Рішення № 10978429, 02.08.2010, Господарський суд Чернігівської області

02.08.10 УКРАЇНА

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 67-28-47 факс 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

30.07. 2010 справа № 5/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Чіпіта Україна збут”

вул. Боженка, 86г, м. Київ, 03150

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Таліл”

14001, провулок Стаханівців, 9-А, м. Чернігів,

предмет спору: про стягнення 8883,56грн

Суддя А.В.Романенко

Представники сторін:

від позивача: Буренок Р.О. довіреність від 22.04.2010, представник.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю „Чіпіта Україна збут” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Таліл” про стягнення 7510,00грн заборгованості за поставлений товар, 3% річних в розмірі 125,31грн, 480,64грн інфляційних втрат та 767,61грн пені згідно договору від 07.10.2009, а також 102грн державного мита та 236грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення господарського судового процесу.

Надіслані, на зазначену у позовній заяві адресу відповідача, ухвали господарського суду Чернігівської області від 01.07.2010 про порушення провадження у справі та від 13.07.2010 про відкладення розгляду справи, повернулись до суду не врученими, з відміткою поштового відділення на конверті: „...за зазначеною адресою не проживає”.

Представником позивача в судовому засіданні подано письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке судом задоволено.

В судовому засіданні 13.07.2010 представником позивача на вимогу суду, в підтвердження позовних вимог, було надано копії виписок по рахунку від 17.12.2009 р., від 09.12.2009 р., 09.11.2009 р., від 14.12.2009 р., про часткову сплату відповідачем суми боргу на суму 1255,64грн, які залучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 29.07.2010 представник позивача підтримав свої позовні вимоги. На виконання ухвали суду від 01.07.2010р. надав витяг з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 768434 станом на 12.07.2010, яким підтверджено юридичну адресу відповідача по справі - Товариства з обмеженою відповідальністю “Таліл”: провулок Стаханівців, 9-А, м. Чернігів, 14001.

Приймаючи до уваги, що ухвала господарського суду Чернігівської області від 01.07.2010 про порушення провадження у справі та ухвала суду від 13.07.2010 про відкладення розгляду справи були направленні на адресу, вказану позивачем у позовній заяві, точність якої підтверджується витягом з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.07.2010, доданим до матеріалів справи, суд доходить висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, своїм правом участі в господарських засіданнях та іншими процесуальними правами не скористався.

Не з’явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

07.10.2009 між сторонами було укладено договір купівлі-продажу (далі Договір), який за своєю правовою формою є договором поставки.

Частиною першою ст.712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1.1. Договору позивач взяв на себе зобов’язання передати належний товар у власність покупця, а покупець зобов’язався прийняти товар та оплатити за нього на умовах Договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Згідно пунктів 1.1. та 1.2. Договору продавець зобов’язаний передати товар покупцю в повному обсязі. Моментом передачі права власності на товар, є момент фізичного одержання товарів Покупцем і оформлення відповідної документації.

На виконання умов вказаного Договору позивач передав відповідачеві у власність товар на суму з ПДВ 8762,64грн, що підтверджується видатковою накладною від 08.10.2009 за №РН–0009001, копія якої додана до матеріалів справи.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом та печаткою відповідача на видатковій накладній від 08.10.2010 р. № РН-0009001.

Пунктами 4.2 та 4.3. Договору передбачено, що покупець оплачує суму за товар протягом 30 календарних днів після отримання товару, згідно накладних. За взаємною домовленістю сторін розрахунки можуть проводитися шляхом заліку взаємних вимог, а також випискою векселів, про що складається додаткова угода до даного договору.

Таким чином, за отриманий по видатковій накладній від 08.10.2009 №РН–0009001 товар, відповідач зобов’язаний був розрахуватись до 07.11.2009 включно.

Із матеріалів вбачається справи, що відповідач взяті на себе зобов’язання щодо оплати поставленого товару згідно умов Договору в строк не виконав, вартість поставленого товару на суму 8762,64грн не сплатив.

Позивач направив відповідачу листи-нагадування від 19.11.2009 та від 22.12.2009р., копії яких додані до матеріалів справи, з проханням здійснити оплату за поставлений товар на суму 7210грн.

На день подачі позову (30.06.2010) відповідач свої зобов’язання по Договору не виконав. Заборгованість за поставлений товар позивачу не перерахував.

Основна заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті поставленого товару становить 7510,00грн.

Позивач просить стягнути з відповідача за період з 10.11.2009 по 31.05.2010 3% річних в розмірі 125,31грн та інфляційні витрати в розмірі 480,64грн.

Пунктом 5.3 Договору сторони визначили, що у випадку невиконання чи несвоєчасного виконання однією зі сторін своїх зобов”язань за договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення від суми простроченого зобов”язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Оскільки матеріалами справи підтверджена прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення за період з 10.11.2009 по 31.05.2010 3% річних та інфляційних витрат є обґрунтованими.

У зв’язку простроченням оплати вартості поставленого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 767грн. 61коп. пені за період прострочки з 10.11.2009 по 10.05.2010.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Статтями 231 та 232 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються в розмірі передбаченому сторонами в договорі. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Статтею 549 Цивільного кодекс України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов’язання.

Відповідач належним чином не обґрунтував невиконання ним зобов’язань щодо оплати отриманого товару та належних доказів неможливості здійснення оплати позивачу не надав, тому суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення штрафу є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, за отриманий товар своєчасно не розрахувався, суд, з урахуванням зазначеного вище, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підлягають задоволенню в частині стягнення 7510грн заборгованості за поставлений товар, 3% річних в розмірі 125,31грн, 480,64грн інфляційних втрат та 767,61грн пені.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 102грн витрат по сплаті держмита та 236грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Таліл”, провулок Стаханівців, будинок 9-А, м. Чернігів, 14001 (п/р 26005184615100 в ЧФ АКИБ „Укрсиббанк”, МФО 351005, ідентифікаційний номер 35956163) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Чіпіта Україна збут”, вул. Боженка, буд.86-г, м. Київ, 03150 (п/р 26007418051 в філії ВАТ „МТБ” м. Київ, МФО 300829, код ЄДРПОУ 32955832) 7510грн. боргу, 3% річних в розмірі 125,31грн, 480,64грн інфляційних втрат 767,61грн пені, 102грн витрат по сплаті держмита та 236грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набранням судовим рішення законної сили.

Суддя А.В.Романенко