Постанова № 10958373, 04.12.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

01 грудня 2009 року Справа № 2-7/4915-2009                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Черткової І.В.,

суддів                                                                      Волкова К.В.,

                                                                                          Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача: Заяц Світлана Анатоліївна, довіреність № 2889 від 01.04.2009,

відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 12.10.2009 у справі №2-7/4915-2009

за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (бул. Т. Шевченка, 18, місто Київ 30, 01030)

в особі Кримської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Р. Люксембург, 11, місто Сімферополь, 95000)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, 95053)

про стягнення 27 801,85 грн,

                                                            ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Кримської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим заборгованості за договором № 7007912 від 20.06.2008 та додаткових угод № 1 від 20.06.2008, № 2 від 01.05.2009 у розмірі 23935, 07 грн, а також нарахованих на цю суму заборгованості 1628, 94 грн інфляційних витрат, 1749, 30 грн пені та 3% річних у сумі 488, 54 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.10.2009 у справі №2-7/4915-2009 позов задоволено.

Стягнуто з Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Кримської філії 23 935, 07 грн заборгованості, 1 749, 30 грн пені, 1 628, 94 грн інфляційних витрат та 3% річних у сумі 488, 54 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов’язань з оплати наданих послуг.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позовні вимоги задоволені необґрунтовано, оскільки оплата наданих послуг здійснюється після надходження коштів з державного бюджету.

У судові засідання апеляційної інстанції представник відповідача не з’явився. Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він не реалізував своє процесуальне право на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність його представника.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, який мотивований правомірністю оскаржуваного рішення, оскільки матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача, сам он її визнає, а його посилання на відсутність бюджетного фінансування не звільняють його від належного виконання договірних зобов’язань.

Представник позивача у судовому засіданні –17.11.2009 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду –без змін.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2009 суддю Гоголя Ю.М. замінено на суддю Плута В.М.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

20.06.2008 між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (оператор) та Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (бізнес-абонент) укладено договір про надання послуг бізнес-мережі № 7007912 (а. с. 9).

Згідно з пунктом 1.1 вказаного договору оператор зобов’язався надавати бізнес-абоненту на території України послуги з передавання даних і повідомлень ДК 016-97 код 64.20.1 (телекомунікаційні послуги Бізнес-мережі Утел відповідно до додаткових угод до цього договору), а бізнес-абонент –отримувати зазначені послуги та сплачувати їх вартість за діючими тарифами. Послуги замовляються бізнес-абонентом шляхом укладення додаткових угод до цього договору.

На виконання цього пункту 20.06.2008, 01.05.2009 між сторонами укладено додаткові угоди №№ 1, 2 про надання послуг цифрової телефонії (а. с. 12 - 17).

29.04.2009 позивач здійснив відключення деяких телефонів відповідача за його письмовою заявою, 18.06.2009 –за несплату, що підтверджується нарядами про зняття телефону (а. с. 19, 20, 28 - 40).

Із витягу з рахунку абонента, оборотної відомості (а. с. 21 –23) вбачається, що відповідачу за надані послуги за листопад 2008 року нараховано 7206, 36 грн, за грудень 2008 року –7217, 81 грн, за січень 2009 року –7215, 26 грн, за лютий 2009 року –7210, 18 грн, за березень 2009 року 7206, 36 грн, за квітень 2009 року –5136, 38 грн, за травень 2009 року –1172, 32 грн, та за абонентську плату за червень 2009 року - 150 грн. Загальна вартість наданих послуг складає 42514, 67 грн.

Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим 06.07.2009 сплачено 10499 грн, 23.07.2009 –8080, 60 грн, що сумарно становить 18579, 60 грн. Згідно з призначення платежу відповідачем сплачена заборгованість за рахунком за червень № 11-07912-006488 (а. с. 46, 122 –124), що включає в себе загальну заборгованість за листопад 2008 року –червень 2009 року.

Доказів погашення заборгованості в сумі 23935, 07 грн відповідачем не надано. У листі № 38499/10/05-0 від 07.08.2009 відповідач зазначає на неможливість погашення наявного на той час боргу в сумі 28719, 71 грн у зв’язку з відсутністю фінансування (а. с. 18).

Несплата Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим заборгованості в сумі 23935, 07 грн стала підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення цієї суми в примусовому порядку та стягнення нарахованої на неї пені, 3% річних та інфляційних витрат.

Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні відносини врегульовані главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У підпункті 2.2.3 укладеного договору відповідач зобов'язався проводити оплату послуг у терміни, визначені цим договором.

Розділом 3 договору передбачений наступний порядок розрахунків: не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор виставляє бізнес-абоненту рахунку для оплати вартості наданих послуг. Бізнес-абонент повинен оплатити рахунок за послуги протягом десяти робочих днів з моменту його отримання (але не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим) шляхом перерахування належної сплати суми на розрахунковий рахунок оператора.

На виконання цього пункту позивачем виставлено рахунки (а. с. 45 –54) на загальну суму 42514, 67 грн. Направлення рахунків на адресу відповідача підтверджується реєстрами поштових відправлень (а. с. 55 –58).

Згідно з статтями 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем сплачено лише 18579, 60 грн вартості наданих послуг, докази оплати 23935, 07 грн не надано суду.

З огляду на викладене судова колегія вважає правомірними висновку суду першої інстанції про стягнення з відповідача 23935, 07 грн заборгованості.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на договір № 1350 від 09.01.2007 та додаткової угоди до нього б/н є безпідставними, оскільки предметом даної справи є стягнення заборгованості за договором № 7007912 від 20.06.2008 та додаткових угод № 1 від 20.06.2008, № 2 від 01.05.2009.

Доводи відповідача про відсутність бюджетного фінансування не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки це не є підставою для звільнення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим від виконання взятих на себе договірних зобов’язань.

Відповідно до пункту 3 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Різновидом неустойки є пеня, яка згідно з частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 4.2 договору № 7007912 від 20.06.2008 сторони передбачили відповідальність за затримку оплати наданих послуг у вигляді пені, яка нараховується з першого числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, встановлений пунктом 4.2 договору № 7007912 від 20.06.2008 розмір пені відповідає статті 3 названого Закону.

Згідно з наданим позивачем до суду першої інстанції розрахунком (а. с. 26) останній просить стягнути з відповідача пеню в загальній сумі 1749, 30 грн. Перевіривши даний розрахунок, судова колегія встановила, що позивачем допущені у ньому арифметичні помилки, а також з порушенням частини 6 статті 232 Господарського кодексу України визначений період прострочення за грудень 2008 року. Фактичний розмір пені становить 1746, 94 грн, виходячи з наступного.

Пеня за затримку оплати наданих послуг за листопад 2008 року на суму 7206, 36 грн становить 425, 67 грн (390, 92 грн (за період з 01.01.2009 до 15.06.2009 –день зміни облікової ставки Національного банку України) + 34, 75 грн (за період з 15.06.2009 до 01.07.2009).

За грудень 2008 року позивач здійснює нарахування на суму 7217, 81 грн за періоди з 01.02.2009 до 15.06.2009 (день зміни облікової ставки Національного банку України) та з 15.06.2009 до 02.08.2009. При цьому відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України таке нарахування повинно закінчуватися 31.07.2009, тобто до 01.08.2009. Враховуючи дану помилку в періоді нарахування та загальні арифметичні помилки, судова колегія встановила, що розмір пені за грудень становить 420, 22 грн (317, 98 грн (за період з 01.02.2009 до 15.06.2009) + 102, 24 грн (за період з 15.06.2009 до 01.08.2009).

У січні 2009 року надано послуг на суму 7215, 26 грн, а тому пеня становить 394, 96 грн (251, 45 грн (за період з 01.03.2009 до 15.06.2009) + 143, 51 грн (за період з 15.06.2009 до 20.08.2009).

За надані послуги за лютий 2009 року на суму 7210, 18 грн за загальний період з 01.04.2009 до 23.07.2009 пеня нарахована у сумі 260, 36 грн (177, 79 грн за період з 01.04.2009 до 15.06.2009 та 82, 57 грн за період з 15.06.2009 до 23.07.2009) та у зв’язку із зарахуванням позивачем 4914, 54 грн оплати наданих послуг за лютий 2009 року –на суму 2295, 64 грн за період з 23.07.2009 до 20.08.2009 нарахована пеня у сумі 19, 37 грн. Загальний розмір пені становить 279, 73 грн.

У березні 2009 року послуги надані на суму 7206, 36 грн. Позивач в оплату наданих послуг за березень зарахував 4040, 30 грн, перерахованих відповідачем 06.07.2009, та 3166, 06 грн, перерахованих 23.07.2009. У зв’язку з цим нарахування пені за період з 01.05.2009 до 06.07.2009 повинно здійснюватися на суму 7206, 36 грн, а з 06.07.2009 до 23.07.2009 на суму 3166, 06. У свою чергу період з 01.05.2009 до 06.07.2009 ділиться на періоди з 01.05.2009 до 15.06.2009 та з 15.06.2009 до 06.07.2009 внаслідок зміни облікової ставки Національного банку України. Розмір пені відповідно становить 106, 61 грн, 45, 61 грн та 16, 22 грн, загальний розмір пені за березень 2008 року –168, 44 грн.

У квітні 2009 року послуги надані на суму 5136, 38 грн. Позивач в оплату наданих послуг за квітень зарахував 5136, 38 грн, перерахованих 06.07.2009. У зв’язку з цим позивач здійснює нарахування пені за період з 01.06.2009 до 06.07.2009. При цьому даний період у зв’язку зі зміною облікової ставки ділиться на періоди з 01.06.2009 до 15.06.2009 та 15.06.2009 до 06.07.2009. Розмір пені за вказані періоди становить 23, 64 грн та 32, 51 грн відповідно, загальний розмір пені за квітень 2008 року –56, 15 грн.

У травні 2009 року послуги надані на суму 1172, 32 грн. Позивач в оплату наданих послуг за травень зарахував 1172, 32 грн, перерахованих 06.07.2009. У зв’язку з цим розмір пені за вказаний місяць становить 1, 77 грн (з 01.07.2009 до 06.07.2009).

Уточнюючий розрахунок пені, наданий позивачем до апеляційної інстанції, судова колегія не враховує, оскільки останній здійснив в ньому перерозподіл сум оплати, що спричинило збільшення розміру позовних вимог.

З огляду на викладене суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача 1746, 94 грн пені, 2, 36 грн пені стягнуто необґрунтовано.

Згідно з статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого позивачем до суду першої інстанції розрахунком (а. с. 25) останній просить стягнути з відповідача 1628, 94 грн інфляційних витрат та 3% річних у сумі 488, 54 грн. Перевіривши даний розрахунок, судова колегія встановила, що позивачем допущені у ньому арифметичні помилки. Фактичний розмір інфляційних витрат становить 1624, 87 грн, де 610, 08 грн інфляційних витрат за надані послуги за листопад 2008 року, 390, 41 грн –за грудень 2008 року, 277, 88 грн –за січень 2009 року, 174, 30 грн –за лютий 2009 року, 115, 70 грн –за березень 2009 року, 26, 50 грн –за квітень 2009 року.

Фактичний розмір 3% річних становить 488, 49 грн, де 136, 82 грн річних за період з 01.01.2009 до 20.08.2009, 118, 65 грн за період з 01.02.2009 до 20.08.2009, 102 грн за період з 01.03.2009 до 20.08.2009, 66, 97 грн за період з 01.04.2009 до 23.07.2009, 5, 28 грн за період з 23.07.2009 до 20.08.2009, 39, 09 грн за період з 01.05.2009 до 06.07.2009, 4, 42 грн за період з 06.07.2009 до 23.07.2009, 14, 78 грн з 01.06.2009 до 06.07.2009, 0, 48 грн за період з 01.07.2009 до 06.07.2009.

Таким чином, суд першої інстанції неправомірно стягнув з відповідача 4, 07 грн інфляційних витрат та 3% річних у сумі 0, 05 грн, позов підлягає задоволенню в частині стягнення 1624, 87 грн інфляційних витрат та 3% річних у сумі 488, 49 грн.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому рішення місцевого господарського суду підлягає зміні, апеляційна скарга –частковому задоволенню.          

Керуючись статтями 49, 101, пунктом 4 статті 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.10.2009 у справі №2-7/4915-2009 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: "1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (95053, місто Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9, ідентифікаційний код 23192002, р/р 35214003000204 в ГУ ГКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (01030, місто Київ 30, бул. Т. Шевченка, 18) в особі Кримської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (95000, місто Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 11, ідентифікаційний код 22236588, р/р 26009159400116 в Херсонській філії АБ "Брокбізнесбанк", м. Сімферополь, МФО 352372) 23935, 07 грн заборгованості, 1 746, 94 грн пені, 1 624, 87 грн інфляційних витрат та 3% річних у сумі 488, 49 грн, а також 277, 95 грн державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У решті позову відмовити."

3.Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя                                                  І.В. Черткова

Судді                                                                                К.В. Волков

                                                                                В.М. Плут