Рішення № 10977055, 26.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м. Київ-33, вул. Комінтерну, 16           тел. 235-24-26

Іменем України

РІШЕННЯ

"26" липня 2010 р. Справа № 22/106-10

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електромотор», м. Київ

до приватного підприємства «Вітекс», Київська обл., м. Васильків

про стягнення 6914,33 грн.

Суддя Третьякова О.О.

Представники:

від Позивача: Кобець Н.О., довіреність №14/610-1Д від 14 червня 2010 року,

від Відповідача: не з’явився

Обставини справи :

До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулосьтовариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електромотор»(далі - Позивач) до приватного підприємства «Вітекс»(далі - Відповідач) про стягнення 6283,00 грн. основного боргу, 102,54 грн. 3% річних; 528,74 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем строків оплати за поставлений товар за Договором купівлі-продажу № 08-09/эд від 09 вересня 2009 року (далі –Договір).

Ухвалою господарського суду Київської області від 25 травня 2010 року порушено провадження у справі № 22/106-10 та призначено її до розгляду на 23 червня 2010 року о 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23 червня 2010 року та 14 липня 2010 року згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався відповідно на 14 липня 2010 року о 12:30 год. та 26 липня 2010 року о 11:00 год.

В судовому засіданні 23 червня 2010 року представник Позивача подав уточнений розрахунок ціни позову б/н від 23 червня 2010 року згідно якого заявляє до стягнення з Відповідача 6283,00 грн. основного боргу, 102,54 грн. 3% річних та 528,79 грн. інфляційних втрат.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з’явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подав, про причину неявки суд не повідомив.

Згідно з пунктом 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення; повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи; факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.

Ухвала суду від 25 травня 2010 року про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 23 червня 2010 року надіслана за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, б. 39-А, і була повернута поштовою установою із відміткою про закінчення строку зберігання.

Вказана поштова адреса зазначена як місцезнаходження Відповідача у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16 червня 2010 року.

Відповідно до пункту 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»№ 01-8/1228 від 02 червня 2006 року до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином Відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Враховуючи, що явка Відповідача обов’язковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об’єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20 липня 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, суд

встановив:

Між Позивачем та Відповідачем укладено Договір купівлі-продажу з відстрочкою платежу №08-09/эд від 09 вересня 2009 року (далі –Договір), згідно пункту 1.1. якого Продавець (Позивач) взяв на себе зобов’язання передати у власність, а Покупець (Відповідач) - прийняти і оплатити електродвигуни, що звуться далі –Товар.

В пункті 2.2. Договору вказано, що загальна сума Договору дорівнює сумі вартості Товару згідно з накладними.

Обсяг, номенклатуру, кількість і ціну Товару, що постачається за цим Договором, визначено в товарних накладних (пункт 2.1. Договору).

Згідно пункту 3.1. Договору Відповідач зобов’язався оплатити Товар у формі попередньої оплати в розмірі 50% від вартості Товару згідно рахунку-фактури та 50% з відстрочкою платежу 5 банківських днів з моменту отримання товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Позивача.

Як зазначено в пункті 3.2. Договору моментом поставки Товару є момент передачі його транспортній організації, а у разі отримання Товару на складі – момент прийому-передачі.

Судом досліджено, що на виконання умов Договору Позивач 09 вересня 2009 року поставив Відповідачу Товар на загальну суму 6283,00 грн., що підтверджується належним чином оформленою та підписаною сторонами накладною № 723 від 09 вересня 2009 року на суму 6283,00 грн.

Отримання Відповідачем Товару підтверджується довіреністю № 1 від 09 вересня 2009 року на отримання Товару, виданою Відповідачем, копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідач в порушення своїх договірних зобов’язань оплату за отриманий Товар за Договором не здійснив, що також підтверджується довідкою акціонерного комерційного банку «Форум»№689/1.3.1.1 від 21 липня 2010 року, в результаті чого за Відповідачем утворилась основна заборгованість в сумі 6283,00 грн.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, як це передбачено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи, що заборгованість у розмірі 6283,00 грн. Відповідачем на день розгляду справи не погашена, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 6283,00 грн. основного боргу є правомірною та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 102,54 грн. 3% річних та 528,74 грн. інфляційних втрат.

3% річних нараховані Позивачем за період з 17 вересня 2009 року по 08 квітня 2010 року за 204 дні прострочення на 6283,00 грн. заборгованості в сумі 102,54 грн.

Інфляційні втрати нараховані Позивачем за період з жовтня 2009 року по березень 2010 року на 6283,00 грн. заборгованості в сумі 528,79 грн.

Враховуючи строк виникнення зобов’язання по оплаті товару за Договором по накладній №723 від 09 вересня 2009 року, період нарахування 3% річних та інфляційних втрат, заявлений Позивачем та вимоги, викладені в абзаці 8 Листа Верховного суду України № 62-97р від 03 квітня 1997 року «Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», суд здійснив розрахунок 3% річних та інфляційних втрат:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

6283.0017.09.2009 - 08.04.20102043 %105.35 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції

01.10.2009 - 31.03.20106283.001.077483.796766.79

Оскільки сума 3% річних, за розрахунком суду, за вищевказаний період, становить 105,35 грн., а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 102,54 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Оскільки сума інфляційних втрат, за розрахунком суду, за вищевказаний період, становить 483,79 грн., вимога Позивача про стягнення з Відповідача 528,79 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у сумі 483,79 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень

За таких обстави, суд вважає вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 6283,00 грн. основного боргу, 102,54 грн. 3% річних та 483,79 грн. інфляційних втрат правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, Відповідачем належним чином не запереченими та не спростованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач заявляє про відшкодування за рахунок Відповідача у складі судових витрат витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 1500,00 грн.

Оплата послуг адвоката в сумі 1500,00 грн. за Договором про надання юридичних послуг №06/410-2Д від 06 квітня 2010 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електромотор»та адвокатом Пшенько Сергієм Миколайовичем, документально підтверджена платіжним дорученням №929 від 11 травня 2010 року. Копії вищевказаного Договору та платіжного доручення додані до матеріалів справи, а оригінали оглянуті в судовому засіданні.

Адвокат Пшенько С.М. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2910/10 від 18 серпня 2005 року), як представник Позивача, приймав участь у судових засіданнях під час розгляду справи по суті та здійснював її документальний супровід.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інше.

Згідно з частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Згідно пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/155 від 13.02.2002 року вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним; за таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Враховуючи наведене та з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, суд обмежує витрати на послуги адвоката, які підлягають відшкодуванню Відповідачем Позивачу, розміром однієї мінімальної заробітної плати в сумі 888,00 грн.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Вітекс»(08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 39-А, код 32277633) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електромотор»(02166, м. Київ, просп. Лісовий, буд. 39-А, код 36464202) 6283,00 грн. (шість тисяч двісті вісімдесят три гривні) основного боргу, 102,54 грн. (сто дві гривні п’ятдесят чотири копійки) 3% річних, 483,79 грн. (чотириста вісімдесят три гривні сімдесят дев’ять копійок) інфляційних втрат, 101,34 грн. (сто одну гривню тридцять чотири копійки) державного мита, 234,46 грн. (двісті тридцять чотири гривні сорок шість копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 888,00 грн. (вісімсот вісімдесят вісім гривень) витрат на послуги адвоката.

3. В інших позовних вимогах в позові відмовити.

4. Копію рішення надіслати сторонам.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя                                         Третьякова О.О.

Повне рішення складено 27 серпня 2010 року.