Рішення № 10978005, 21.07.2010, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

13 липня 2010р. справа № 6/82

За позовом: Державної екологічної інспекції в Чернігівській області,

вул. Малясова, 12, м. Чернігів, 14017,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Міжрічинське”,

вул. Чапаєва, 17, с. Тужар, Козелецький район, 17011,,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства,

вул.. П’ятницька, 8, м. Чернігів, 14000,

про стягнення збитків в сумі 13000,00 грн.

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: Фесковець О.О. –старший державний інспектор –начальник відділу, довіреність № 04-08/2228 від 12.07.2010р.,

від відповідача: Павленко А.В. - адвокат, довіреність №б/н від 11.05.2010 року,

від третьої особи: не з’явився.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

С У Т Ь С П О Р У:

Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Міжрічінське” про стягнення 13000,00 грн. збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання.

Представник позивача підтримує позовні вимоги і просить їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення відповідачем вимог п.3, п.7 ст.20 Закону України „Про мисливське господарство та полювання”, п.1.1 Наказу Чернігівського облуправління лісового та мисливського господарства від 23.06.2008р. №60 „Про проведення полювання на диких парнокопитних та хутрових тварин в мисливський сезон 2008-2009 року на території Чернігівської області”. Мало місце незаконне полювання, яке спричинило шкоду екологічним ресурсам, а тому шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу, підлягає відшкодуванню.

Відповідач позовних вимог не визнає, просить у позові відмовити.

Як вбачається з пояснень представника відповідача, наданих у судових засіданнях, твердження позивача не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Так, відповідач є користувачем мисливських угідь. Для забезпечення полювання на території мисливських угідь відповідач отримує від Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства ліцензії у відповідності до затверджених лімітів добування мисливських тварин. Відповідач не здійснював незаконного полювання, оскільки полювання здійснюють мисливці, а відповідач здійснює контроль за полюванням мисливцями, а тому не може нести відповідальність саме за незаконне полювання.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, місце та час проведення судового засідання. Від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення по суті позовних вимог, згідно яких третя особа не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, та позовними вимогами, посилаючись на те, що саме мисливець, який здійснює полювання, має відповідати за добування тварини без ліцензії, а не користувач мисливських угідь. В письмовому поясненні третя особа просить розглянути справу без участі її представника.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представників сторін, з’ясувавши обставини справи, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлення на проведення перевірки №459 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Парфентьєвим О.Г., старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Феськовцем О.О. у присутності заступника начальника Чернігівського облуправління лісового та мисливського господарства Пиріг М.М. була проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Чернігівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, про що складено акт №10-07/72 від 10.04.2009р.

Перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що за повернутою ТОВ „Міжрічинське” ліцензією на відстріл кабана №041149 від 14.12.2008р. відстріляно 2 самки, молодняк, вагою 35 кг, на зворотному боці ліцензії також відмічено, що „В одном загоне перестрел отстреляно 2 свиньи”, але не вказано вік добутих тварин, не вказано за якою ліцензією закрито відстріл другої тварини, в звіті про використання ліцензії вказано, що за ліцензією №041149 добуто 1 самку кабана вагою 35 кг. Викладене засвідчує, що друга самка кабана добута без дозволу, що є порушенням п.1 ст. 20 Закону України „Про мисливське господарство та полювання”; п. 3.9. Положення про порядок поводження із зброєю, видачі ліцензій на добування мисливських тварин та проведення полювань, затвердженого Наказом Державного комітету лісового господарства України від 02.04.2007 № 129.

Старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Феськовцем О.О. видано припис №72 Чернігівському обласному управлінню лісового та мисливського господарства про усунення і недопущення в подальшому порушень, виявлених при проведенні перевірки 10.04.2009р.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №04-03/190 від 15.05.2009р. з вимогою відшкодувати збитки в сумі 13000,00 грн., завдані внаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання внаслідок незаконного добування 1 самки кабана без дозволу в мисливських угіддях ТОВ „Міжрічинське”.

Відповідач відмовився від отримання листа, в зв’язку з чим лист було повернуто відправнику, що підтверджується довідкою поштового відділення зв’язку.

На день розгляду справи в суді сума завданих збитків відповідачем не відшкодована.

Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” №1264 від 25.06.1991р. (далі –ЗУ №1264 від 25.06.91р.) відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси які залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний час (земля, надра, води атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (стаття 5 ЗУ №1264 від 25.06.91р.).

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України „Про мисливське господарство та полювання” від 22.02.2000р. №1478-III державне регулювання у галузі мисливського господарства та полювання здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, а також їх територіальні органи.

Відповідно до ст. 14 вищевказаного Закону документом на право полювання, зокрема, є дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка тощо).

Згідно п.п.1, 3, 7 ст. 20 Закону України „Про мисливське господарство та полювання” з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється:

- полювати без належного на те дозволу, а саме:

без документів, визначених статтею 14 цього Закону (посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка, тощо); відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю у разі її використання; паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів з відміткою про допуск до полювання у поточному році у разі їх використання під час полювання;

полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму; зокрема, без документів, визначених статтею 14 цього Закону (п.1);

- полювання у заборонений час, а саме: у не дозволені для полювання строки на відповідні види тварин; у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і раніше години до його сходу), ( п.3).

- полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання (п.7).

У частині 2 ст. 20 вищевказаного Закону вказано, що дії, зазначені в пунктах 1 - 8 цієї статті, відповідно до законодавства кваліфікуються як незаконне полювання. Особи, винні у незаконному полюванні, несуть відповідальність згідно із законами.

Відповідно до ст. 30 цього Закону користувачі мисливських угідь зобов'язані, між іншим, додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків добування мисливських тварин.

Відповідач –ТОВ „Міжрічинське” є користувачем мисливських угідь відповідно до договору про умови ведення мисливського господарства від 25.10.2007р., укладеного між ним та Чернігівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, з якого вбачається, що рішенням Чернігівської обласної ради від 29.10.2002р. „Про припинення права користування мисливськими угіддями та надання їх у користування” мисливські угіддя надано ТОВ „Міжрічинське”, як спеціалізованому підрозділу регіонального ландшафтного парку „Міжрічинське” терміном на 15 років, до 29.10.2017 року для ведення мисливського господарства загальною площею 102,5 га.

Отже, відповідач, як користувач мисливських угідь, зобов'язаний, між іншим, додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків добування мисливських тварин.

Згідно Положення про порядок поводження із зброєю, видачі ліцензій на добування мисливських тварин та проведення полювань, затвердженого Наказом Державного комітету лісового господарства України від 02.04.2007 № 129 (далі –Положення) ліцензія на добування мисливських тварин (далі - ліцензія) - це документ суворої звітності, який засвідчує право мисливців на добування однієї особини тварини певного виду, статі і віку, що зазначено в ньому ( п. 2.1).

Державні органи лісового господарства видають ліцензії користувачам мисливських угідь (далі - Користувачі) після попередньої оплати ними вартості ліцензій (п.2.5 Положення).

Користувачі мисливських угідь реєструють отримані ліцензії у журналі обліку ліцензій, який повинен бути прошнурований і скріплений печаткою державного органу лісового господарства, сторінки журналу повинні бути пронумеровані. У журналі вказуються номер ліцензії, вид тварини, на яку видається ліцензія, прізвище мисливця, номер посвідчення мисливця та номер щорічної контрольної картки (далі - Контрольна картка), спосіб добування, дата (термін) та місце проведення полювання ( п.2.7 Положення).

Користувачі видають мисливцям ліцензії за підписом керівника, скріплені печаткою. У ліцензії вказуються прізвище та номер посвідчення мисливця, номер контрольної картки, спосіб добування, термін та місце здійснення полювання. У ліцензії на відстріл парнокопитих тварин користувачі вказують стать та вік тварини, визначеної до добування (п.2.8 Положення).

Ліцензія з незаповненими реквізитами, виправленнями, простроченими термінами полювання або не зареєстрована у вищезазначених журналах вважається недійсною, а полювання за нею –незаконним ( п.2.9 Положення).

Так, відповідачем була видана ліцензія №041286 на добування кабана, якою дозволяється Мисливцю Леоніду Олександровичу добування одного кабана (по віку –молодняк, по статі –самка) 14 грудня 2008 року на території мисливських угідь ТОВ „Міжрічинське”.

Згідно відмітці про добування звіра за даною ліцензією було добуто самку 2 шт. вагою 35 кг, вікова група молодняк.

На зворотному боці ліцензії зазначено: „В одном загоне перестрел, отстреляно две свиньи”.

Відповідно до 3.9. Положення „ При проведенні колективного чи облавного полювання на парнокопитих тварин у разі перестрілу (відстрілу за однією ліцензією декількох тварин при їх одночасному виході на різні номери стрілецької лінії під час одного загону) розпорядник полювання закриває ліцензію на одну з добутих тварин. На зворотному боці ліцензії до початку вивезення добутих тварин він обов'язково робить відмітку про кількість добутих у результаті перестрілу тварин, їх вік, стать. Добутих тварин мисливці здають користувачеві угідь і сплачують вартість ліцензій на додатково відстріляних тварин. Користувач видає і закриває ліцензії на додатково добутих тварин. Відстріляні тварини зараховуються в ліміт поточного року. За відсутності резерву ліміту користувач негайно повідомляє про перестріл у територіальні органи Держкомлісгоспу та Мінприроди. При цьому користувач мисливських угідь сплачує державному органу лісового господарства, від якого отримав ліцензії, вартість м'яса добутих понад ліміт тварин і вартість ліцензій.”

Отже, даною нормою регламентовані дії розпорядника полювання і користувача угідь у випадку перестрілу тварин. Саме користувач угідь видає і закриває ліцензії на додатково добутих тварин в результаті перестрілу.

Оскільки на зворотному боці ліцензії № 041149, виданій Мисливцю Л.О., зазначено про кількість добутих у результаті перестрілу тварин, а саме 2 „свиньи”, користувач угідь, яким є відповідач, мав видати мисливцю ліцензію на додатково відстріляну тварину, отримати від мисливця вартість ліцензії і закрити ліцензію на додатково добуту тварину. Такі дії відповідачем вчинені не були.

Відповідач заперечує факт перестрілу за ліцензією №041149, проте не надав доказів на спростування цього факту.

За таких обставин, суд доходить висновку про те, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем п.1 ст. 20 Закону України „Про мисливське господарство та полювання”; п. 3.9. Положення про порядок поводження із зброєю, видачі ліцензій на добування мисливських тварин та проведення полювань, що було встановлено позивачем при проведенні перевірки Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства, за результатами якої складено акт від 10.04.2009р. №10-07/72.

Відповідно до ст.42 Закону України „Про мисливське господарство та полювання” порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

Відповідальність за порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання несуть особи, винні, зокрема, у порушенні права державної власності на мисливських тварин; порушенні правил полювання та здійснення інших видів використання мисливських тварин та інш.

Оскільки відповідно до ст. 30 Закону України „Про мисливське господарство та полювання” саме користувачі мисливських угідь зобов'язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків добування мисливських тварин, а відповідно до ст. 20 цього ж Закону забороняється полювати без належного на те дозволу, зокрема, ліцензії, судом доходить висновку, що відповідач порушив вищевказані вимоги законодавства у галузі мисливського господарства, а тому несе цивільно-правову відповідальність згідно із законами України.

Згідно ч. 4 ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року № 1264-XII підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 43 Закону України „Про мисливське господарство та полювання” відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно до законодавства за затвердженими в установленому порядку таксами, а за їх відсутності - за розрахунками користувачів мисливських угідь.

Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання, затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань фінансів.

У разі неможливості вилучення незаконно добутої продукції полювання (якщо вона використана порушником в особистих цілях або з його вини стала непридатною для використання) порушник відшкодовує її вартість, яка обчислюється виходячи з ринкових цін на м'ясо, шкіряну, хутрову та іншу сировину вищого сорту, що діють на час відшкодування, у таких розмірах (не менш як): зокрема, кабан: м'ясо - 60 кілограмів, шкура - 10 кілограмів.

Кошти за відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у галузі ведення мисливського господарства та полювання, зараховуються на рахунок користувача мисливських угідь, якому заподіяні збитки.

Розрахунок збитків, заподіяних внаслідок незаконного добування (відстрілу) кабана в мисливських угіддях ТОВ „Міжрічинське”, проведено позивачем згідно Такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України), затверджених наказом Мінприроди України та Держкомлісгоспу України від 18.07.2007р. №332/262 (1) та згідно ст. 43 Закону України „Про мисливське господарство та полювання”.

Збитки становлять 13000,00 грн.

Суд доходить висновку про правомірність розрахунку позивачем розміру завданої державі шкоди, виконаного по таксах для обчислення збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання.

На день розгляду справи в суді сума завданих збитків відповідачем не відшкодована.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, а заперечення відповідача не приймаються судом до уваги.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Міжрічинське” (вул. Чапаєва, 17, село Тужар, Козелецький район, Чернігівська область, 17011, код 34924790, інформація про р/рахунок відсутня) до місцевого бюджету Морівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 22824138, р/р 33117331700188 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592) 13000,00 грн. збитків.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Міжрічинське” (вул. Чапаєва, 17, село Тужар, Козелецький район, Чернігівська область, 17011, код 34924790, інформація про р/рахунок відсутня) в доход державного бюджету (р/р 31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200, символ звітності 095, код ЄДРПОУ 22825965) 130,00 грн. державного мита.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Міжрічинське” (вул. Чапаєва, 17, село Тужар, Козелецький район, Чернігівська область, 17011, код 34924790, інформація про р/рахунок відсутня) в доход державного бюджету м. Чернігів (р/р 31214259700002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 22825965, код бюджетної кодифікації 22050000) 236,00 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення, оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України, підписано суддею 19.07.2010р.

Суддя Ж.В. Блохіна

21.07.10