Ухвала суду № 10977795, 07.06.2010, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                  Тел. 698-166, факс 77-44-62

УХВАЛА

про повернення заяви

           "07" червня 2010 р.                                                                                № 02-02/          

Суддя , розглянувши матеріали заяви від 01.06.10

За заявою боржника          

Боржник:           Дочірнє підприємство "Комунальник-2" Комунального підприємства "Комунальник", код ЄДРПОУ 32126278, вул. Леніна, 14, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

Предмет спору: про визнання боржника банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Підстави повернення позовної заяви можна додавати натисканням Ctrl+Alt+[1...0], де [1...0] - відповідні п.п.1...10 статті 63 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Чинне законодавство про банкрутство пов’язує можливість відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 51 Закону з доведенням боржником обставин недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до рішення Ніжинської міської ради від 20.01.2010р. міськрада, у зв"язку з відсутністю господарської діяльності, вирішила припинити шляхом ліквідації дочірнє підприємство "Парковка-Сервіс" комунального підприємства "Комунальник"

Голова ліквідаційної комісії Олійник Григорій Миколайович, призначений рішенням Ніжинської міської ради від 26.05.2010р., звернувся до суду із заявою про визнання підприємства банкрутом.

Але таке звернення є передчасним, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону, якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 105 ЦК України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Відомості про публікацію такого оголошення в заяві відсутні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи викладене, необхідно дійти до висновку, що тільки після оцінки вартості наявного майна боржника, в порядку ст. 60 ГК України, публікації комісією з припинення юридичної особи повідомлення в порядку ст. 105 ЦК України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію товариства та складання проміжного ліквідаційного балансу можливе з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ст. 105 ЦК України, з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя не пізніше п’яти днів повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додану до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, зокрема, з інших підстав передбачених ст.63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.63 цього Кодексу суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується вимога, доказів , що підтверджують викладені в заяві обставини.

Як вбачається з матеріалів заяви ліквідатора про порушення справи про банкрутство, до неї не додані докази здійснення ліквідатором юридичної особи повідомлення в друкованих засобах масової інформації у порядку ч. 4 ст. 105 ЦК України, та відсутні посилання на факти: здійснення оцінки наявного майна боржника, складання проміжного ліквідаційного балансу, які необхідні для встановлення наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 51 Закону. Вказані обставини, виходячи з вимог Закону, повинні бути в наявності та з'ясовані на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою.

          За аналогічних обставин Вищий господарський суд у постанові від 21 липня 2009 р. № 44/178-б дійшов висновку про те, що справа про банкрутство підприємства порушена неправомірно.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути боржнику без розгляду.

У відповідності з п.2 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.10.1993р. № 7-93 державне мито у сумі 85,00 грн., перераховане за платіжним дорученням № 395 від "25" травня 2010 р. підлягає поверненню.

Поверненню заявнику також підлягають сплачені платіжним дорученням № 399 від 25.05.2010р. витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу у сумі 118,00 грн.

Додаток на 87 арк.

                              Суддя