Рішення № 10976962, 04.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну (Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2010 р. Справа № К14/127-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_2, виданий Ірпінським МВ ГУ МВС України в Київській області 25.02.1998 р.);

від відповідача: не зявились;

розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_2, м. Ірпінь

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Перемога-ТБМ”, м. Ірпінь

про зобовязання надати інформацію

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_2 звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Фірма Перемога-ТБМ” про зобовязання надати інформацію.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем наступним.

Позивач є учасником ТОВ „Фірма Перемога-ТБМ”, що підтверджується витягом з ЄДР станом на 29.01.2010 р. Вказане товариство було створено та зареєстровано у червні 2000 р. Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради.

Позивач зазначає, що більше ніж 3 роки керівництво товариства не звітується перед позивачем. Позивачу нічого не відомо про фінансово-майновий стан підприємства та прийняті керівними органами рішення.

З метою отримання інформації позивач 04.02.2010 р. звернувся до відповідача із вимогою про надання інформації, що стосується діяльності товариства. Однак, з моменту звернення позивачем із вимогою до відповідача та станом на час розгляду справи відповідач не надав позивачу на його вимогу жодну інформацію.

У звязку із чим, позивач просить суд зобовязати відповідача надати інформацію про свою діяльність (річні баланси, звіти про фінансово-майновий стан, результати діяльності, протоколи зборів) за останні 5 років.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.2010 р. порушено провадження у справі № К14/127-10 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ „Фірма Перемога-ТБМ” про зобовязання надати інформацію і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 07.07.2010 р.

07.07.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 23.07.2010 р.

21.07.2010 р. до загального відділу суду від позивача надійшло клопотання б/н від 15.07.2010 р. про уточнення (збільшення) позовних вимог, у якому позивач просить суд покласти на відповідача додатково понесені ним судові витрати, а саме витрати на послуги адвоката у розмірі 19800 грн.

Клопотання б/н від 15.07.2010 р. позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог прийнято судом до розгляду.

23.07.2010 р. до загального відділу суду від Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області на відповідний запит суду надійшов лист № 01-20/3095 від 16.07.2010 р. із належним чином засвідченою копією останньої зареєстрованої редакції статуту ТОВ „Фірма Перемога-ТБМ”.

23.07.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 04.08.2010 р.

04.08.2010 р. у судовому засіданні позивач заявив клопотання б/н від 03.08.2010 р. про уточнення позовних вимог, у якому просить суд зобовязати відповідача надати позивачу інформацію, а саме належним чином засвідчені копії квартальних фінансових звітів та річних балансів за 2007 р., 2008 р. та 2009 р., а також копії протоколів зборів учасників товариства, якщо такі відбувались у період 2007 2010 рр.

Клопотання б/н від 03.08.2010 р. позивача про уточнення позовних вимог прийнято судом до розгляду.

Також у судовому засіданні позивач надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його клопотання б/н від 03.08.2010 р.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

30.06.2000 р. Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області було зареєстровано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма Перемога-ТБМ” та статут даного товариства, про що внесено запис про державну реєстрацію № 1647.

14.06.2006 р. Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області було проведено державну реєстрацію нової редакції статуту товариства, затвердженого рішенням учасників товариства № 08/06/06 від 08.06.2006 р., про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис про державну реєстрацію № 1357105 0001 000462.

Відповідно до п. 6.1. статуту у товаристві створюється статутний фонд, який складається з вартості вкладів його учасників, розмір якого становить 2028000, 00 грн.

Згідно п. 6.2. статуту вклад учасників та відповідні частки в статутному фонді товариства розподіляються між його учасниками наступним чином:

6.2.1. Українські учасники роблять внески у статутний фонд:

- гр. ОСОБА_2 4000, 00 грн., що складає 0, 197 % від статутного фонду товариства і володіє 1 голосом на загальних зборах учасників товариства;

- гр. ОСОБА_3 4000, 00 грн., що складає 0, 197 % від статутного фонду товариства і володіє 1 голосом на загальних зборах учасників товариства.

6.2.2. Іноземний учасник робить внесок у статутний фонд:

- Фірма „Данеланд Холдінгз Інк.” 2020 000, 00 грн., що складає 99, 606 % від статутного фонду товариства і володіє 505 голосами на загальних зборах учасників товариства.

Пунктом 12.1. статуту передбачено, що учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства, брати участь у розподілі прибутку та одержувати його частку (дивіденди) пропорційно частці кожного, вийти в установленому порядку з товариства, отримувати повну інформацію про діяльність товариства, ознайомлюватись з даними бухгалтерського обліку, звітності і іншої документації.

04.02.2010 р. позивач звернувся до відповідача із листом - запитом б/н від 01.02.2010 р., у якому просив відповідача надати для ознайомлення (надіслати належним чином засвідчені копії) документів: річні баланси та звіти про фінансово-господарську діяльність товариства за останні 3 роки, усі протоколи учасників (засновників) від моменту створення товариства. Факт направлення позивачем відповідачу листа - запиту б/н від 01.02.2010 р. підтверджується фіскальним чеком № 7943 від 04.02.2010 р. про відправлення цінного листа та описом вкладення до нього від 04.02.2010 р. і довідкою позивача б/н від 03.08.2010 р.

Однак, вказаний лист запит позивача був залишений відповідачем без відповіді і без задоволення.

Регулювання корпоративних відносин здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про господарські товариства”, іншими нормативно-правовими актами, і безпосередньо установчими документами товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України „Про господарські товариства” акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство - установчого договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

Згідно ч. 1 ст. 82 Господарського кодексу України установчим документом повного товариства і командитного товариства є засновницький договір. Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Згідно ч. 2 ст. 87 Цивільного кодексу України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 цього ж кодексу установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Згідно п. г) ч. 1 ст. 10 Закону України „Про господарські товариства” учасники товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобовязане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України учасники господарського товариства мають право одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобовязане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо.

Пунктом 5) ст. 116 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Як було зазначено вище, пунктом 12.1. статуту, затвердженого рішенням учасників товариства № 08/06/06 від 08.06.2006 р. і зареєстрованого 14.06.2006 р. Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області, передбачено, що учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства, брати участь у розподілі прибутку та одержувати його частку (дивіденди) пропорційно частці кожного, вийти в установленому порядку з товариства, отримувати повну інформацію про діяльність товариства, ознайомлюватись з даними бухгалтерського обліку, звітності і іншої документації.

Пунктом 2.21. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-5/14 від 28.12.2007 р. „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин” передбачено, що під час вирішення спорів, пов'язаних з реалізацією права учасників (акціонерів) господарських товариств на інформацію, господарським судам слід враховувати, що відповідно до абзацу першого частини третьої статті 5 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” права на участь в управлінні, одержання доходу та інші, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів. Відповідно право на отримання інформації про діяльність товариства може бути реалізовано акціонером лише з моменту внесення запису про особу до реєстру власників іменних цінних паперів.

Обсяг відомостей, надання яких вправі вимагати учасник (акціонер) господарського товариства, визначено статтями 10, 48 Закону України „Про господарські товариства”. Відповідно до пункту „г” частини першої статті 10 Закону України „Про господарські товариства” на вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про свою діяльність, протоколи зборів. Стаття 48 Закону України „Про господарські товариства” встановлює право акціонерів на ознайомлення з протоколами засідань правління. Установчими документами господарських товариств може бути передбачено й інші відомості, які надаються господарським товариством на вимогу учасника (акціонера).

Отже, господарське товариство, якщо його установчими документами не передбачено інше, зобовязане надавати на вимогу учасника (акціонера) лише річні баланси, документи річної звітності товариства, протоколи загальних зборів, а також надавати йому для ознайомлення книгу протоколів засідань правління.

Закон не встановлює обмежень щодо періоду часу, за який учасник товариства має право отримувати інформацію.

Пунктом 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 р. „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” передбачено, що способом захисту права учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність товариства (пункт „г” частини першої статті 10 Закону про господарські товариства, стаття 116 ЦК, частина перша статті 88 ГК) є спонукання в судовому порядку до виконання товариством дій - надання відповідної інформації.

Господарське товариство зобовязане надавати учаснику (акціонеру) на його вимогу лише документи звітного характеру (річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства, якщо інше не передбачено установчими документами товариства.

Зі змісту статті 9 Закону України від 2 жовтня 1992 р. № 2657-XII „Про інформацію” суди не вправі зобовязувати товариство надати інші документи про діяльність товариства, оскільки це є незаконним втручанням у внутрішню господарську діяльність товариства.

Пунктом 37 цієї ж постанови передбачено, що учасник (акціонер) товариства може вимагати надання інформації про діяльність товариства з дати, коли він набув статусу учасника (акціонера). Відповідно до статті 5 Закону про Національну депозитарну систему реалізація корпоративних прав, що випливають з акції (в тому числі і права на отримання інформації про діяльність товариства), є можливою лише після внесення відповідних змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

Господарським судам необхідно також враховувати процедуру надання учасникам (акціонерам) інформації про діяльність товариства, встановлену господарським товариством. У разі, якщо товариством визначено порядок доступу до інформації про діяльність товариства відповідно до вимог статей 33, 35 Закону України „Про інформацію” та розяснень ДКЦПФР від 29 жовтня 2002 р. № 5 „Про порядок застосування пункту „г” статті 10 Закону України „Про господарські товариства” акціонер (учасник) товариства може реалізувати своє право на отримання інформації в установленому порядку.

У встановленому законодавством порядку і станом на час розгляду справи відповідач на відповідний запит позивача обовязок щодо надання останньому інформації про діяльність товариства не виконав, чим порушив відповідне право останнього, встановлене положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України „Про господарські товариства”, ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України, п. 5) ст. 116 Цивільного кодексу України, п. 12.1. статуту, затвердженого рішенням учасників товариства № 08/06/06 від 08.06.2006 р. і зареєстрованого 14.06.2006 р. Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області.

Отже, вимоги позивача про зобовязання відповідача надати інформацію про діяльність товариства, а саме належним чином засвідчені копії квартальних фінансових звітів та річних балансів за 2007 р., 2008 р. та 2009 р., а також копії протоколів зборів учасників товариства, якщо такі відбувались у період 2007 2010 рр., є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача понесені ним витрати на послуги адвоката у розмірі 19800, 00 грн.

Пунктом 10 Розяснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, повязані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських обєднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною пятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Понесені позивачем витрати на послуги адвоката у розмірі 19800, 00 грн. підтверджуються договором № 3Ф про надання юридичних послуг від 20.01.2010 р., актом прийому-передачі виконаних робіт від 07.07.2010 р., свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 420/10 від 30.06.1994 р., квитанцією до прибуткового касового ордеру № 07/07 від 07.07.2010 р. на суму 19800, 00 грн.

Пунктом 12 вищевказаних розяснень передбачено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/973 від 14.12.2007 р. „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права” передбачено, що суд може обмежити розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи.

Частина пята статті 49 ГПК (1798-12) відносить до числа судових витрат суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката.

У пункті 12 розяснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 (v5_78800-98) „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” (з наступними доповненнями і змінами) зазначено: „Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи”.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове покладення на відповідача понесених позивачем витрат на послуги адвоката у розмірі 5000, 00 грн., оскільки заявлений позивачем розмір на суму 19800, 00 грн. понесених ним витрат на послуги адвоката є неспіврозмірним із заявленими ним позовними вимогами у даній справі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма Перемога-ТБМ” (ідентифікаційний код 21598792) надати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) квартальні звіти про фінансово-господарську діяльність та річні баланси товариства за 2007 р., 2008 р., 2009 р. і протоколи загальних зборів учасників товариства за 2007 р., 2008 р., 2009 р., 2010 р.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Перемога-ТБМ” (ідентифікаційний код 21598792) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати 85 (вісімдесят пять) грн. 00 (нуль) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5000 (пять) грн. 00 (нуль) коп. витрат на послуги адвоката.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

21 серпня 2010 р.