Постанова № 10979141, 02.12.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

30 листопада 2009 року Справа № 5020-5/286                     

          Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: Южанінової Тетяни Вікторівни, довіреність № б/н, від 25.01.2008 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Сапфір-Траст";

відповідача: Накопало Олександра Андрійовича, довіреність № б/н від 27.05.2009 року, закрите акціонерне товариство "Севастопольстрой";

розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Севастопольстрой" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокімов І.В.) від 19 жовтня 2009 року у справі №5020-5/286

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Сапфір-Траст" (вул. Карантинна, 16, місто Севастополь, 99008)

до           закритого акціонерного товариства "Севастопольстрой" (вул. М. Музикі, 78а, місто Севастополь, 99007)

про стягнення заборгованості в розмірі 39856,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

          Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Сапфір-Траст», звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до відповідача, закритого акціонерного товариства «Севастопольстрой», про зобов’язання відповідача підписати акт здачі-прийомки робіт (надання послуг) № 13 від 28.02.2007 р. ( 192 м/год ) на суму 13441,54 грн., стягнення заборгованості за договором № 48 від 09.08.2006 року у розмірі 42735,24 грн, у тому числі: основний борг у розмірі 24642,82 грн., 1881,63 грн три відсотки річних, 13331,77 грн. інфляційних витрат, 2879,02 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов’язання.

          Обґрунтування позовних вимог з посиланням на статті 625, 901 Цивільного кодексу України, статті 193, 216, 230, 231, 232 Господарського кодексу України полягає у невиконанні відповідачем договірних зобов’язань по сплаті отриманих послуг з надання техніки.

          В процесі розгляду справи у суді першої інстанції позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 39856,22 грн., з яких: основний борг в сумі 24642,82 грн., 3% річних у розмірі 1881,63 грн., а також 13331,77 грн. інфляційних втрат.

                    Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19 жовтня 2009 року у справі № 5020-5/ 286 (суддя І.В.Євдокімов) позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Сапфір-Траст»задоволені у повному обсязі. З відповідача на користь ТОВ «Сапфір-Траст»стягнуто заборгованість в сумі 39856,22 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 398,56 грн. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

                    Не погодившись з рішенням суду, закрите акціонерне товариство «Севастопольстрой»звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове про відмову у позові.

                    Заперечуючи проти правильності рішення суду першої інстанції, відповідач посилається на те, що місцевим судом розглядалися вимоги по сплаті заборгованості за договором, який був укладений позивачем із Будівельним управлінням № 44 закритого акціонерного товариства «Севастопольстрой», втім як у рішенні суду відповідачем у справі зазначене закрите акціонерне товариство «Севастопольбуд», тобто фактично судом першої інстанції вирішений спір про права та обов’язки особи, що не була залучена до справи.

                    У судовому засіданні 30 листопада 2009 представник відповідача наполягав на скасуванні рішення суду, представник позивача просив залишити рішення без змін з тих підстав, що судом першої інстанції при друкуванні рішення допущено описку в найменуванні юридичної особи відповідача та в зазначенні її коду ЄДРПОУ.

                    Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

                    Як свідчать матеріали справи, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, 15.11.1995 року здійснено державну реєстрацію закритого акціонерного товариства «Севастопольстрой»(а.с.93)

                    09 серпня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Сапфір-Траст»(Виконавець) та Будівельним управлінням № 44 закритого акціонерного товариства «Севастопольбуд»(Замовник) укладено договір № 48 на здійснення послуг з надання техніки, за умовами пункту 1.1. якого Виконавець надає за заявкою Замовника самохідний на пневмоколісному ході кран КС-4361 А та атестований екіпаж для виконання робіт на будівництві жилого будинку корпусу 5 у мікрорайоні Омега, 2А в місті Севастополі. Замовник проводить розрахунки за надані послуги в сумі та у строки, встановлені дійсним договором (а.с. 11-14).

                    Згідно відбитку печатки на зазначеному договорі, замовником за ним виступило Будівельне управління № 44 закритого акціонерного товариства «Севастопольбуд»(а.с.14).

                    Пунктом 2.1. зазначеного вище договору визначено, що вартість експлуатації крану 70 (сімдесят) гривень в м/час без обліку вартості палива. За умовами пункту 2.2. до початку експлуатації крану та щомісячно Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця аванс у розмірі 50% вартості щомісячного обсягу робіт, виходячи з ліміту робочого часу 176 годин.

                    При цьому пунктом 2.3 договору № 48 від 09 серпня 2006 року визначено, що остаточний розрахунок Замовник проводить щомісячно на протязі 5-ти банківських днів з моменту підписання акту вартості виконаних робіт грошовими коштами шляхом перерахування суми вартості виконаних обсягів робіт (наданих послуг) на розрахунковий рахунок Виконавця. Підставою для оплати є акт вартості виконаних робіт, підписаний уповноваженими представниками сторін та завірений печаткою, складений на підставі змінних рапортів, підписаних представником Замовника.

                    Згідно з пунктом 4.3. договору № 48 від 09 серпня 2006 року визначено, що при несвоєчасному перерахуванні Замовником коштів за виконані роботи нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також згідно із статтею 625 Цивільного кодексу України замовник зобов’язаний сплатити суму боргу із врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

У підтвердження виконання умов договору № 48 від 09 серпня 2006 року позивачем до матеріалів справи представлений акт здачі–приймання робіт (надання послуг) № 8 від 31.01.2007 року за січень 2007 року, оплата за які склала 11201,28 грн. (а.с.22). Зазначений акт підписано представником позивача як виконавця робіт, а також представником Будівельного управління «Севастопольстрой», як замовника цих робіт.

Також, до матеріалів справи представлені рапорти на виконання монтажних та вантажно-розвантажувальних робіт за січень 2007 року на 160 м/год; за лютий 2007 року на 160 м/год; за березень на 32 м/год. (а.с. 19-21).

Крім того, як свідчать матеріали справи, позивачем були виставлені рахунки на оплату наданих ним послуг на загальну суму 24642,82 грн.

Надання позивачем послуг на зазначену суму також підтверджується податковими накладними (а.с. 17-18).           

Несплата відповідачем зазначеної заборгованості стала підставою для звернення позивача до суду з вимогою сплати основного боргу, 3% річних і інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.

Встановлюючи всі обставини у справі та перевіряючи їх наявними у справі письмовими доказами з врахуванням приписів статті 99 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія апеляційної інстанції також встановила, що 09.12.2008 року відбулася державна реєстрація змін до установчих документів закритого акціонерного товариства «Севастопольстрой»(а.с.112-124), згідно зі статутом підприємства його найменування як російскою, так й українською мовою є „Севастопольстрой”.

У відповідності до листа Управління статистики у місті Севастополі Будівельне управління № 44 (без права юридичної особи, код 01271379) є філією закритого акціонерного товариства «Севастопольстрой»(код 1271342) (а.с.64).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт наявності у відповідача заборгованості з оплати наданих позивачем послуг є доведеним матеріалами справи, у зв’язку з чим вимоги позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія погоджується із деякими доводами апеляційної скарги, у зв’язку з чим дійшла висновку про часткове її задоволення та скасування рішення господарського суду, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, договір № 48 від 09 серпня 2006 року на момент надання послуг не був розірваний або визнаний недійсним у судовому порядку.

У підтвердження факту надання послуг за договором № 48 від 09.08.2006 року позивачем представлені змінні рапорти за січень 2007 року на 152 м/ч, лютий 2007 року на 160/м/ч, березень 2007 року на 32 м/ч, рахунки на сплату наданих послуг на загальну суму 24642,82 грн. та податкові накладні № 8 від 31.01.2007 року та № 13 від 28.02.2007 року.

Слід також зазначити, що цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій (дані приписи узгоджуються також із приписами статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України). Такі обов'язки можуть виникати із фактичних дій сторін, зокрема, обов'язок оплати послуг може виникнути у відповідача із дій позивача з надання таких послуг та із їх прийняттям відповідачем.

Як свідчать матеріали справи, будь-яких зауважень щодо виконання своїх обов’язків за договором позивач не отримував, що підтверджує факт належного виконання ним своїх зобов’язань.

Отже, проаналізувавши представлені до матеріалів справи докази, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для виникнення у відповідача права вимоги про стягнення заборгованості в сумі 24642,82 грн. за договором № 48 від 09 серпня 2006 року.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний сплатити суму боргу із врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

          Тобто, нарахування позивачем 1881,63 грн. трьох відсотків річних і 13331,77 грн. індексу інфляції обумовлено вимогами діючого законодавства і підставно заявлені ним до стягнення.

Однак, вирішуючи спір між сторонами та обґрунтовано дійшовши висновку про наявність правових підстав для стягнення зазначених у позові сум на користь позивача, судом першої інстанції помилково зазначено, що вони підлягають стягненню з закритого акціонерного товариства «Севастопольбуд».

При цьому судом не перевірено, чи є така особа належним відповідачем у справі, оскільки суд першої інстанції не надав належної оцінки наявній в матеріалах справи довідці Управління статистики у місті Севастополя (а.с. 63-64), якою підтверджено факт того, що Будівельне управління № 44, з яким укладався договір № 48 від 09.08.2006 року, є філією закритого акціонерного товариства «Севастопольстрой».

Отже, виходячи з дійсних обставин у справі, приймаючи до уваги, що Будівельне управління № 44 не є самостійною юридичною особою, заборгованість за договором № 48 від 09.08.2006 року підлягає стягненню саме з закритого акціонерного товариства «Севастопольстрой», як належного відповідача у справі.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пунктах 1, 6 Постанови від 29.12.1976 року №11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи; вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності —на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Отже, при прийнятті рішення судом першої інстанції помилково зазначене невірне найменування юридичної особи й її код ЄДРПОУ, що призвело до невірних висновків й прийняття невірного рішення у справі, тому вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню з прийняттям нового про задоволення позову до належного відповідача.

          Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 ( пункти 1, 3 частини 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

          1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Севастопольстрой" задовольнити частково.

                    2. Рішення господарського суду міста Севастополя скасувати.

                    3. Постановити нове рішення.

                     Позов задовольнити.

                     Стягнути з закритого акціонерного товариства "Севастопольстрой" (99029, вул. Нахімова, 11, місто Севастополь, код ЄДРПОУ 01271342, поштова адреса: вул. М. Музикі, 78-А, місто Севастополь) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сапфір-Траст" ( 99008, місто Севастополь, вул. Карантинна, 16, код ЄДРПОУ 31600519) заборгованість в сумі 39856,22 грн., з якої: основний борг в сумі 24642,82 грн., три відсотки річних - 1881,63 грн., індекс інфляції -13331,77 грн., а також стягнути витрати по сплаті державного мита в сумі 398,56 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,00 грн.

                    4. Господарському суду міста Севастополя видати наказ.          

Головуючий суддя                                                  

Судді