Постанова № 10979365, 19.08.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-29/430 5 томів 13 додатків Головуючий у 1-й інстанції: Копитова О.С. Суддя-доповідач: Заяць В.С.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" серпня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Зайця В.С.

суддів: Земляної Г.В.,

Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі: Леонтовичі М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва на постанову Господарського суду м. Києвавід 19 березня 2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»до Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 30.09.2005 року № 0000932320/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 121683751,98 грн.

Постановою Господарського суду м. Києва від 19 березня 2009 року позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва за № 0000932320/0 від 30.09.2005 року.

На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам у справі, допущені порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, працівниками ДПІ в Оболонському районі м. Києва в період з 29.07.2005 року по 09.09.2005 року проведена планова документальна перевірка вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Дніпро-Вікторія»за період з 01.07.2002 року по 31.03.2005 року. За результатами перевірки складений акт від 22.09.2005 року № 1189/23-902-30407788 на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.09.2005 року № 0000932320/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 121683751,98 грн., з яких 40561250,66 грн. основного платежу та 81122501,32 грн. штрафних (фінансових) санкцій за період з 01.07.2002 року по 30.06.2004 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що за результатами проведеної судово-бухгалтерської експертизи у справі від 22.09.2008 року складено висновок № 6842/6843, яким висновки ДПІ в Оболонському районі м. Києва, викладені в акті № 22.09.2005 року № 1189/23-902-30407788 «Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Вікторія»за період з 01.07.2002р. по 31.03.2005р.», у частині визначення заниження обєкта оподаткування і донарахування податку у розмірі 30 % від суми виплачених виграшів за період з 01.07.2002 року по 30.06.2004 року, документально не підтверджені. До того ж, суд першої інстанції вважає, що виграш гравця розраховується як різниця між ставкою та сумою виграшу, який є базою оподаткування за ставкою 30 % з виграшу гравців.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на слідуюче.

Позивач здійснює діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу, а саме ігри в букмекерських конторах. Оподаткування доходів грального бізнесу здійснюється на підставі ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з пп. 10.2.1. п. 10.2. ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній до 01.07.2004 року), платник податку, який здійснює виплату виграшів у лотерею або інші види ігор чи розиграшів, які передбачають придбання особою права на участь у таких іграх чи розиграшах до їх проведення, зобовязаний утримувати та вносити до бюджету 30 відсотків від суми таких виграшів.

Відповідно до пп. 10.2.2. п. 10.2. ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(вимоги якого діяли у період з 01.07.2002 року по 30.06.2004 року, за який проведено донарахування позивачу податку на прибуток), незалежно від положень підпункту 10.2.1 цього пункту будь-яка особа, яка здійснює виплату особі у звязку із виграшем у казино, бінго, інші ігри у гральних місцях (домах), зобовязана утримувати та вносити до бюджету 30 відсотків від суми прибутку такої особи, який визначається як різниця між її доходами, отриманими у вигляді виграшів за відповідний робочий день, та витратами, понесеними такою фізичною особою протягом такого робочого дня, повязаними з таким виграшем, але не більше суми такого виграшу.

Даною нормою чітко встановлено, що особа, яка здійснює виплату особі у звязку із виграшем у казино, бінго, інші ігри у гральних місцях (домах), зобовязана утримувати та вносити до бюджету 30 відсотків від суми прибутку такої особи, який визначається як різниця між її доходами, отриманими у вигляді виграшів та витратами, понесеними такою фізичною особою саме протягом одного робочого дня, повязаними з таким виграшем, але не більше суми такого виграшу.

За таких обставин, відповідно до ч. 5 ст. 82 КАС України, колегія суддів не погоджується з висновком судово-бухгалтерської експертизи № 6842/6843 від 22.09.2008 року, яким документально не підтверджені висновки ДПІ в Оболонському районі м. Києва, викладені в акті № 22.09.2005 року № 1189/23-902-30407788 «Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Вікторія»за період з 01.07.2002р. по 31.03.2005р.», у частині визначення заниження обєкта оподаткування і донарахування податку у розмірі 30 % від суми виплачених виграшів за період з 01.07.2002 року по 30.06.2004 року.

Відповідно до пп. 17.1.9. вказаного Закону, у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обовязкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обовязкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Актом перевірки № 1189/23-902-30407788 від 22.09.2005 року «Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Вікторія»за період з 01.07.2002р. по 31.03.2005р.»встановлено, що за даними первинного та бухгалтерського обліку (прибуткові та видаткові касові ордери, касові чеки, дані по кредиту рахунку № 301 «Каса» та дебету № 361 «розрахунки з гравцями», виписки банку, звіти підприємства про використання реєстраторів розрахункових операцій за період липень 2002 р. червень 2004 р.) за перевіряє мий період розміри виплачених сум виграшів становлять: за II півріччя 2002 року 20634570.55 грн.; за 2003 рік 69235497,40 грн.; за II півріччя 2004 року 58835077,29 грн.

Отже, ТОВ «Дніпро-Вікторія», в порушення вимог пп. 10.2.1. п.10.2. ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній до 01.07.2004 року), не утримувало та не вносило до бюджету 30 відсотків від суми таких виграшів.

За таких обставин, відповідач правомірно визначив 121683751,98 грн. податкових зобовязань з податку на виграш осіб (40561205,66 грн. донарахованого податку на виграш осіб та 81122501,32 грн. штрафної санкції, застосованої згідно пп. 17.1.9 ст. 17 закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, судом першої інстанції неправильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення яким в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва задовольнити.

Постанову Господарського суду м. Києва від 19 березня 2009 року скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: ______В.С. Заяць

Судді: ______Г.В. Земляна

______Ю.І. Цвіркун

Повний текст постанови виготовлений 25 серпня 2010 року.