Рішення № 10977641, 16.02.2010, Господарський суд Чернігівської області

16.02.10

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр. Миру, 20 тел. 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

«16»лютого 2010р.                                         справа № 16/11 (2/165/9)

ПОЗИВАЧ:          Відкрите акціонерне товариство “Облтеплокомуненерго”

                    (вул. Комсомольська, 55б, м. Чернігів, 14000)

ВІДПОВІДАЧ: Варвинське селищна рада

(вул. Пилипенка, 3, смт. Варва, 17600)

про стягнення 1142,75 грн.

                                                                                                    Суддя Фесюра М.В.

                                                  Представники сторін:

від позивача: Березинець О.В.

від відповідача: Філоненко О.І.

Рішення прийняте після перерви, оголошеної в засіданні не підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Після закінчення перерви представник відповідача в судове засідання не з’явився.

          Заявлено позов про стягнення з відповідача 928,03 грн. заборгованості за надані послуги на підставі договору на постачання теплової енергії для опалення № 43-0022 від 20.10.07 р., 51,78 грн. 3% річних та 162,94 грн. інфляційних нарахувань.

          В судовому засіданні 26.01.2010р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог в якій зазначено, що при поданні позову в заяві було помилково зазначено період, за який позивач просить стягнути заборгованість становить січень 2008р. по квітень 2009р., в той час коли надані рахунки містять відомості про здійснення відповідачу нарахувань за надані послуги в період з жовтня 2007р. по квітень 2008р. включно.

          Відповідач у своєму письмовому відзиві заперечує проти заявлених позовних вимог посилаючись на те, що крім договору № 43-0022, 20.10.2007р., з позивачем було укладено договори № 43-0021, № 43-0023, № 43-0024. Згідно договорів № 43-0021 та №43-0022 від 20.10.2007р. акти про надання послуг та рахунки на адресу відповідача не надходили, у зв’язку з тим, що позивачем додатково були укладені договори з фізичними та юридичними особами, які та той момент мешкали за відповідними адресами. Додатково відповідач наголошує, що у зв’язку з закінченням бюджетного періоду, Варвинська селищна рада не може взяти на себе зобов’язання на оплату послуг згідно актів про надання послуг за договорами, які надійшли до селищної ради 18.11.2009р. Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2009р. рішення Варвинської селищної ради від 14.09.2007р. про тимчасові тарифи на послуги теплопостачання в смт. Варва визнані нечинними і тому відповідач відмовляється від оплати заявлених вимог.

          Позивач, в письмовому поясненні, заперечує проти відзиву відповідача, зазначаючи що договори на постачання теплової енергії № 43-0021, 43-0023, 43-0024 від 20.10.2007р. ніяким чином не стосуються суті даної справи, тому що вони укладені щодо об'єктів розташованих за іншими адресами.

Посилання відповідача на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2009 р., згідно якої визнані нечинними рішення Варвинської селищної ради від 14.09.2007 р. «Про тимчасові тарифи на послуги теплопостачання в смт. Варва»та рішення Варвинської селищної ради від 23.10.2007 р. «Про відміну та внесення доповнень до рішень про тимчасові тарифи на послуги теплопостачання в смт. Варва»позивач вважає безпідставними, оскільки визнання зазначених рішень Варвинської селищної ради нечинними в березні 2009 р. ніяким чином не заважало позивачу здійснити нарахування відповідачу за надані послуги в січні - квітні 2008 р. застосовуючи тарифи встановлені вищевказаними рішеннями коли останні були чинні.

          09.02.2010р. в судовому засіданні позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, пояснивши помилковим застосуванням тарифів для категорії населення, просить стягнути з відповідача за період з жовтня 2007р. по квітень 2008р. борг в сумі 2685,12 грн., 123,15 грн. 3% річних та 471,48 грн. інфляційних нарахувань.

          Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

          Заява про збільшення розміру позовних вимог підлягає прийняттю, оскільки таке збільшення є правом сторони, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

          20.10.2007 р. між сторонами укладено договір № 43-0022 на постачання теплової енергії для опалення, відповідно до якого виробник (позивач) бере на себе зобов’язання виробляти, транспортувати та постачати споживачеві (відповідач) теплову енергію для підігріву води та опалення, а споживач зобов’язується сплачувати виробникові за надані послуги за встановленими тарифами в терміни та на умовах передбачених цим договором.

          Пунктом 6.5. договору передбачено, що розрахунки здійснюються щомісячно до 1 числа місяця наступного за розрахунковим за фактично спожиту теплову енергію.

          Відповідальність у вигляді нарахування пені передбачена п.7.3.3 цього договору.

          Заборгованість відповідача за теплову енергію підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками від 31.01.2008р, 29.02.2008р., 31.03.2008р., 30.04.2008р.

У відповідності до умов договору № 43-0022 від 20.10.2007 р. теплова енергія постачається до об'єктів, перерахованих в додатку № 1 до договору, а саме гуртожитку загальною площею 1250,8 м.кв., який розташований за адресою смт. Варва, вул. Шевченка 37. В січні, лютому, березні та квітні 2008 р. відповідачу здійснювалися нарахування на площу 57 м?.кв., виходячи з наступного. Частина зазначеної будівлі загальною площею 433 м?.кв. була здана відповідачем в оренду іншим споживачам, з якими були укладені договори на постачання теплової енергії, частина будівлі площею 760,8 м?.кв. була розподілена між іншими споживачами –фізичними особами, що мешкають в даному гуртожитку, з якими також укладені договори на постачання теплової енергії. Таким чином відповідачу були здійснені нарахування лише за опалення площі розміром 57 м?.кв. В лютому 2008 р. відповідачу здійснені донарахування у відповідності до актів за періоди:          

- з 20.10.2007 р. по 22.10.2007 р. на суму 12,64 грн.

- з 31.10.2007 р. по 31.12.2007 р. на суму 269,68 грн.

Крім того в лютому 2008 р. відповідачу здійснено зменшення нарахування:

-          за період з 17.01.2008 р. по 18.01.2008 р. на суму 8,43 грн. у зв'язку з ненаданням послуг в цей період через аварію на магістральному трубопроводі.

          Вказане підтверджується письмовим поясненням позивача, договорами № 43-0021, № 43-0023, №43-0024, № 43-0041, № 43-0040, № 43-0039, № 43-0028, № 43-0014, № 43-0013 від 20.10.2007р. та додатками до них, актами від 23.10.2007р., 30.10.2007р. ( а.с. 33-69).

Згідно з ст. 275 Господарського кодексу України відповідач зобов’язаний оплатити прийняту теплову енергію. Стаття 193 ГК України (ч.ч. 1,7) встановила, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію з жовтня 2007р. по квітень 2008р. складає 2685,12 грн.

Зважаючи на те, що сума заборгованості відповідача є обґрунтованою, вона підлягає стягненню у повному обсязі.

          Статтею 625 ч. 2 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно розрахунку позивача ці суми складають 471,48 грн. та 123,15 грн. відповідно, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, які полягають у скасуванні в судовому порядку рішення про встановлення тарифів, судом не приймаються з наступних підстав.

Судом встановлено, що тарифи , за якими розраховувалася вартість наданих послуг з теплопостачання, були затверджені рішенням Варвинської селищної ради від 23.10.2007р. «Про відміну та внесення доповнень до рішень про тимчасові тарифи на послуги теплопостачання смт.Варва»та від 14.09.2007р. «Про тимчасові тарифи на послуги теплопостачання в смт. Варва».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2009р. у справі № 22-а-12259/08р. вищенаведені рішення селищної ради визнані нечинними.

Поряд з цим, договір на постачання теплової енергії № 43-0022 , на підставі якого надавалися послуги відповідно до затверджених тарифів, було укладено 20.10.2007р. і послуги були надані з жовтня 2007р. по квітень 2008р., тобто в період, коли рішення про затвердження тарифів були чинними. В цей же період відповідач повинен був в силу п.6.5 договору оплатити фактично спожиту теплоенергію з кінцевим терміном розрахунку –до 01.05.2008р.

          Статтею 632 ЦК України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

          У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

          Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

          Відповідно до ч.3 цієї статті зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Отже, відповідач має оплатити вартість спожитої ним теплової енергії.

Заперечення відповідача про ненаправлення йому позивачем актів про надання послуг судом не приймається, оскільки такий обов’язок постачальника договором не передбачено.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, а саме: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення, мають бути покладені на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Варвинської селищної ради (код 04412372, смт. Варва, вул. Пилипенка, 3) на користь Відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго” (м. Чернігів, вул. Комсомольська, 55б, код 03357671) 2685,12 грн. основного боргу, 123,15 грн. 3% річних, 471,48 грн. інфляційних нарахувань, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 16 лютого 2010 р.

Суддя                                                                                                     М.В.Фесюра