Рішення № 109839067, 28.03.2023, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/24098/22

Провадження № 2/947/664/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2023 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Салтан Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Остапчук О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» (м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

18.10.2022 року позивач звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 19.08.2022 року близько 17 години 49 хвилин водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Renault, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Кондрашина в місті Одесі, при виїзді на перехрестя з вул. Гвардійської в порушення п. 16.12 Правил дорожнього руху України на перехресті рівнозначних доріг не врахував дорожньої обстановки, а саме: не надав перевагу в русі автомобілю марки Маzdа, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який наближався праворуч, та допустив зіткнення автомобілів.

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Таким чином відповідач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Київського районного суду м. Одеси від 16.09.2022 року по справі №947/20184/22, яка набрала законної сили.

Автомобіль марки Маzdа 3, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2015 року випуску, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю позивачці були завдані значні технічні пошкодження.

Відповідно до довіреності від 20.08.2022 року, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Полянсысим В.М., позивачка уповноважила ОСОБА_3 бути її представником з питань відшкодування шкоди (страхового відшкодування, регламентних виплат), заподіяної транспортному засобу марки Маzdа 3, державний Ізомерний знак НОМЕР_2 .

25.08.2022 року ОСОБА_3 , звернувся до атестованого судового експерта ФОП ОСОБА_4 з заявою про проведення транспортно-товарознавчого дослідження за фактом ДТП, що мало місце 19.08.2022 року.

Так, відповідно до висновку експерта №81/22В експертного транспортно- товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу Маzdа 3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , від 12.09.2022 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Маzdа 3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 19.08.2022 року, визначається рівною 182176,01 гри., вартість відновлюваного ремонту автомобіля визначається рівною 342565,96 гри.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як власника транспортного засобу марки Renault, державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахована в ПрАТ «СК «Український страховий стандарт».

Позивачкою було скеровано заяву про виплату страхового відшкодування на адресу ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», проте станом на час складання позовної заяви жодної відповіді отримано не було.

У зв`язку з чим, позивачкою подано вказану позовну заяву до суду.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Салтан Л.В.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20.10.2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2022 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, відзив на позов не надав.

Представник відповідача ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, відзив на позов не надав.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів, які сповіщені про розгляд справи належним чином, від яких не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідачів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.08.2022 року близько 17 години 49 хвилин водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Renault, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Кондрашина в місті Одесі, при виїзді на перехрестя з вул. Гвардійської в порушення п. 16.12 Правил дорожнього руху України на перехресті рівнозначних доріг не врахував дорожньої обстановки, а саме: не надав перевагу в русі автомобілю марки Маzdа, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який наближався праворуч, та допустив зіткнення автомобілів.

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Таким чином відповідач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Київського районного суду м. Одеси від 16.09.2022 року по справі №947/20184/22, яка набрала законної сили.

Автомобіль марки Маzdа 3, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2015 року випуску, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю позивачці були завдані значні технічні пошкодження.

Відповідно до довіреності від 20.08.2022 року, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Полянсысим В.М., позивачка уповноважила ОСОБА_3 бути її представником з питань відшкодування шкоди (страхового відшкодування, регламентних виплат), заподіяної транспортному засобу марки Маzdа 3, державний Ізомерний знак НОМЕР_2 .

25.08.2022 року ОСОБА_3 , звернувся до атестованого судового експерта ФОП ОСОБА_4 з заявою про проведення транспортно-товарознавчого дослідження за фактом ДТП, що мало місце 19.08.2022 року.

Так, відповідно до висновку експерта №81/22В експертного транспортно- товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу Маzdа 3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , від 12.09.2022 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Маzdа 3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 19.08.2022 року, визначається рівною 182176,01 гри., вартість відновлюваного ремонту автомобіля визначається рівною 342565,96 гри.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як власника транспортного засобу марки Renault, державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахована в ПрАТ «СК «Український страховий стандарт».

Позивачкою було скеровано заяву про виплату страхового відшкодування на адресу ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», проте станом на час складання позовної заяви жодної відповіді отримано не було.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Частиною першою статті 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961 -IV) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майку третьої особи.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У разі якщо деліктні відносини поєднані з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом № 1961-IV. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом № 1961 -IV у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961 -IV).

Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18).

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом в постанові від 26.01.2022 року по справі № 204/5403/18 (провадження № 61-14777св21) та постанові від 26.01.2022 року по справі № 465/674/19 (провадження № 61-12514св21).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21) зазначено, що «...Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а у випадку, зазначеному у пункті 80 цієї постанови - винною особою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14- 176цс18) (пункт 59), від 03 жовтня 2018року у справі №760/15471/І5-ц (провадження № 14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.

Отже, принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку підстави для покладення відповідальності на страхувальника відсутні».

Аналогічні за змістом висновки викладено у постанові Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі № 641/10491/15-ц (провадження № 61-12709св21).

У пункті 1.10 статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що Уповноваженим органом є Національний банк.

Пунктом 9.5 статті 9 вищезазначеного Закону визначено, що розміри страхових сум переглядаються Уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін.

Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 09 квітня 2019 року № 538 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів з питань обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що набрало чинності 21 вересня 2019 року, встановлено страхові суми за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів: за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 130000 гривень на одного потерпілого.

Розмір завданої позивачці шкоди є більшим за визначений договором про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ліміт відповідальності, який становить 130000 грн. та який повинен сплатити ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», а тому для повного відшкодування завданої шкоди ОСОБА_2 зобов`язаний сплатити потерпілій різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Наведене дає підстави для висновку, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.

Зазначене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 02 вересня 2019 року у справі № 545/425/17, від 11 березня 2020 року у справі № 754/5129/15-ц та від 19 липня 2021 року у справі № 206/3219/15-ц (провадження № 61~І9062св20).

Подібні за змістом висновки, зокрема щодо застосування положень частини другої статті 1192 ЦК України, викладено у постановах Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 265/5388/20 (провадження № 61-14462св21), від 18 травня 2022 року у справі № 761/11792/16-ц (провадження № 61-42292св18), від 20 червня 2022 року у справі № 156/1162/20 (провадження № 61-19св22) та від 17 серпня 2022 року у справі № 761/15232/18 (провадження № 61-19661св20).

Під час визначення розміру збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, необхідно враховувати складові цих збитків відповідно до змісту частини другої статті 1192 ЦК України: реальна вартість втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до висновку експерта №81/22В від 12.09.2022 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Маzdа 3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 19.08.2022 року, визначається рівною 182176,01 грн.

До складу зазначеної матеріальної шкоди входять:

29050,00 грн. - вартість ремонтно-відновлювальних робіт;

32130.09 грн. - вартість необхідних для ремонт}' матеріалів;

281385,87 грн. - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту;

0,57 - коефіцієнт фізичного зносу КТЗ;

0,00 грн. -- втрата товарної вартості.

В свою чергу, відповідно до п. 1.3 відповідного висновку вартість відновлюваного ремонту автомобіля Позивачки визначається рівною 342565,96 гри.

У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 359/2309/17 (провадження № 61-26508сз18) зроблено правові висновки щодо відшкодування величини втрати товарної вартості транспортного засобу, які полягають у такому.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-6691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що зазначені збитки с меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Аналогічні за змістом висновки щодо відшкодування потерпілому саме вартості відновлюваного ремонту викладено у постановах Верховного Суду від 21.07.2021 року по справі 757/33065/18-ц (провадження № 61-691сп21) та від 17 серпня 2022 року у справі № 761/15232/18 (проваджений № 61-19661св20).

При цьому пунктом 32.7 частини першої статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що шкоду, пов`язану з втратою товарного вигляду транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до ПУНКТУ 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Таким чином, системний аналіз пункту 32.7 частини першої статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 22, абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статей 1166, 1187. 1194 ЦК України, пунктів 1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювана шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі к у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

З огляду на викладене з ПрА`Г «СК «Український страховий стандарт» підлягає стягненню страхове відшкодування, а саме матеріальний збиток, який визначений з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, в межах граничної суми страхового відшкодування у розмірі 130000,00 гри.

В свою чергу з ОСОБА_2 підлягає стягненню різниця між фактичною вартістю відновлювального ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, а саме: 212565,96 грн. (342565,96 грн. - 130 000,00 грн.).

Щодо відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму. Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - «Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб».

В статті 23 ЦК України, зазначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Позивачці внаслідок ДТП було завдано моральну шкоду, яка полягає у пережитому у ДТП переляку, нервовому стресі, моральних стражданнях та переживаннях через пошкодження власного майна, погіршення його технічного і естетичного стану, у неможливості користуватися ним та побутових незручностях, що виникли внаслідок цього.

Враховуючи зазначене, позивачка має право на відшкодування ОСОБА_2 завданої моральної шкоди у розмірі 5000,00 гри.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідачів підлягає стягненню на користь позивачки судовий збір у розмірі пропорційно до задоволених позовних у розмірі 3475,66 грн, та витрати на залучення атестованого судового експерта для проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу Маzdа 3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у розмірі 4000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 12, 14, 511, 636, 1166, 1187, 1192Цивільного кодексу Українита ст. ст. 3, 4, 5, 13, 15, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280, 353, 354ЦПКУкрайни, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» (м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити повністю.

Стягнути з ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», код ЄДРПОУ: 22229921, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , страхове відшкодування у розмірі 130000 (сто тридцять тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , відшкодування майнової шкоди у розмірі 212565 (двісті дванадцять тисяч п`ятсот шістдесят п`ят) грн 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», код ЄДРПОУ: 22229921, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , витрати на залучення атестованого судового експерта для проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження у розмірі 1496 (одна тисяча чотириста дев`яносто шість) грн. 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , витрати на залучення атестованого судового експерта для проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження у розмірі 2503 (дві тисячі п`ятсот три) грн 88 коп.

Стягнути з ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», код ЄДРПОУ: 22229921, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , судовий збір у розмірі 1300 (одна тисяча триста) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , судовий збір у розмірі 2175 (дві тисячі сто сімдесят п`ять) грн 66 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення виготовлено 28.03.2023 року.

Суддя Салтан Л. В.