Рішення № 10977230, 05.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

05.08.10                                                                                           Справа№ 9/103 (2010)

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

при секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Сервіс-К», м. Дніпропетровськ,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Львів», м. Львів,

Про стягнення 60 779,27 грн., в т.ч. 56 916,87 грн. –основного боргу, 3 093,96 грн. –неустойки у формі пені, 456,57 грн. –3% річних, 311,87 грн. –інфляційних втрат та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Бєлкіна А.В. –п/к, довіреність у справі,

Від відповідача: не прибув.

Представнику роз»яснено права та обов”язки сторін передбачені ст. 22 ГПК України, підстави відводу судді ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подав клопотання.

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Сервіс-К», м. Дніпропетровськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Львів», м. Львів, про стягнення 60 779,27 грн., в т.ч. 56 916,87 грн. –основного боргу, 3 093,96 грн. –неустойки у формі пені, 456,57 грн. –3% річних, 311,87 грн. –інфляційних втрат та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду від 08.07.2010р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 22.07.2010 року, про що сторони були належним чином повідомлені, під розписку, зокрема, Відповідач 13.07.2010р. рекомендованою кореспонденцією № 4851309 (докази –в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 22.07.2010р. розгляд справи відкладено на 05.08.2010р., про що сторони були повідомлені відповідно до п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ № 75 від 10.12.2002р. –рекомендованою поштою.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовільнити, подав докази надсилання відповідачеві акта звіряння суми боргу, який відповідачем отримано 28.07.2010р. під розписку, цінним листом, подав –для огляду –документи, які вимагалися судом.

Відповідач, повторно, без поважних причин, повноважного представника в судове засідання 22.07.2010р. та 05.08.2010р. – не направив, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується оригіналом поштівки та клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи (вхідний № 13842 від 21.07.2010р.).

Справа розглядається згідно статті 75 ГПК України –за наявними у ній матеріалами.

В ході розгляду справи ВСТАНОВЛЕНО.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю «Планета Сервіс-К», м. Дніпропетровськ, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Денді-Львів», м. Львів, 10.01.2009 року був укладений договір № ПСК-0315/09 (далі за текстом –Договір).

Зазначений договір складено у письмовій формі, підписано уповноваженими особами та їх підписи скріплені печатками двох сторін договору, в силу ст. 207, п. 1 ч. 1 ст. 208, та ст. 204 ЦК України, є правомірним правочином.

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками зазначений договір є договором поставки, відповідно до статті 712 ЦК України.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов»язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов»язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов»язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що постачальник зобов»язується в порядку і терміни, встановлені цим Договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості, відповідної якості, а покупець зобов»язується прийняти товар і сплатити його на умовах, визначених у цьому договорі.

В пункті 1.2. Договору передбачено, що кількість і асортимент товару, що поставляється, вказується у накладній, складеній на підставі замовлення покупця, яка є невід»ємною частиною до договору. Накладні оформляються на кожну партію товару, що поставляється.

Ціна, сума договору і порядок розрахунків сторони за цим договором передбачили у розділі 2.

Так, в п. 2.2. договору зазначено, що ціни на товар є умовними і вказуються в накладних на кожну партію товару в Національній валюті України (п. 2.6. Договору) і підлягають зміні постачальником у разі збільшення міжбанківського комерційного курсу покупки долара США.

Покупець проводить оплату товару на умовах відстрочення платежу у порядку визначеному п. 2.4. Договору:

-          за форматний і фіксований папір протягом передоплата календарних днів;

-          за комп»ютерні аксесуари протягом передоплата календарних днів;

-          за канцелярські товари протягом передоплата календарних днів;

-          за пакувальні матеріали і скотч протягом передоплата календарних днів,

з моменту поставки щляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою (моментом) оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківські рахунки постачальника.

Умови поставки за даним договором сторони передбачили у розділі 3 Договору, порядок прийому-передачі товару –у розділі 4 Договору, відповідальність сторін –у розділі 5 Договору.

Так, п. 5.2. цього Договору, сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату товару, покупець сплачує постачальникові неустойку у формі пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно не сплаченої суми за кожен день прострочення.

На виконання умов даного договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 56916 грн. 87 коп., що підтверджується накладними: № 10600071 від 04.02.2010р. на суму 901,20 грн., строк оплати за товар: ручки шар./Pentek SP12 син., артикул SP12, кількість –360 шт.; лінійки 30 см. пласт. цв. C30 SK, артикул- C30R SK2717, 120 шт.; Уголок SK-310 А-04 прозр./цветн., SK-310, 120 шт. –04.02.2010р., № 10600374 від 25.02.2010р. на суму 69,31 грн., строк оплати за товар: Ножн. Soho черн.ручка 17 см., SH106В, 24 шт. –25.02.2010р., № 10600373 від 25.02.2009р. на суму 4534,04 грн., строк оплати за товар зазначений у цій накладній –25.02.2010р., № 10600182 від 12.03.2010р. на суму 13912,32 грн. –строк оплати за товар зазначений у даній накладній –12.03.2010р., № 10600187 від 12.03.2010р. на суму 15000,00 грн. –строк оплати - 12.03.2010р.; № 10600211 від 15.03.2010р. на суму 22500,00 грн. –строк оплати –15.03.2010р.

Товар був отриманий відповідачем, через матеріально-відповідальні особи відповідача: Козак Т.В. (менеджер), Ворожцову-Засипкіну О.Б. (менеджер) на підставі Кільцевої довіреності від 10.01.2009р. до Договору № ПСК-0315/09 від 10.01.2009р., яка містить зразки підписів зазначених вище осіб, довіреність підписана директором відповідача та головним бухгалтером, їх підписи засвідчені печаткою ТзОВ «Денді-Львів)(докази –в матеріалах справи).

Відповідач, на виконання умов вищезазначеного договору, своєчасно за отриманий у позивача товар не розрахувався, чим допустив порушення умов (п. 2.4.) вказаного договору.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду справи в господарському суді складає 56916 грн. 87 коп.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

          Спірне зобов”язання виникло в силу укладеного між сторонами договору, що відповідає вимогам частини 1 ст. 174 ГК України.

          Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

          Згідно ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.

          Частиною 2 цієї статті, що у сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій: відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції.

          Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

          Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

          Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3093 грн. 96 коп., яка нарахована відповідно до п. 5.1., п. 5.2. Договору (Розрахунок розміру пені –в матеріалах справи).

Оглянувши та дослідивши порядок нарахування пені, суд приходить до висновку, що Розрахунок пені проведено відповідно до імперативних норм статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002р. № 2921-111, вимог визначених у частині другій статті 343 Господарського кодексу України, та вимог частини 6 статті 232 ГК України.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002р. № 2921-111, передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені не суперечить ч. 2 статті 343 ГК України, якою визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня та не суперечить ч. 6 статті 232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 456,57 грн. відсотків річних та 311,87 грн. інфляційних втрат, які нараховано позивачем відповідно до статті 625 ЦК України (Розрахунок –в матеріалах справи).

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід також зазначити, що передбачені статтею 625 ЦК України три відсотки річних не є неустойкою (штрафом, пенею), а належать до інших засобів захисту цивільних прав, визначених статтею 16 ЦУ України.

Оглянувши та дослідивши подані документи, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов є документально та нормативно обґрунтованим, відповідачем не спростованим, підлягає до задоволення.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 1, 2, 43 –47, 12, 15, 18, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 69, 75, п. 1-1 частини першої ст. 80, 82 –85, 116 –117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовільнити повністю.

2. Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Львів» (п. і. 79495, Львівська область, місто Львів, Винники, вулиця Левицького, 4, код ЄДРПОУ 20820356, фактична адреса: 79026, м. Львів, вул. В.Великого, 4) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Сервіс-К»(49000, місто Дніпропетровськ, вулиця Дзержинського, 29, код ЄДРПОУ 32748711, фактична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Південна, 2-б) суму 56 916 грн. 87 коп. - основного боргу, 3 093 грн. 96 коп. –пені, 456 грн. 57 коп. –3% річних, 311 грн. 87 коп. –інфляційних втрат, 607 грн. 79 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя