Рішення № 10977769, 20.05.2010, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр. Миру, 20 тел. 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

«20»травня 2010р.                                         справа № 16/16

ПОЗИВАЧ: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»

вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094

ВІДПОВІДАЧ: Приватне підприємство «Люсьєн»

пр-т. Миру, 151/20, м. Чернігів,14000

про стягнення заборгованості 9682,93 грн.

                                                                                                               Суддя Фесюра М.В.

Представники сторін:

позивача: Падалка О.В. уповноважений представник, довіреність №1318 від 05.03.2008р.

відповідача: Рязанова С.М. –арбітражний керуючий, ліквідатор ПП „Люсьєн”

Заявлено позов про стягнення з відповідача 6173,24 грн. боргу за кредитом, 2309,56грн. заборгованості по сплаті відсотків по кредиту та 1200,13 грн. пені на несвоєчасність виконання зобов’язань за договором банківського рахунку №377177 від 25.01.2007р.

          Позивачем у судовому засіданні надано платіжне доручення підтверджуюче сплату витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та заявлено клопотання про заміну позивача на його правонаступника у зв’язку з реорганізацією.

          В підтвердження реорганізації позивача, представником надано копію нової редакції статуту банку відповідно якого - публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»є правонаступником всіх прав і зобов’язань закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк».

          Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України визначає - в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

          Таким чином, клопотання позивача має бути задоволено, а позивача у справі має бути замінено його правонаступником.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають суттєве значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

          25.01.2007 р. між сторонами укладено договір банківського рахунку № 377177.

          31 липня 2008 року відповідно до додатку №7 до даного договору ПП «Люсьєн» (далі - відповідач) отримав кредит у розмірі 10000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

В порушення умов договору відповідач належним чином взяті на себе зобов’язання не виконав.

Ст. 1050 Цивільного кодексу України говорить - якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Так згідно поданого розрахунку заборгованість відповідача станом на 29.07.2009р. становить 9682,93 грн., а саме: 6173,24 грн. заборгованості за кредитом, 2309,56грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 1200,13 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Всупереч приписам ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідач проти позову не заперечив, доказів, які б спростовували обставини, викладені позивачем, не надав.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, а саме: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення, мають бути покладені на відповідача.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 25, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Люсьєн» (код 31275263, пр-т. Миру, 151/20, м.Чернігів,14000) на користь публічного акціонерного товариства «Приватбанк» (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код 14360570) 6173,24 грн. основного боргу, 2309,56 грн. заборгованості по відсоткам, 1200,13 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                               М.В.Фесюра

04.12.07

20.05.10