Рішення № 10978608, 10.08.2010, Господарський суд Чернігівської області

10.08.10Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"06" серпня 2010 року                               Справа №20/82

Суддя Цимбал –Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: приватного підприємства „Баядера”

юридична адреса: 84601, вул. Озерянівська, 2, м. Горлівка, Донецька область;

поштова адреса: 14026, вул. Квітнева, 17, с. Н.Білоус, Чернігівський район;

до відповідача: приватного підприємства „Дошир”

14000, проспект Миру, 180-А, м. Чернігів;

предмет спору: про стягнення 2840,80 грн.;

за участю представників сторін:

позивача: Томило М.М.(дов. №б/н від 14.07.2010р.)- представник;

відповідача: не з’явився;

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство „Баядера” звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до приватного підприємства „Дошир” про стягнення з відповідача 2185,23 грн. суми основного боргу та 655,57 грн. штрафу за неналежне виконання зобов’язань відповідно до договору поставки № 2379 від 01.01.2010 року.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 09.06.2010р. розгляд справи призначено на 17.06.2010р., після чого розгляд справи відкладався до 29.07.2010р.,05.08.2010р.

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні 05.08.2010р. перерви для прийняття рішення до 06.08.2010р., згідно до ст.77 ГПК України.

Відповідач в судові засідання представника не направив. Ухвали суду про порушення провадження у справі від 09.06.2010р. та про відкладення розгляду справи від 17.06.2010р. та від 29.07.2010р., направлені відповідачу рекомендованою поштою за адресою: м.Чернігів, пр.Миру,180-А, повернулися до суду з відміткою поштового відділення: «за закінченням строку зберігання»та «Організація вибула».

Відповідно до ст. ст.17,18,19,20 Закону України від 15.05.2003р. за №755-ІV „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців”:

відомості про юридичну особу або фізичну особу –підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України; в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, її місцезнаходження; в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб;

якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьої особою, доки до них не внесено відповідних змін;

відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків і надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру, довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ від 30.06.2010р. за №6322844 товариство з обмеженою відповідальністю „Дошир”, зареєстроване за адресою: 14000, пр. Миру, 180-А, м.Чернігів.

Враховуючи викладене, господарським судом відповідно до ст.87 ГПК України було повідомлено відповідача про час та місце слухання справи.

Разом з цим, слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.01.2010р. між ПП «Баядера»та ПП «Дошир»укладено договір поставки № 2379 (далі –Договір).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Постачальник зобов’язується по заявці покупця поставляти та передати у власність останнього товар, а Покупець зобов’язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Згідно ч.1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до п.2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору, позивачем переданий відповідачу товар відповідно до накладної № 560065 від 29.04.2010р. на суму 5366,28грн.. Зазначена накладна підписана невстановленою особою - працівником відповідача та скріплено печаткою відповідача.

Особа, яка отримала товар за накладною № 560065 від 29.04.2010р. не зазначається в списку матеріально - відповідальних осіб ПП «Дошир»(аркуш справи 12-13).

Відповідно до п.6.3., 6.3.1., 6.3.2. Договору, оформлення приймання-передачі товару здійснюється шляхом підписання представниками сторін видаткових накладних та інших супроводжувальних документів. У випадку підписання товаросупроводжувальних документів представником Покупця, відомості про якого не вказані в інформації, наданої Покупцем відповідно до п.п. 6.1.1. п.6.1 цього Договору, Покупець повинен негайно переоформити товаросупроводжувальні документи або надати нову інформацію, передбачену п.п. 6.1.1 п.6.1. цього Договору, із внесенням до неї відомостей про особу, яка підписала товаросупроводжувальні документи. У разі невиконання покупцем жодної із дій, перелічених в п.п. 6.3.1. п.6.3 цього Договору, вважається, що особа, яка підписала товаросупроводжувальні документи, є належним чином уповноваженим представником Покупця, і її підпис на товаросупроводжувальних документах підтверджує виникнення для покупця всіх обов’язків, передбачених цим Договором.

Отже, враховуючи вище вказане, особа, яка отримала товар за накладною № 560065 від 29.04.2010р., є належним чином уповноваженою особою, тому факт передачі товару належним чином доведений та документально підтверджений.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п.3.2. Договору, розрахунки за товар за кожною отриманою партією Товару здійснюються шляхом оплати Покупцем вартості партії Товару протягом 14 календарних днів з дати поставки партії товару.

Отже, у відповідача виник обов’язок оплати накладну від 29.04.2010р. до 13.05.2010р..

З пояснень позивача та поданих документів встановлено, що відповідачем здійснено повернення товару (отриманого за накладною 560065 від 29.04.2010р.) 11.05.2010р. на суму 408,10грн., 14.05.2010р. на суму 1931,00грн., 17.05.2010р. на суму 793,00грн., всього на суму 3132,10грн.

Обов’язок щодо повної оплати отриманого товару відповідачем не виконаний, що є порушенням ст. ст. 525,692 ЦК України і ст.193 ГК України і в результаті чого заборгованість перед позивачем за перерахунком суду складає 2234,18грн.

Станом на час вирішення спору факт отримання товару відповідачем не спростований, заборгованість перед позивачем не погашена. Оскільки позивачем заявлені вимоги в частині стягнення 2185,23грн. основного боргу, отже вони визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до 7.2.1 Договору, у разі, якщо заборгованість не буде погашена протягом 15 календарних днів з дати її виникнення, Покупець зобов’язаний сплатити на користь Постачальника штраф у розмірі 30% від суми поставки, строк розрахунків по якій було порушено.

Отже з 29.05.2010р. у позивача виникло право нарахування штрафу.

Позивачем нараховано штраф в розмірі 655,57грн., який відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору та підлягає задоволенню і стягненню на його користь.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Керуючись с.49, ст.75, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з приватного підприємства «Дошир»(14000, пр.Миру,180-А, р/р 26003249904800 в ПАТ «Укрсиббанк»м.Чернігів, МФО 351005, код 36338998) на користь приватного підприємства «Баядера»(84601, вул. Озерянівська, 2, м.Горлівка, Донецької обл., р/р 26007935000301 в Київській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 13491057) 2185,23грн. боргу, 655,57 грн. штрафу, а всього 2840,80грн., а також 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                         М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 10 серпня 2010 року.17.0попопо

порпропо6.Повний текст рішення підписано08

Суддя                     М.П. Цимбал-Нарожна