Єдиний державний реєстр судових рішень
24.06.10
Україна
Господарський суд Чернігівської області
м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.7-99-18
Іменем України
РІШЕННЯ
24.06.10. Справа № 15/90.
Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Норд-Лайн», 02002, м. Київ, вул. Ст. Сагайдака,114 а. (адреса представника –02183, м.Київ, вул. Кибальчича,19 кв.50).
До відповідача – Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський м»ясокомбінат», 16600, м.Ніжин, вул. Космонавтів, 25.
Про стягнення 101 641,91 грн. Суддя Федоренко Ю.В.
Представники сторін:
Від позивача - Чепурнов Б.О., дов. від 19.04.10.
Від відповідача – не з»явився.
С У Т Ь С П О Р У:
Заявлено позов про стягнення з відповідача 92924,79 грн. боргу, 4646,24 грн. штрафу, 4070,88 грн. пені за договором від18.01.10 поставки.
Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника для участі у розгляді справи не направив.
Відповідач звернувся з клопотанням про перенесення розгляду справи в зв»язку з відрядженням представників.
Оскільки не надано доказів про відрядження представників відповідача і з цих же підстав розгляд справи вже було перенесено з 10.06.10 на 24.06.10 клопотання судом відхиляється.
Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача суд встановив таке.
18.01.10 між сторонами укладено договір поставки №4 ( далі –Договір ) за умовами якого Постачальник (Позивач у справі) зобов»язався в порядку і строки, встановлені цим договором, передати у власність Покупця (Відповідача) за його замовленням товар у відповідній кількості, асортименті, якості та за погодженою сторонами вартістю, а Покупець зобов»ячався прийняти і оплатити зазначений товар на умовах, передбачених Договором.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 119314,22 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000018 від 18.01.10 на суму 26389,43 грн., №РН-000040 від 27.01.10 на суму 28384,04 грн., №РН-0000053 від 03.02.10 на суму 64540,75 грн., довіреностями відповідача серії ЯПТ № 61150 від 15.01.10, № 611155 від 26.01.10, №611165 від 02.02.10 на ім.»я В»ялого С.С., рахунками-фактурами №СФ-0000018 від 18.01.10, № СФ-0000042 від 27.01.10 та № СФ-0000055 від 03.02.10.
За умовами п.2.2.1, 2.2.2 Договору оплата за товар здійснюється по факту поставки товару, але не пізніше 3 банківських днів з дня отримання товару Покупцем; відстрочки платежу протягом 5 банківських днів з моменту поставки товару.
Як гарантію виконання своїх зобов»язань відповідачем надані позивачу гарантійні листи: №39 від 18.01.10 яким гарантував оплату товару на суму3 26389,43 грн. до 02.02.10, №69 від 27.01.10 яким гарантував оплату товару на суму 28384,04 грн. до 10.02.10, №97 від 03.02.10 яким гарантував сплату товару на суму 64540,75 грн. до 18.02.10.
31.03.10 сторонами проведено звірку взаєморозрахунків про що складено акт звірки станом на 31.03.10, який підписано представниками сторін підписи яких завірені відбитками печаток сторін.
За даними акта звірки борг на користь позивача складає 94924,79 грн.
Після проведення звірки взаєморозрахунків відповідачем сплачено ще 2000 грн. в рахунок погашення боргу.
На час подачі позову та розгляду справи у суді сума боргу складає 92924,79 грн., що підтверджується вищезазначеним актом звірки взаєморозрахунків, копіями банківських виписок на а.с.29-34.
Доказів про оплату боргу відповідач не надав.
Відповідно до ч.1-3,7 Господарського кодексу України суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов»язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами, або договором.
Застосування господарських санкцій до суб»єкта, який порушив зобов»язання, не звільняє цього суб»єкта від обов»язку виконати зобов»язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управлена сторона відмовилась від прийняття виконання зобов»язання.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов»язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов»язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу також передбачено, що одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів про оплату боргу відповідачем не надано, а тому позовні вимоги в частині його стягнення обґрунтовані і підлягають задоволенню.
У Договорі сторонами також погоджено, що у випадку невиконання Покупцем строків, вказаних у п.2.2 даного договору (оплата за товар), Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період такого невиконання, за кожен день прострочення.
Позивачем нараховано пеню за період прострочення з 10.02.10 по 26.04.10 у сумі 4070,88 грн.
На користь позивача необхідно стягнути 3954,88 грн. пені за період з 10.02.10 по 26.04.10.
В решті вимог про стягнення пені слід відмовити, оскільки позивачем неправильно вказано кількість днів прострочення в 78 днів, а фактично в розрахованому позивачем періоді з 10.02.10 по 26.04.10 76 днів.
Обгрунтовуючи вимоги про стягнення штрафу позивач посилається на ст.271 Господарського кодексу України та Положення про поставки товарів народного споживання, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №888 від 25.07.88.
Відповідно до ст.271 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, а також Особливі умови поставки окремих видів товарів.
Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР»від 12.09.91 №1545-ХІІ до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Одним із видів забезпечення виконання зобов»язання є неустойка ( ст.546 Цивільного кодексу України).
За вимогами ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Як вбачається із умов укладеного між сторонами Договору вони не передбачили, що за порушення його умов Покупець несе відповідальність згідно з Положенням про поставки товарів народного споживання, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №888 від 25.07.88.
У письмовій формі сторонами договору не було обумовлено забезпечення виконання зобов»язання Покупцем у вигляді штрафу.
З цих підстав у позові про стягнення штрафу слід відмовити.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 10000 грн. витрат на правову допомогу адвоката.
На підтвердження цих вимог надано договір №16/04/10 про надання юридичних послуг по веденню справи в суді від 16.04.10 (далі-Договір №16/04/10), укладений між СПД Чепурнов Ю.О., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3825 (Виконавець) та ТОВ «Норд-Лайн»(Замовник) предметом якого є надання Виконавцем Замовнику консультаційних та юридичних послуг щодо захисту інтересів останнього ( представництво) в органах судової влади з питання захисту законних інтересів Замовника та про стягненню заборгованості з ВАТ «Ніжинський м»ясо комбінат».
В п.2.1, 4.1 Договору №16/04/10 сторони погодили, що послуги надаються Замовнику шляхом: усного та письмового консультування з юридичних питань; складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв, заперечень проти позову тощо; надання консультаційних послуг щодо захисту інтересів Замовника в органах судової влади та інших органах державної влади; особистої участі та представництва Замовника в органах судової влади; за послуги за п.1.1 даного договору Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі 10000 грн. Оплата здійснюється на протязі 3 банківських днів з дня підписання договору.
В якості доказі про підтвердження оплати за укладеним Договором №16/04/10 надано копію платіжного доручення №309 від 19.04.10 про перерахування ТОВ «Норд-Лайн»на розрахунковий рахунок ФОП Чепурнов Ю.О. 10000 грн. з призначенням платежу: оплата за юридичні послуги по стягненню заборгованості з ВАТ «Ніжинський м»ясо комбінат»згідно договору №16/04/10 від 16.04.10. Оригінал платіжного доручення оглянуто у судовому засіданні.
Свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №3825 на ім»я Чепурнова Ю.О. підтверджується, що послуги за Договором № 16/04/10 надавались адвокатом.
Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Організаційні форми діяльності адвокатури встановлені в ст. 4 Закону України “Про адвокатуру”.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про адвокатуру” адвокатура України є добровільним професійним громадським об’єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу. Ст. 12 цього ж Закону встановлює, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об’єднанням чи адвокатом.
Відповідно до ст. 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року (протокол від 1 - 2 жовтня 1999 р.6/VI), єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є - гонорар. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обгрунтованим за розміром.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в Рішенні Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року за номером 13-рп/2000. Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру".
Відповідно до п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 12.10.06 по справі за позовом «Двойних проти України»заявнику відшкодовуються тільки ті судові витрати, які були доведені, що вони були необхідними та фактично понесеними, а також обґрунтованими щодо розміру.
Застосування про розгляді справи вищевказаного рішення можливе з огляду на приписи ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейького суду з прав людини».
Відповідно до п. 12 Роз’яснення Вищого арбітражного суду “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” № 02-5/78 від 04.03.1998 р., вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
За загальним правилом, яке встановлено ч.1 ст.33 ГПК України, докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проводилась частково оплата за отриманий товар, між сторонами не існує спору щодо розміру заборгованості.
А тому, заявлена до стягнення сума адвокатських послуг в 10 000 грн. є явно завищеною.
Враховуючи викладене, беручи до уваги обмеження розміру оплати послуг адвоката, а також враховуючи судову практику про стягнення витрат на оплату послуг адвоката, заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката підлягає задоволенню у сумі 4843,98 грн. ( 5% від суми задоволених позовних вимог ).
Судові витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимога.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково і стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський м»ясо комбінат», м. Ніжин, вул. Космонавтів, 25, код 004444375, (поточний рахунок 26004301835310 в філії ПАТ «ПІБ»), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Норд-Лайн», м.Київ, вул.Ст. Сагайдака,114 а, код 32107119, (поточний рахунок 26005660110793 в КРФ ВАТ КБ «Хрещатик»), 92924,79 грн. боргу, 3954,88 грн. пені, 968,80 грн. державного мита, 224,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4843,98 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову –відмовити.
Суддя Ю.В.Федоренко
Судове рішення № 10977884, Господарський суд Чернігівської області було прийнято 24.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 15/90. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: