Рішення № 10977175, 30.08.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.10                                                                                 Справа № 9/238.

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Державної екологічної інспекції в Луганській області, м. Луганськ

до Державного підприємства "Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств", м. Стаханов Луганської області

про стягнення шкоди у розмірі 1 031 746 грн. 87 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Меженська О.О., дов. № 5 від 08.06.09,

від відповідача – Шахов В.В., дов. № 05-500 від 18.08.10

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, Державна екологічна інспекція в Луганській області (далі –Інспекція) звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 1031746,87 грн., заподіяні внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Відповідач, ДП "ЛОД ЛЗВВП", відзивом на позовну заяву за № 05-620 просить у задоволенні позову відмовити через пропущення строку позовної давності.

В обгрунтування позовних вимог Інспекція посилається на результати проведеної 03.05.07 перевірки щодо дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства структурним підрозділом підприємства "Шахта імені Войкова", якою було встановлено факт здійснення цим підрозділом викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу в період з 01.01.07 по 03.05.07, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Виявлене порушення було зафіксовано актом перевірки від 03.05.07.

Розмір шкоди, спричиненої державі внаслідок вказаного вище порушення, був обчислений за Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затв, наказом Мінекобезпеки України від 18.05.95 № 38, зареєстр. в Мін’юсті України 29.05.95 за № 157/693 (далі –Методика 38) та становить 1031746,87 грн.

Позивач надіслав відповідачу претензію № 46 від 27.05.10, однак відповідач на неї не відреагував.

Оцінивши обставини справи, надані докази та вислухавши доводи учасників судового процесу, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суть спірних правовідносин за цією справою зводиться до питань чи встановлено Інспекцією факт здійснення цим підрозділом викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу з перевищенням ГДК та чи правомірно позивач звернувся з вимогою про стягнення спричинених збитків державі у розмірі 1031746,87 грн.

Судом встановлено, що позивачем, Інспекцією, 3-го травня 2007 року була проведена перевірка відповідача щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, за наслідками цієї перевірки був складений акт від 03.05.07, яким зафіксований факт здійснення відокремленим підрозділом відповідача, "Шахта імені Войкова", викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, що на думку Інспекції, є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" № 2556-ІІІ від 21.06.01 (далі –Закон 2556).

Суд звертає увагу позивача на те, що норма статті 10 Закону 2556, на яку він посилається у позові, не містить заборони щодо викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, ця норма зобов'язує фізичні та юридичні особи застосовувати певних заходів з метою зменшення негативного впливу цих речовин на атмосферне повітря.

Щодо ч. 5 ст. 11 Закону 2556, то викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

За правилом ч. 1 ст. 22 вказаного Закону для забезпечення охорони атмосферного повітря впроваджуються організаційно-економічні заходи, що передбачають у т.ч. й відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, а згідно з нормою ст. 33 цього Закону особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом.

Крім того, відповідно до ст. 34 Закону 2556 шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Як вбачається з вказаного акту перевірки (а.с. 6 –7), підрозділом відповідача, "Шахта імені Войкова", станом на 03.05.07 не виконані заплановані заходи, передбачені проектом ліквідації цієї шахти щодо гасіння породних відвалів, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється згідно з дозволом на викиди № 90839, терміном дії до 31.12.07. Разом з тим, з 01.01.07 по 03.05.07 шахта здійснює викиди забруднюючих речовин від стандартних джерел № 3, 4, 9 без дозволених об'ємів, що, на думку Інспекції є порушенням ст. 11 Закону 2556.

В акті міститься обов'язок підприємства надати до 08.05.07 довідки щодо об'єму забруднюючих викидів за період з 01.01.07 по 03.05.07 та постійно інформувати Інспекцію про екологічно-небезпечні випадки.

Після надання витребуваної довідки Інспекцією, на підставі положень Методики 38 від 18.05.95, чинної на той час, був здійснений розрахунок відшкодування збитків за викиди забруднюючих речовин (а.с. 9 –11), розмір яких склав загальну суму 1031746,87 грн.

Суд вважає, що позивач з урахуванням вимог щодо належності та допустимості доказів доведено факт спричинення відповідачем шкоди у заявленому розмірі, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Разом з тим, вирішуючи цей спір, суд враховує наступні обставини.

Порушення відповідачем природоохоронного законодавства було виявлене Інспекцією 3 травня 2007 року, про що був складений відповідний акт перевірки.

Претензія за № 46 про оплату збитків у розмірі 1031746,87 грн. була направлена Інспекцією на адресу відповідача у травні 2010 року.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 257 зазначеного Кодексу загальна позовна давність загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

Загальний строк застосовується до всіх правовідносин, протягом цього строку позивач може звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права.

За правилом ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленого до винесення ним рішення, а згідно з ч. 4 цієї статті сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки Інспекція встановила факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства 3 травня 2007 року, а звернулася до суду з цим позовом лише 30 липня 2010 року, тобто за межами строку позовної давності, та враховуючи заяву відповідача про застосування позовної давності, у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову щодо стягнення з відповідача, ДП "Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств", 94000, Луганська обл., м. Стаханов, вул. Дзержинського, буд. 14, код 32449971, збитків у розмірі 1031746,87 грн., заподіяних внаслідок порушення природоохоронного законодавства, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 01.09.10.

Суддя                                                                      А. Ворожцов