Рішення № 10977514, 31.08.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" серпня 2010 р.Справа № 14/808-10 за позовом Славутського міжрайонного прокурора м. Славута в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" м. Хмельницький та органу державної влади, який уособлює Міністерство палива та енергетики України м.Київ

до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Славута

про стягнення 11321,13 грн.

Суддя Гладюк Ю. В.

Представники сторін:

позивача : Александров О.О. за довіреністю від 11.01.2010р.

відповідача : ОСОБА_1 - приватний підприємець

прокуратури : Павлишин В.І. прокурор відділу обласної прокуратури

за участю Гурської Г.А. державний повірник

Суть спору: прокурор в інтересах позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 11321,13 грн. з яких 10290,77 грн. основного боргу, 501,37 грн. пені, 455,58 грн. інфляційних нарахувань, 73,41 грн. 3% річних

Представник позивача в судовому засіданні загалом позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Також ним подано заяву про відмову від позову в частині стягнення пені.

Прокурор в судовому засіданні також позов підтримав, а також не заперечував проти відмови від пені.

Відповідач у письмовому відзиві на позов та в судовому засіданні позов не визнав, вважає його необґрунтованим. На підтвердження власних заперечень зазначає, що згідно акта №1174 ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” було проведено експертизу лічильника електроенергії. Відповідно до висновку №08-24 від 11.05.2010 р. Держспоживстандарту України за результатами експертної повірки (протокол №24 від 11.05.2010 р.) встановлено, що зазначений лічильник електричної енергії не відповідає ГОСТ 30207-94 „Статические счетчики ватт-часов активной энергии переменного тока (классы точности 1 и 2)” та інструкції „Лічильники електричної енергії ЦЕ 6803В. ИНЕС 411152.028 ИЗ (У.1)”. Оскільки, на думку відповідача, його вина в заборгованості за спожиту електроенергію відсутня, просить відмовити в позові і закрити провадження по справі.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

17.05.2004р. між ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” в особі Славутського РЕМ (постачальник) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (споживач) був укладений договір № 632 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам субєктам підприємницької діяльності, відповідно до умов якого постачальник електричної енергії здійснює передачу та постачання електричної енергії споживачу, а споживач оплачує постачальнику спожиту електроенергію та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами (п. 1.1 договору).

Пунктом 2.2.4 договору на відповідача покладено обовязок оплачувати вартість спожитої електроенергії згідно з умовами даного договору.

Відповідно до п.8.1 договору, відповідач зобовязався здійснювати повну поточну оплату вартості обсягу електроенергії до 5 числа розрахункового місяця.

У звязку з тим, що ПП ОСОБА_1 вказував на несправність лічильника електроенергії, згідно акту №1174 від 11.05.2010р. зазначений лічильник був направлений на експертизу.

Згідно протоколу експертної повірки лічильника електричної енергії від 11.05.2010р. №24 лічильник визнано непридатним. При цьому у графі „перевірка відсутності самохода” вказано що самохід відсутній.

Викликаний судом для дачі пояснень державний повірник суду пояснила, що в результаті експертної повірки лічильника було встановлено непридатність лічильника для використання внаслідок того, що лічильник проводив облік електроенергії з недоврахуванням. Однак облік спожитої електроенергії лічильник здійснював. Самохід лічильника при перевірці не встановлено.

В звязку із неналежним виконанням відповідачем зобовязань щодо оплати за спожиту електричну енергію, позивач просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 10290,77 грн. При здійсненні розрахунку ним приймаються до уваги покази лічильника встановлені під час їх контрольного зняття.

Згідно п. 4.3.1 договору відповідач несе відповідальність за несвоєчасне виконання своїх договірних зобовязань, передбачених п. 2.2.4 договору, у вигляді: нарахування пені, індексу інфляції, 3% річних.

Відповідно позивач нарахував відповідачеві 501,37 грн. пені, 455,58 грн. інфляційних нарахувань, 73,41 грн. 3% річних за період з 01.12.2009р. по 28.02.2010р.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору. В силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, тобто сплати боргу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідач порушував умови договору як щодо звітності за спожиту електроенергію так і її своєчасну оплату. Проведене в грудні 2009 року контрольне знаття показів лічильника та співставлення з показами останнього рапорту свідчить, що позивачем не оплачена спожита електроенергія на суму 10290,77 грн. Доводи відповідача щодо несправності лічильника судом до уваги не приймаються з огляду на те, що в процесі розгляду справи судом встановлена непридатність лічильника для його подальшого використання. В той же час лічильник здійснював облік спожитої електроенергії (з недоврахуванням), а тому його покази обєктивно свідчать про споживання відповідачем електроенергії та можуть бути прийняті до уваги позивачем та судом при визначенні обєму та вартості спожитої електроенергії.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 10290,77 грн. основного боргу відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Судом приймається відмова позивача від позову в частині стягнення пені, а тому провадження у справі щодо стягнення пені підлягає припиненню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже вимоги щодо стягнення інфляції та річних обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню. Їх розмір підтверджується наявним у справі розрахунком. При цьому судом враховується, що здійснені в цій частині за грудень 2009 року лютий 2010 року нарахування не суперечить обставинам справи, а розрахунок суми нарахувань інфляції з меншої суми, а ніж фактична сума боргу не призводить до стягнення завищеної суми цих нарахувань.

З огляду на вищевикладене, та враховуючи приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавству і підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80 п 4, 82-84, ст.ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" (м. Хмельницький, вул. Храновського, 11а, код 22767506) - 10290,77 грн. (десять тисяч двісті девяносто гривень 77 копійок) основного боргу, 455,58 грн. (чотириста пятдесят пять гривень 58 копійок) інфляційних нарахувань, 73,41 грн. (сімдесят три гривні 41 копійка) 3% річних.

Видати наказ.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 через відділення державного казначейства (на рахунок 31112095700002 УДК у м. Хмельницькому, код 23565225, ГУ ДКУ у Хмельницькій області) державне мито в розмірі 108,20 грн. (сто вісім гривень 20 коп) та в дохід Державного бюджету України через відділення державного казначейства (на рахунок 31211264700002, одержувач УДК у м. Хмельницькому, МФО 815013, банк одержувача ГУДКУ у Хмельницькій області, ОКРО 23565225, код бюджетної класифікації доходів 22050003, за символом звітності 264) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок).

Видати наказ.

Провадження у справі щодо стягнення 501,37 грн. пені припинити.

Суддя

Віддрук 5 примірники: сторонам, прокуратурі та у справу.