Ухвала суду № 109781152, 24.03.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

24 березня 2023 року Справа № 160/581/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

при секретарі Литвицькому Ю.Д.

за участі:

представника позивача Михайленко О.І.

представника відповідача Іванченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» про відстрочення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 р. у справі № 160/581/23 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

16.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» про відстрочення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 р. у справі № 160/581/23 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» про стягнення заборгованості, в якому позивач просить:

- відстрочити стягнення податкового боргу з Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» в сумі 13509857,33 грн. строком на 1 рік з відображенням рішення суду по особових рахунках платника.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2023 року зазначена заява розподілена судді Рябчук О.С.

Відповідач в обґрунтування заяви зазначив наступне. Комунальне підприємство «Новомосковськтеплоенерго» є об`єктом критичної інфраструктури, його діяльність безпосередньо направлена на забезпечення міста тепловою енергією. Внаслідок широкомасштабного вторгнення РФ в Україну запроваджено воєнний стан, значно знизилась оплата комунальних послуг населенням. Для здійснення своєї діяльності підприємство несе витрати на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії. Крім того, заборгованість з різниці в тарифах перед Комунальним підприємством «Новомосковськтеплоенерго» становить 39,9 млн.грн. В зв`язку з наведеним, відповідач просить заяву задовольнити.

Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли заперечення проти заяви, в яких зазначено наступне. Відповідачем не надано жодного доказу виконання судового рішення. Крім того, підприємством не забезпечується сплата самостійно задекларованих поточних грошових зобов`язань. Відповідачем не надано доказів відсутності коштів на рахунках а також належних пояснень, яким чином відстрочення сплати податкового боргу сприятиме виконанню судового рішення. З огляду на вказане, позивач просить відмовити в задоволенні заяви.

Відповідно до частини 2статті 378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги заяви підтримала, просила задовольнити заяву.

Представник позивача проти задоволення заяви заперечувала, просила в задоволенні заяви відмовити.

Дослідивши матеріали заяви, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

10.01.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі позивач) до Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» (далі відповідач), в якій позивач просить:

- стягнути податковий борг з Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» код ЄДРПОУ 03342190 до бюджету у сумі 13509857,33 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 р. у справі № 160/581/23 адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі.

Стягнуто податковий борг з Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 033 42190) до бюджету у сумі 13509857,33 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішення не набрало законної сили.

Згідно зстаттею 129-1 Конституції Українисудові рішення є обов`язковими до виконання. Право особи на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченогостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а такожстаттею 6 КАС України.

Відповідно до частини першоїстатті 370 КАС Українисудове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності за її межами.

У цьому контексті важливо також зазначити, що відповідно достатті 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас, за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторона справи може звернутися до адміністративного суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення. Фактично, відстрочення виконання рішення є однією з процесуальних гарантій виконання рішення.

Стаття 378 КАС Українипередбачає загальну процедуру відстрочення і розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Зокрема, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частинами 3 та 4статті 378 КАС Українипідставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, частина 5статті 378 КАС Українивизначає, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

НормамиКАС Українине встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Із аналізу вказаної норми вбачається, що підставою для відстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду про відстрочення з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим (відсутність коштів або присудженого майна в натурі та інше).

Така позиція суду кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 03 червня 2021 року по справі № 9901/598/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 жовтня 2019 року по справі №810/4643/18 зазначив, що нормамиКАСУкраїнине встановлено вичерпний перелік обставин, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення в адміністративній справі. Це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішенняспроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.

Суд також враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12.06.2019 р. у справі №800/203/17, згідно яких підставою для застосування правилст.378 КАС Україниє обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин. Отже, підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відтак, всі ці обставини мають бути доведеними та підтвердженими документально.

В постанові від 11 грудня 2018 року у справі №2а-9247/10/0570 Верховний Суд погодив висновок суду апеляційної інстанції про наявність обставин, що перешкоджають належному виконанню судового рішення та визнав можливим відстрочити виконання постанови суду першої інстанції строком на 12 місяців. При цьому, обставиною, що перешкоджала належному виконанню судового рішення, визнано скрутне фінансово-економічне становище підприємства-боржника та наміри погашення заборгованості в майбутньому, оскільки підприємство планувало вжиття заходів для отримання прибутку, необхідного, зокрема, для реалізації обов`язків щодо виконання судового рішення.

Таким чином, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.

У постанові від 06.12.2019 у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Враховуючи викладені приписи законодавства та висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є процесуальними засобами, які суди застосовують у виключних випадках, у тому числі, якщо сторона доведе наявність обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення; ці процесуальні засоби застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення в подальшому стане взагалі неможливим.

З огляду на зазначене, суд зазначає, що заява про відстрочення виконання судового рішення має бути підтверджена відповідними доказами.

Комунальним підприємством «Новомосковськтеплоенерго» надано докази того, що підприємство перебуває в тяжкому матеріальному становищі.

Проте, тяжке матеріальне становище не є безумовною підставою для відстрочення виконання рішення суду.

Також, підприємством не надано доказів відсутності коштів на розрахункових рахунках в обслуговуючих банках.

Відповідачем не надано доказів того, що ним вживаються заходи, спрямовані на виконання рішення суду.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів, що відстрочення виконання рішення строком на один рік забезпечить в майбутньому виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, заява Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» про відстрочення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 р. у справі № 160/581/23 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 КАС України.

Ухвала складена в повному обсязі 24.03.2023 р.

Суддя О.С. Рябчук