Ухвала суду № 109807453, 27.03.2023, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

27 березня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/428/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали за заявою боржникаБОРЖНИК: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 )про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2023 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява ОСОБА_1 (надалі боржник) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

В обґрунтування поданої заяви боржниця посилається на існування кредиторської заборгованості в загальному розмірі понад 634 368,99 грн., що становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців та існування інших обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Згідно ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі КУПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 116 КУПБ, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Частинами першою, третьою, четвертою та сьомою статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; використання примусової праці забороняється; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Частиною першою статті 30 КУПБ встановлено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Абзацом третім частини другої статті 30 КУПБ встановлено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Пунктом 12 частини третьої статті 116 КУПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Законодавцем обрано спосіб врегулювання неплатоспроможності фізичної особи виключно за заявою боржника. При цьому, Законом України «Про судовий збір» не передбачено сплати судового збору за подання заяви фізичною особою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Зазначене обґрунтовує виконання державою свого позитивного обов`язку забезпечення доступу неплатоспроможних фізичних осіб до правосуддя у справах про банкрутство у спосіб не встановлення для таких фізичних осіб ставок судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Разом з тим, законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до частин другої, шостої статті 43 Конституції України.

Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.

Кодекс України з процедур банкрутства та інші норми законодавства не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають можливості відстрочення чи розстрочення заявнику в авансуванні такої винагороди.

Доводи про можливість покладення обов`язку з авансування винагороди керуючого реструктуризацією за перші три місяці роботи на кредиторів з розподілом загальної суми між кредиторами боржника чи обов`язку створення кредиторами фонду для такого авансування винагороди керуючому реструктуризацією є необґрунтованими.

Норми статті 116 КУПБ не містять положень про можливість розподілити між кредиторами зобов`язання сплатити кошти на оплату грошової винагороди арбітражного керуючого за виконанням ним повноважень у справі в перші три місяці провадження, та обов`язку для кредиторів щодо створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Положеннями статті 114 КУПБ передбачено право кредиторів за рахунок власних коштів встановити арбітражному керуючому додаткову винагороду, а не здійснити авансування винагороди арбітражному керуючому.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 листопада 2020 року у справі № 910/726/20.

Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналіз наведених вище положень ст. 116 КУПБ, з урахуванням висновків Верховного Суду, свідчить про те, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність мають бути додані або докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, або угода з арбітражним керуючим, який погоджується на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство, з доказами виконання боржником умов такої угоди.

Звертаючись з даною заявою, ОСОБА_1 подала договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 12.09.2022, сторонами якого є боржниця та арбітражний керуючий Белінська Н.О.

За змістом ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Однак зазначений вище договір не підписаний ОСОБА_1 , а тому не може бути належним доказом укладення угоди з арбітражним керуючим, який погоджується на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржниці виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що укладаючи вказаний вище договір сторони визначили вартість послуг арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією в сумі 19 500,00 грн. за весь строк виконання повноважень, починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією (п. 3.1) (відповідна сума була перерахована боржницею на депозитний рахунок Господарського суду Чернігівської області згідно доданих до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність квитанцій № 122486965 від 05.01.2022, № 0.0.2553911371.1 від 23.05.2022, № 0.0.2568026815.1 від 06.06.2022, № 0.0.2586393753.1 від 22.06.2022, № 0.0.2618749033.1 від 22.07.2022, № 0.0.2649315595.1 від 22.08.2022, № 0.0.2684241495.1 від 22.09.2022, № 0.0.2731219654.1 від 07.11.2022, № 0.0.2788829205.1 від 22.12.2022).

Однак договір в цій частині є таким, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства України, а саме ст. 30 КУПБ, якою врегульовано поняття, розмір та склад винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат.

Так, згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 30 КУПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (ст. 7) установлений з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2684 гривні.

Отже, в даному випадку розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого становить 40 260,00 грн. за три місяці виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією.

Відповідно до абз. 6 ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з вимогами законодавства арбітражний керуючий виконує покладені на нього судом обов`язки та, відповідно, здійснює діяльність арбітражного керуючого на платній основі, а необґрунтована відмова арбітражному керуючому в можливості отримання гарантованої Законом винагороди і тим самим примушення його виконувати повноваження за відсутності оплати праці суперечить ст. 43 Конституції України та ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, договір між заявником та арбітражним керуючим про оплату праці може бути альтернативою мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, однак вказаний договір повинен передбачати весь розмір винагороди, встановлений Кодексом України з процедур банкрутства, а саме на суму 40 260,00 грн.

Отже, надані боржницею квитанції на загальну суму 19 500,00 грн. не можуть бути належними доказами авансування грошової винагороди арбітражному керуючому у визначеному діючим законодавством України розмірі.

Крім того, суд звертає увагу боржниці на те, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.08.2022 провадження у справі № 927/369/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) закрито.

В межах справи № 927/369/22 повноваження керуючого реструктуризацією виконувались арбітражним керуючим Белінською Н.О., за клопотанням якої останній були перераховані грошові кошти в загальній сумі 2 935,45 грн., сплачені ОСОБА_1 вказаними вище квитанціями № 122486965 від 05.01.2022 (1 800,00 грн.) та № 0.0.2553911371.1 від 23.05.2022 (1 135,45 грн.).

Перерахування відповідних коштів арбітражному керуючому ОСОБА_2 було проведено на підставі ухвали Господарського суду Чернігівської області від 30.08.2022 (платіжне доручення № 261 від 05.09.2022 на суму 2 935,45 грн.

Таким чином, за інформацією Планово-фінансового відділу Господарського суду Чернігівської області на день звернення боржниці до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишок перерахованих останньою грошових коштів, що можуть бути спрямовані на авансування грошової винагороди арбітражного керуючого, становить 16 564,55 грн.

Крім того, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно (п. 5 ч. 3 ст. 116 КУПБ).

Як вбачається зі змісту заяви боржниця вказує, що «В Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №314886086 від 11.11.2022 року не виявлено записів щодо права власності на майно.» (відповідна інформація узгоджується з відомостями, наведеними боржницею в Описі майна (перелік майна), яке на праві власності належить/неналежить боржнику).

В той же час, в доданих до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2020-2022 роки (п. 17 п. А. Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника р. III Відомості про нерухоме майно боржника та членів його сім`ї) боржниця повідомляє про перебування у неї в спільній сумісній власності (майно набуте в шлюбі) нерухомого майна (земельних ділянок з кадастровими номерами 7423810100:01:018:0213 та 7423810100:01:018:0212).

Однак документи, що підтверджують право спільної сумісної власності боржниці на вищезазначене нерухоме майно останньою до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додані.

Згідно ч. 1 ст. 113 КУПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

У відповідності з ч. 3 ст. 37 КУПБ, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

В даному випадку такою підставою є невідповідність заяви боржниці про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність вимогам ст. 116 КУПБ, а саме неподання:

доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень в сумі 23 695,45 грн. або угоди з арбітражним керуючим, який погоджується на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржниці виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство, що не суперечить встановленим законодавством нормам;

копії документів, що підтверджують право спільної сумісної власності боржниці на нерухоме майно (земельні ділянки).

Враховуючи, що заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим ст. 116 КУПБ, вона залишається без руху.

Керуючись ст. 2, 37, 113, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.

Зобов`язати ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху подати до господарського суду разом з заявою про усунення недоліків:

докази авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень в сумі 23 695,45 грн. або докази укладення угоди з арбітражним керуючим щодо відстрочення оплати винагороди до реалізації майна боржника, що не суперечить встановленим законодавством нормам;

копії документів, що підтверджують право спільної сумісної власності на нерухоме майно (земельні ділянки).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі неусунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Дата набрання ухвалою законної сили 27.03.2023.

Суддя А.С. Сидоренко