Рішення № 10977726, 20.04.2010, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

_________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                              Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"20" квітня 2010 р.                                                  Справа № 10/61

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Профі –Прес”,

Юридична адреса: вул. Леніна, 95, м. Макіївка, Донецька область, 86125

Поштова адреса: вул.. Тайожна, 1, м. Макіївка, Донецька область, 86123

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо –харчовий комбінат”Нивки”, вул. Інструментальна, 30, м. Чернігів, 14037

Предмет спору: про стягнення 10813,42грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

Позивач: Богданова Г.В., довіреність № б/н від 04.01.10р., представник

Відповідач: Любенко С.І., довіреність № 614 від 12.12.2009р., представник

Товариством з обмеженою відповідальністю "Профі- Прес" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо –харчовий комбінат ”Нивки” про стягнення пені в сумі 8276,04грн. та 3% річних в сумі 2537,38грн., а всього на загальну суму 10813,42грн. Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням відповідачем умов договору № 10965 на виготовлення поліграфічної продукції від 18.07.08р.

Одночасно позивачем в позовній заяві заявлено вимогу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно і грошові кошти, що належать відповідачу.

Відповідно до ст. 66 Господарсько –процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь –якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Судом оглянуто надані документи та встановлено, що позивачем не надані докази імовірності настання обставин, передбачених ст. 66 ГПК України, як підстави забезпечення позову, в зв’язку з чим, судом вимогу про забезпечення позову відхилено як необґрунтовану належними доказами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити .

Представник відповідача 25.03.10р. надав письмовий відзив на позов в якому заперечує проти задоволення позовних вимог в частині нарахування пені, на його думку позивач нарахував пеню без врахування вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

В С Т А Н О В И В :

18 липня 2008р. між сторонами був укладений договір на виготовлення поліграфічної продукції №10965, відповідно до якого позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 901925,46грн., що підтверджується копіями видаткових накладних за № 1302 від 18.08.08р. на суму 117526,50грн., № 1320 від 21.08.08р. на суму 136299,20грн., № 106 від 22.08.08р. на суму 11800грн., № 1338 від 26.08.08р. на суму 35386,91грн., № 1470 від 22.09.08р. на суму 130221,36грн., № 1684 від 31.10.08р. на суму 117526,50грн., № 1917 від 11.12.08р. на суму 173933,66грн., № 55 від 26.01.09р. на суму 150059,36грн., № 59 від 27.01.09р. на суму 29171,88грн. та довіреностями на отримання товару відповідачем в матеріалах справи(Т.1/2, а.с. 41-54).

Згідно із п. 3.3 Договору, відповідач зобов’язаний сплатити 10% часткової попередньої оплати на протязі 5 календарних днів з моменту пред»явлення рахунку до сплати, 15 % по факту виготовлення, залишок 75% на протязі 35 календарних дні з моменту підписання сторонами накладної.

Відповідачу, з метою досудового врегулювання спору надсилались претензії від 03.04.09р. за № 180, яка була отримана відповідачем 08.04.09р., що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням за № 2078 та фіскальним чеком; 17.04.09р. за № 195, яка була отримана відповідачем 21.04.09р., що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням за № 155604 та фіскальним чеком від 17.04.09р.; від 30.04.09р. за № 220, яка була отримана відповідачем 08.05.09р., що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням за № 151226 та фіскальним чеком від 30.04.09р. та від 21.07.09р. за № 356, яка була тримана відповідачем 27.11.09р., що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням за № 167335 та фіскальним чеком від 23.07.09р. в матеріалах справи(Т. 2/2, а.с. 89-104).

Відповідач вартість отриманого товару сплатив, але с порушенням встановлених договором строків сплати, що підтверджується копіями банківських виписок в матеріалах справи (Т.1/2, а.с. 55-120, Т.2/2, а.с. 1-88).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно із п. 5.4 Договору, за несвоєчасну оплату вартості отриманої продукції, відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого товару за кожний день прострочення платежу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Позивач просить стягнути з відповідача пені в сумі 8276,04грн. за порушення відповідачем строків оплати за отриманий товар та 3% річних в сумі 2537,38грн.

Перевіривши розрахунки позивача в матеріалах справи, дослідивши банківські виписки, в яких зазначені дати, суми сплати заборгованості та призначення платежів, зазначених відповідачем у банківських документах, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позовні підлягають задоволенню в заявленій позивачем до стягнення сумі пені 8276,04грн. та 3% річних в сумі 2537,88грн.

Згідно вимог ст..49 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державного мита 108,13 грн. та 236,00грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 66, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. В забезпеченні позову відмовити.

2. Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо – харчовий комбінат”Нивки”(вул. Інструментальна, 30, м. Чернігів, 14037, р/р 26009001000132 у Чернігівській філії ВАТ банк «Біг Енергія», МФО 353508, код 31691408) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Профі –Прес”(юридична адреса: вул. Леніна, 95, м. Макіївка, Донецька область, 86125,поштова адреса: вул. Тайожна, 1, м. Макіївка, Донецька область, 86123, п/р 26004301530167 у філії ЦМВ «Промінвестбанк», м. Макіївка, МФО 354516, код ЄДРПОУ 32698336) пені в сумі 8276,04грн., 3 % річних в сумі 2537,38грн., державного мита 108,13 грн., 236,00грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.Г. Мурашко

20.04.10