Рішення № 10978218, 27.07.2010, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 672-847

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«27 »липня 2010 року Справа №17/91

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛЕАН”, ЛТД”

76026, м. Івано-Франківськ, вул. Довженка, 26

До ВІДПОВІДАЧА: Відкритого акціонерного товариства ”Ніжинський м’ясокомбінат”

16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Космонавтів, 25

Про стягнення 2728,30 грн.

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: не з’явився.

Від Відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

          Товариством з обмеженою відповідальністю “ГАЛЕАН”, ЛТД заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства ”Ніжинський м’ясокомбінат” про стягнення 2728,30грн., в тому числі 2695,00 грн. основного боргу та 33,30 грн. пені.

До початку судового засідання 17.06.10р. від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача 2766,14 грн., в тому числі 2695,00 грн. основного боргу та 71,14 грн. пені за період з 23.04.10р. по 08.06.10р., якою фактично збільшено позовні вимоги та змінено період нарахування пені на основний борг. До даної заяви доданий фіскальний чек від 08.06.10р., що підтверджує відправлення зазначеної заяви Відповідачу.

29.06.10р. від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача 2799,29 грн., в тому числі 2695,00 грн. основного боргу, 90,78 грн. пені за період з 23.04.10р. по 22.06.10р. та 3% річних у розмірі 13,51 грн. за період з 23.04.10р. по 22.06.10р., якою фактично збільшено позовні вимоги та змінено період нарахування пені на основний борг. До даної заяви доданий фіскальний чек від 22.06.10р., що підтверджує відправлення зазначеної заяви Відповідачу.

До початку судового засідання 27.07.10р. від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій зазначено, що Відповідачем не було сплачено суму заборгованості та не проведено повернення товару, та, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача 2845,93 грн., в тому числі 2695,00 грн. основного боргу, 130,78 грн. пені за період з 23.04.10р. по 22.07.10р. та 3% річних у розмірі 20,15 грн. за період з 23.04.10р. по 22.07.10р., якою фактично збільшено позовні вимоги та змінено період нарахування пені на основний борг. До даної заяви доданий фіскальний чек від 23.07.10р., що підтверджує відправлення зазначеної заяви Відповідачу.

Також у вищевказаній заяві Позивачем заявлено клопотання про слухання справи без участі його представника.

Враховуючи, що як збільшення позовних вимог, так і зміна підстав позову, є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, Позивачем надані суду докази направлення даної заяви Відповідачу, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказану заяву про уточнення позовних вимог, якою фактично збільшено позовні вимоги та змінено період нарахування пені на основний борг.

Відповідач відзив на позов не надав.

До початку судового засідання 03.06.10р. від Відповідача факсом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечити явку його представника.

У судовому засіданні 17.06.10р. представник Відповідача виклала усні пояснення по справі та заявила клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для вирішення питання про повернення поставленого товару.

До початку судового засідання 29.06.10р. від Відповідача електронною поштою, факсом та через загальний відділ господарського суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у через неможливість направлення представників.

          Явки представника в судове засідання 27.07.10р. Відповідач також не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань не надіслав.

          Враховуючи, що Відповідач не скористався своїм правом брати участь у судових засіданнях, заяв та клопотань Відповідачем суду не надано, суд приходить висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представника Відповідача.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

          Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд,

В С Т А Н О В И В:

          12.11.2009р. між Позивачем та Відповідачем укладений договір купівлі-продажу товарів №09-35-2009 (далі Договір).

          Згідно п.п.1.1. Договору, Продавець (Позивач) зобов’язується продати, а Покупець (Відповідач) прийняти та оплатити товар в кількості, асортименті та в строк, що визначені в заявках та/або рахунках-фактурах та/або в накладних на відпуск товару, які є невід’ємною частиною цього Договору, навіть при відсутності вказівки (посилання) на даний договір в самій накладній.

          Відповідно до п.2.1. Договору, ціни на товар узгоджуються сторонами і вказуються у рахунках-фактурах та/або в накладних на відпуск товару, які додаються до Договору і є його невід’ємною частиною. Ціна фіксується після підписання Договору на товар.

          За умовами п.3.1. Договору, умови і термін оплати –оплата на протязі 10 банківських днів з моменту отримання товару Покупцем.

          Згідно п.п.5.1., 5.4. Договору, термін поставки товару Покупцю –згідно заявок Покупця, що додаються до Договору і є його невід’ємною частиною. Факт отримання товару підтверджується видачею Покупцем доручення на отриманий товар та підписами Покупця на товаро-супровідних документах та/або підписом і круглою печаткою Покупця в товаро-супровідних документах в графі „Отримав”.           

          Відповідно до п.9.1. Договору, він вступає в законну силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2011 р., але в любому випадку до повного виконання всіх зобов’язань по цьому Договору.

          Відповідно до умов Договору, Позивачем було передано Відповідачу у власність товар на суму 2695,00 грн., що підтверджується накладною №1116 від 07.04.10р. та довіреністю ЯПТ №611215 від 08.04.2010р.

          Відповідач за отриманий товар оплату здійснив не здійснив.

          06.05.2010 року Позивачем було надіслане Відповідачу попередження №74п від 06.05.10р. на суму 2695,00 грн.

Станом на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача становить 2695,00 грн.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

«Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).»

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

«Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.»

          Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:

«Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.»

          Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

«Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.»

Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:          

“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

«Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.»

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

«Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.»

          Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

«Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.»

          Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

          Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

          Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Згідно п. 6.5. Договору, за затримку оплати товару Покупець сплачує штрафні санкції у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний прострочений день.

          Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р. № 543/96-ВР (далі –Закон № 543), згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          На підставі викладеного, враховуючи встановлення Законом № 543 граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені, Позивачем нарахована Відповідачу пеня, що обчислена у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки, що діяла в період, за який нараховується пеня, у розмірі 130,78 грн. за період з 23.04.10р. по 22.07.10р., в тому числі 71,14 грн. за 47 днів прострочки в період з 23.04.10р. по 08.06.10р., 42,07 грн. за 30 днів прострочки в період з 09.06.10р. по 08.07.10р. та 17,57 грн. за 14 днів прострочки в період з 09.07.10р. по 22.07.10р.

          При цьому, розрахунок пені за період з 23.04.10р. по 08.06.10р. включно Позивачем здійснений з урахуванням облікової ставки НБУ, яка становить 10,25%, а за період з 09.06.10р. по 08.07.10р. включно - з урахуванням облікової ставки НБУ, яка становить 9,5%.

          Разом з тим, постановою Правління Національного Банку України від №259 від 07.06.10р. з 08 червня 2010 року встановлено облікову ставку в розмірі 9,5% річних, а постановою Правління Національного Банку України від №320 від 07.07.10р. з 08 липня 2010 року встановлено облікову ставку в розмірі 8,5% річних.

          Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позов в частині стягнення пені підлягає задоволенню частково в розмірі 130,54 грн.

          У стягненні решти пені має бути відмовлено.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          На підставі вищевикладеного Позивачем обґрунтовано нараховано 3% річних у розмірі 20,15 грн. за період з 23.04.10р. по 22.07.10р.

          Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати товару, як і доказів, які б спростовували вищевикладені обставини щодо нарахування пені та 3% річних, не надав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 2695,00 грн. основного боргу, 130,54 грн. пені та 20,15 грн. –3% річних.

          В решті позову має бути відмовлено.

          Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, суд доходить висновку, що відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати мають бути покладені в повному обсязі на Відповідача.

          Керуючись ст.ст.525,526,530,599,610,612,631,655 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216-218,230 Господарського кодексу України ст.ст.22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.          

          2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства ”Ніжинський м’ясокомбінат” (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Космонавтів, 25, код ЄДРПОУ 00444375, р/р260060100113 в ТОВ КБ „Фінансова ініціатива” м. Київ, МФО 380054, р/р26004301835310 в ПІБ м. Ніжин, МФО 353434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛЕАН”, ЛТД (76026, м. Івано-Франківськ, вул. Довженка, 26, код ЄДРПОУ 30016454, р/р 2600501542222 в Укрексімбанку м. Івано-Франківська, МФО 336688) 2695 грн. основного боргу, 130 грн. 54 коп. пені, 20 грн. 15 коп. –3% річних, 102грн. на відшкодування державного мита та 236 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          3. В решті позову відмовити.

Суддя           І.В. Кушнір

27.07.10