідний доказ відсутній.

В якості підстави звільнення від сплати судового збору позивачем зроблено посилання на п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Проте вказана пільга стосується саме позивачів у справах про стягнення заробітної плати, та на вимоги про:

- стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

- та стягнення моральної шкоди

не поширюється.

Так, ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) викладено наступну правову позицію: «за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях».

Оскільки, зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом в тому числі про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку та про стягнення моральної шкоди, то з урахуванням зазначеної правової позиції Верховного Суду, в цій частині позовних вимог норми щодо звільнення від сплати судового передбачені п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» не підлягають застосуванню, тому за вказані вимоги слід сплатити судовий збір.

Отже, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позов містить вимоги майнового характеру, які обкладаються судовим збором.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розміри ставок судового збору визначені у ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн - для позовів поданих у 2022 році) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12 405,00 грн - для позовів поданих у 2022 році).

З урахуванням зазначеного та положень чинного законодавства, позивачка при поданні позову мала сплатити судовий збір у розмірі 1 984,80 грн (дві вимоги по 992,40 грн), однак, до позовної заяви не додано будь-яких документів, які підтверджують сплату судового збору.

Підсумки

Таким чином, позивачці необхідно:

- сплатити судовий збір в розмірі 1 984,80 грн на рахунок UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101, докази чого надати суду:

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При цьому, суд роз`яснює, що під поняттям «усунення недоліку» розуміється подання в суд документу про сплату судового збору, а не сплата у встановлений строк без своєчасного надання суду доказу (документу) про сплату (відповідна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/10366/17).

Враховуючи викладене, позовну заяву на підставі ст. 185 ЦПК України слід залишити без руху як таку, що подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Пунктом 13 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо визначення судових витрат.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 760/9685/22 (провадження № 61-9630св22) ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху в якій визначено розмір судового збору щодо вирішення питання про повернення судового збору може бути оскаржена в апеляційному порядку

З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Київський завод «Радар» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримання розрахунку, компенсації та моральної шкоди, - залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення недоліків терміном десять днів з моменту отримання копії ухвали з урахуванням вимог, викладених у даній ухвалі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Л. Зуєвич