Рішення № 10977057, 25.08.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" серпня 2010 р.Справа № 18/5 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/5

за позовом: Кіровоградської обласної лікарні, м. Кіровоград

до відповідача: Закритого акціонерного товариства "Ліки Кіровоградщини", м. Кіровоград

про стягнення 587 256,30 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Кіровоградською обласною лікарнею подано позовну заяву з вимогами стягнути із закритого акціонерного товариства "Ліки Кіровоградщини" заборгованість по договору оренди в сумі 587 256,30 грн., з якої: 538 266,05 грн. неустойка у розмірі подвійної плати за час користування приміщенням, 7126,81 грн. плата за користування землею, 391,02 грн. плата за користування телефоном (3 апарати), 12 439,30 грн. за обслуговування орендованого майна, 493,53 грн. за обслуговування електромережі, водопостачання в сумі 243,77 грн., 2967,58 грн. за активну та реактивну електроенергію та плата за опалення в сумі 25328,24грн.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 21.01.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 18/5.

Заявою від 21.07.2010 року (вх. № 02-15/23197 від 23.07.2010 р.) про уточнення позовних вимог позивач вказав на понесення Кіровоградською обласною лікарнею збитків, внаслідок не повернення відповідачем майна, та просить їх стягнути в розмірі 587256,30грн., з яких: 538 266,05 грн. подвійна плата за майно в порядку ч. 2 статті 785 Цивільного кодексу України; 48 990,25 грн. збитки за: водопостачання в сумі 243,77 грн., опалення в сумі 25328,24 грн., активну та реактивну електроенергію в сумі 2967,58 грн., користування телефонами в сумі 391,02 грн., користування землею в сумі 7126,81 грн., обслуговування орендованого майна в сумі 12439,30 грн., обслуговування електромережі в сумі 493,53 грн. (т. 4 а.с. 1-3).

Відповідачем позов заперечено, про що надано письмовий відзив (т. 1 а.с. 56-57), з тих підстав, що: умовами договору оренди не передбачені жодні терміни повернення орендованого майна; для нарахування штрафних санкцій статтею 232 Господарського кодексу України встановлено граничний шестимісячний строк нарахування; в період, за який нараховано неустойку, відповідач орендованим майном фактично не користувався з вини позивача. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Розгляд справи № 18/5 відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду від 18.02.2010 року та від 11.03.2010 року. В судовому засіданні 01.04.2010 року оголошувалась перерва до 08.04.2010 року. Згідно ухвал суду від 02.04.2010 року та від 15.06.2010 провадження у справі зупинялось до закінчення розгляду судом апеляційної інстанції апеляційних скарг на ухвали суду від 21.01.2010 року та від 02.04.2010 року. Ухвалою господарського суду від 19.08.2010 року провадження у справі поновлено та призначено до розгляду на 25.08.2010 року.

В судове засідання 25.08.2010 року представники сторін не з'явились.

Між тим, господарський суд вважає сторін такими, що належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, оскільки ухвала суду про поновлення провадження у справі направлена на адреси сторін, що зазначені у позові та за якими сторони вже отримували процесуальні документи по даній справі (т. 4 а.с. 92).

З огляду на викладене, враховуючи граничні строки вирішення спору у даній справі та фактичну участь представників сторін в судових засіданнях 18.02., 11.03. та 01.04. 2010 року, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи та оцінивши подані сторонами докази, врахувавши пояснення представників сторін, наведенні в обґрунтування підстав позову та заперечень проти позовних вимог, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Спір між сторонами виник з приводу несвоєчасного повернення відповідачем об'єкту нерухомості, що надавався йому у строкове платне користування (оренду).

Так, як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору оренди від 15.10.2004 року, з урахуванням внесених змін від 20.02.2006 року (т. 1 а.с. 20-22), Кіровоградською обласною лікарнею (Орендодавець) передано ЗАТ "Ліки Кіровоградщини" (Орендар) в строкове платне володіння нежитлове приміщення площею 544,4 кв.м., що розташоване по проспекту Університетському, 2/5, корп. 3, блок 6, а саме: 7 поверх - 490,4 кв.м., 1 поверх - 36 кв.м., балансова вартість яких 215893 грн., приміщення поліклініки - 2 поверх 18 кв.м., балансова вартість якого 5027 грн.

Передача вказаного приміщення оформлена Актом приймання-передачі від 20.02.2006 року (т. 1 а.с. 23).

Дане приміщення є складовою частиною цілого комплексу будівель обласної лікарні, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області (т. 1 а.с. 12-17).

Відносини щодо оренди державного майна або майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, Законом України "Про оренду майна державних та комунальних підприємств" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно статті 2 Закону України "Про оренду майна державних та комунальних підприємств" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору (стаття 12 Закону).

Термін договору оренди визначається за погодженням сторін; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. ч. 1, 2 статті 17 Закону).

В укладеному між позивачем та відповідачем договорі оренди від 15.10.2004 року сторонами визначено термін дії договору з 15.10.2004 року по 01.10.2005 року (п. 9.1. договору).

В подальшому за погодженням сторін договір неодноразово поновлювався з остаточним терміном його дії по 15.08.2008 року (т. 3 а.с. 5)

Листами від 20.03.2008 року № 855/31 та від 04.06.2008 року Кіровоградська обласна лікарня повідомила ЗАТ "Ліки Кіровоградщини" про закінчення дії договору оренди 15.08.2008 року (т. 3 а.с. 6-7).

Згідно статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" наслідком припинення договору оренди, є зобов'язання орендаря повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідний обов'язок передбачено статтею 785 Цивільного кодексу України, у відповідності до норм якої у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Вказаний обов'язок орендаря обумовлений також сторонами в пункті 4.5. договору оренди від 15.10.2004 року, у відповідності до якого орендар зобов'язався у разі припинення цього договору повернути орендодавцю орендоване майно у належному стані, але не гірше ніж на час передачі його в оренду з урахуванням фізичного зносу згідно з чинним законодавством. При цьому, за пунктом 2.3. договору оренди повернення майна здійснюється по акту приймання-передачі.

Факт припинення 15.08.2008 року дії договору оренди від 15.10.2004 року у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено, а також зобов'язання ЗАТ "Ліки Кіровоградщини" звільнити та повернути Кіровоградській обласній лікарні орендовані за договором від 15.10.2004 року приміщення, встановлено рішеннями господарського суду Кіровоградської області від 05.02.2009 року по справі №14/270 та від 12.08.2009 року по справі № 14/230, що набрали законної сили (т. 1 а.с. 26-35). Судовим рішенням від 12.08.2009 року по справі № 14/230 також встановлено факт неповернення ЗАТ "Ліки Кіровоградщини" на час його прийняття орендованого по договору майна.

Згідно акту приймання-передачі відповідні приміщення загальною площею 544,4 кв.м. повернуті відповідачем позивачеві 21.10.2009 року (т. 1 а.с. 36). Вказані обставини обома сторонами не заперечуються.

Отже, відповідач в період з 16.08.2008 року по 20.10.2009 року користувався об'єктом оренди за відсутності на те правових підстав.

Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з визначенням, наведеним в статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата встановлюється, як правило, у грошовій формі (стаття 20); розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін (стаття 21).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами в додатковій угоді № 2 від 04.02.2008 року до договору оренди від 15.10.2004 року (т. 1 а.с. 25) встановлено орендну плату за січень 2008 року з урахуванням ПДВ в розмірі 15 124,80 грн.

Пунктом 3.2. договору, у зміненій за додатковою угодою від 04.02.2008 року редакції, визначено, що орендна плата сплачується не пізніше 15 числа наступного місяця з урахуванням індексу інфляції, але не менше ніж 27,60 грн. за 1 кв.м. з ПДВ за площу, яка розташована на 2 та 7 поверхах, та 30,36 грн. за 1 кв.м. з ПДВ за площу на 1 поверсі.

З урахуванням викладеного, визначення розміру орендної плати для розрахунку неустойки має здійснюватись виходячи з фіксованого у договорі платежу - 15 124,80 грн. та індексу інфляції за наступні місяці. Проведення позивачем розрахунку орендної плати для нарахування неустойки за формулою, наведеною в додатковій угоді № 2 від 04.02.2008 року, є безпідставним.

Таким чином, враховуючи встановлену сторонами орендну плату за січень 2008 року в розмірі 15 124,80 грн. та індексу інфляції за наступні місяці, розмір орендної плати у заявлений до стягнення період становить:

з 16 по 31 серпня 2008 року - 8 969,76 грн.;

вересень 2008 року - 17 361,61 грн.;

жовтень 2008 року - 17 552,58 грн.;

листопад 2008 року - 17 850,98 грн.;

грудень 2008 року - 18 118,74 грн.;

січень 2009 року - 18 499,24 грн.;

лютий 2009 року - 19 035,71 грн.;

березень 2009 року - 19 321,25 грн.;

квітень 2009 року - 19 591,75 грн.;

травень 2009 року - 19 768,07 грн.;

червень 2009 року - 19 866,91 грн.;

липень 2009 року - 20 085,45 грн.;

серпень 2009 року - 20 065,39 грн.;

вересень 2009 року - 20 025,23 грн.;

з 1 по 20 жовтня 2009 року - 13 022,80 грн.

Всього: орендна плата за період з 16.08.2008 року по 20.10.2009 року становить 269135,47 грн. та відповідно неустойка - 538 270,94 грн.

Оскільки позивач заявляє до стягнення неустойку в розмірі 538 266,05 грн., яка не перевищує розмір неустойки, нарахований вище, то вказана сума у відповідності до ч. 2 статті 785 Цивільного кодексу України та встановлених вище обставин підлягає стягненню з відповідача.

Заперечення відповідача з приводу відсутності будь-якого терміну повернення орендованого майна є безпідставним, оскільки положення ч. 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачають негайне повернення майна після припинення договору; позивач неодноразово звертався з вимогами до відповідача звільнити та повернути орендоване приміщення (листи від 20.03.2008 р. № 855/31, від 04.06.2008 р. № 1485, від 01.09.2008 р. № 2280/31, від 21.02.2009 р. № 616/31, від 16.04.2009 р. № 1151/31, від 28.05.2009 р. № 1547/31, від 30.09.2009 р. №2809/31, т. 3 а.с. 6-19).

Відхиляються твердження відповідача про те, що він фактично не користувався у спірний період орендованим приміщенням у зв'язку з відсутністю доказів вказаного. Крім того, судовим рішенням від 12.08.2009 року по справі №14/230 при зобов'язанні ЗАТ "Ліки Кіровоградщини" звільнити орендовані приміщення встановлено їх зайняття відповідачем на час прийняття рішення.

Строк нарахування неустойки за користування майном у разі припинення договору найму визначений ч. 2 статті 785 Цивільного кодексу України та не обмежується шестимісячним строком нарахування штрафних санкцій.

Позивач також просить стягнути з відповідача понесені Кіровоградською обласною лікарнею витрати на обслуговування орендованого майна і електромережі, спожиті комунальні послуги, користування телефонними апаратами та плату за землю в загальному розмірі 48 990,25 грн.

При розгляді вимог в цій частині, господарський суд враховує наступне.

Згідно умов договору оренди від 15.10.2004 року відповідач, як Орендар, прийняв на себе зобов'язання щомісячно проводити оплату за комунальні послуги та інші платежі (п. 4.3. договору).

Зокрема, сторонами в пункті 3.4. договору передбачено, що земельний податок та плата за послуги, які згідно з договором оренди зобов'язується надавати Орендодавець не включаються до орендної плати та сплачуються Орендарем окремо до 15 числа наступного місяця.

За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України та статей 173, 174 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, в силу яких одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а друга сторона (кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони (боржника) виконання ним свого обов'язку.

Водночас, частина 7 статті 180 Господарського кодексу України наводить поняття строку дії господарського договору, у відповідності з яким це є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Отже, протягом строку дії договору сторони мають права і повинні виконувати свої обов'язки, які обумовлені предметом того чи іншого договору.

Оскільки договір оренди від 15.10.2004 р. припинив свою дію 15.08.2008 року, підстави для зобов'язання відповідача сплачувати після 15.08.2008 року комунальні та інші послуги на умовах та в порядку, передбачених вказаним договором, відсутні.

Будь-яких застережень щодо зобов'язань Орендаря сплачувати відповідні платежі за час фактичного користування приміщенням до передачі його Орендодавцю умови договору оренди від 15.10.2004 року не містять.

Заявою від 21.07.2010 року позивач уточнив свої вимоги та кваліфікує заявлену до стягнення суму в розмірі 48990,25 грн. як збитки, понесені позивачем внаслідок неправомірного користування відповідачем майном.

Приписами статті 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема відноситься додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Обов'язок відшкодування збитків, згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України, виникає при наявності протиправної поведінки, наявності збитків, прямого причинного зв'язку та вини.

Отже, у разі заподіяння збитків позивач повинен довести наявність таких збитків, їх розмір, протиправну поведінку боржника у справі, що призвела до їх виникнення, та причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками.

Поміж тим, позивачем не доводиться наявність збитків у заявленому розмірі, що слідує з наступного.

Приміщення, що займалось відповідачем за договором оренди від 15.10.2004 року, є частиною єдиної будівлі (обласна лікарня), яка обладнана єдиними енергетичними, тепловими, водопровідними, каналізаційними мережами і послуги (електропостачання, водопостачання, теплова енергія, водовідведення, експлуатаційні витрати по утриманню будівлі, прибудинкової території), витрати на утримання та по сплаті податку на землю надаються централізовано для всієї будівлі.

Розрахунок, який використовувався позивачем при розрахунку розміру збитків (т. 1 а.с. 53), між сторонами не підписувався, його застосування для розрахунку збитків не обґрунтовано (т. 1 а.с. 53).

При розрахунку витрат на обслуговування електромережі, оплати активної і реактивної електроенергії (т. 1 а.с. 43) позивачем застосовано середні показники лічильника за місяць, що не є точними даними по кількості фактично використаної електроенергії. Дані щодо показників лічильників, знятих у відповідності з укладеним договором на постачання електричної енергії, відсутні (т. 1 а.с. 85-95). Підключення до об'єктів, що перебували в користуванні відповідача, лічильників, зазначених позивачем у розрахунку, матеріалами справи не підтверджується.

Відсутні докази підключення саме у приміщенні, що перебувало у користуванні відповідача, вказаних позивачем телефонних апаратів у кількості 3-х штук. Більш того, з розрахунку витрат позивача за телефони (т. 1 а.с. 42) слідує, що вказані витрати складаються виключно з абонплати за телефони, право користування якими оформлено за Кіровоградською обласною лікарнею згідно договору від 06.10.2005 р. (т. 1 а.с. 101-113). При цьому, суд враховує, що абонплата - це фіксований платіж, який встановлює оператор телекомунікацій для абонента за доступ на постійній основі до своєї телекомунікаційної мережі незалежно від факту отримання послуг.

Також, умовами договору оренди від 15.10.2004 року не визначається які саме послуги з обслуговування майна мали надаватись орендодавцем. Фактичне надання таких послуг та наведені позивачем при їх розрахунку витрати (заробітна плата, придбання матеріалу) документально не підтверджуються (т. 3 а.с. 1).

Відсутнє обґрунтування та підтвердження належними доказами розрахунку послуг з водопостачання і опалення, земельного податку.

З огляду на викладене, господарський суд відмовляє у стягненні збитків у зв'язку з їх недоведеністю.

Враховуючи наведене вище, наявні в матеріалах справи докази, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 538 266,05 грн., що є неустойкою за несвоєчасне повернення відповідачем майна, одержаного в оренду за договором від 15.10.2004 року. Позовні вимоги в частині стягнення 48 990,25 грн. збитків задоволенню не підлягають.

У відповідності до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із закритого акціонерного товариства "Ліки Кіровоградщини" (25014, м.Кіровоград, вул. Районна, 1, ідентифікаційний код 33142589, р/р 2600404681201 АКБ "Правекс Банк" м. Київ, МФО 321983) на користь Кіровоградської обласної лікарні (25030, м.Кіровоград, проспект Університетський, 2/5, ідентифікаційний код 01994942, р/р35421002001343 ГУДКУ в Кіровоградській області, МФО 823016) - 538 266,05 грн. заборгованості, а також 5 382,66 грн. державного мита та 216,31 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В. Тимошевська

Повне рішення складено 30.08.2010 року