Рішення № 10976896, 16.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2010 р. Справа № 17/130-10

          Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Авто”

до першого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Торг-Трейд”

другого відповідача Приватного підприємства „Фанг”

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових будівель та витребування майна від добросовісного набувача

За участю представників:

від позивача Івашін Є.В. (дов. № 31 від 23.07.2010р.);

від першого відповідача не з’явилися;

від другого відповідача Нікітіна О.В. (дов. № 43 від 14.05.2010р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Авто” (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торг-Трейд” (далі –перший відповідач) та Приватного підприємства „Фанг” (далі –другий відповідач) про визнання договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 11.02.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Авто” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торг-Трейд” та договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 21.02.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торг-Трейд” та Приватним підприємством „Фанг” недійсними, витребування від другого відповідача як добросовісного набувача, майна, придбаного ним за договором купівлі-продажу нежитлових будівель від 21.02.2008р. та зобов’язання другого відповідача передати позивачу нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі: гаражі літ. „Г-1” площею 267,9 кв.м., блок цехів літ. „Д-1” площею 344,6 кв.м., що розташовані за адресою: Київська область, м. Біла Церква, Сквирське шосе, буд. 178, а Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації - зареєструвати право власності на вказане майно за позивачем.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перший відповідач, незаконно набувши право власності на спірне нерухоме майно згідно договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 11.02.2008р., відчужив його другому відповідачу на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 21.02.2008р.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 26.07.2010р. порушено провадження у справі № 17/130-10, розгляд справи призначено на 06.08.2010р.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 26.07.2010р. накладено арешт на нерухоме майно, яке належить Приватному підприємству „ФАНГ” (Київська область, м. Біла Церква, бул. 1-го травня, код ЄДРПОУ 23583814), а саме нежитлові будівлі: гаражі літ. „Г-1” площею 267,9 кв.м., блок цехів літ. „Д-1” площею 344,6 кв.м., що розташовані за адресою: Київська область, м. Біла Церква, Сквирське шосе, буд. 178.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.08.2010р. розгляд справи відкладено на 16.08.2010р.

16.08.2010р. до загального відділу господарського суду Київської області представником позивача подано клопотання про зменшення позовних вимог (а.с. 95), згідно якого він просив суд визнати договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 11.02.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Авто” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торг-Трейд” та договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 21.02.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торг-Трейд” та Приватним підприємством „Фанг” недійсними та витребувати від другого відповідача як добросовісного набувача, майно, придбане ним за договором купівлі-продажу нежитлових будівель ВКЕ № 338433 від 21.02.2008р. та зобов’язати другого відповідача передати позивачу нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі: гаражі літ. „Г-1” площею 267,9 кв.м., блок цехів літ. „Д-1” площею 344,6 кв.м., що розташовані за адресою: Київська область, м. Біла Церква, Сквирське шосе, буд. 178, яка прийнята судом.

16.08.2010р. до загального відділу господарського суду Київської області від представника другого відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 114-116), згідно якого останній просив суд припинити провадження у справі в частині позовних вимог до першого відповідача, а вимоги до другого відповідача визнав необґрунтованим та безпідставними.

В судовому засіданні 16.08.2010р. представник позивача підтримав позов у повному обсязі з урахуванням поданого ним клопотання про зменшення позовних вимог (а.с. 95). Представник другого відповідача просив суд припинити провадження у справі в частині позовних вимог до першого відповідача, а в частині вимог до другого відповідача відмовити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та другого відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

07.02.2008р. відбулися загальні збори учасників ТОВ „Стандарт-Авто”, на яких були присутні 49 учасників товариства, які володіють 100 % голосів, з наступним порядком денним: 1. Розгляд питання про надання згоди на продаж нежитлових будівель: одноповерхова будівля блоку цехів літ. Д-1 та одноповерхова будівля гаражу на 6-тьмісць літ. Г-1, які належать „Стандарт-Авто” і знаходяться за адресою: м. Біла Церква, вул.Сквирське шосе, 178. 2. Розгляд питання про надання згоди директору ТОВ „Стандарт-Авто” Липовому Сергію Анатолійовичу на укладення та підписання договору купівлі-продажу майна, з визначенням основних умов договору та строку проведення розрахунку, ціни продажу.

Відповідно до рішення загальних зборів ТОВ „Стандарт-Авто”, оформленого протоколом № 14 від 07.08.2007р., по першому питанню порядку денного вирішено: надати згоду на продаж нежитлових будівель: одноповерхова будівля блоку цехів літ. Д-1 та одноповерхова будівля гаражу на 6-тьмісць літ. Г-1, які належать „Стандарт-Авто” і знаходяться за адресою: м. Біла Церква, вул.Сквирське шосе, 178. Продаж здійснити за ціною не менше балансової вартості, яка буде діяти на момент укладення та підписання договору купівлі-продажу, по другому питанню - надати згоду директору ТОВ „Стандарт-Авто” - Липовому Сергію Анатолійовичу на укладення та підписання договору купівлі-продажу майна, з визначенням основних умов договору та строку проведення розрахунку, ціни продажу.

Як вбачається з висновку про вартість майна (а.с. 63) ринкова вартість спірного нерухомого майна спірних нежитлових будівель становить 947613грн. (414474грн. –будівля літ. „Г-1” та 533139грн. –будівля „Д-1”).

Згідно п.п. 2.3.7. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Авто”, затвердженого протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Авто” № 14 від 10.08.2007р. (редакція, яка діяла на момент укладення спірного правочину) учасник товариства зобов’язаний не вчиняти будь-яких правочинів, спрямованих на перехід права власності на майно, що складає вклад до статутного фонду товариства та визначене в п. 5.4. договору.

Спірне нерухоме майно на момент вчинення спірного правочину входило до складу статутного фонду товариства (п. 5.4. статуту ТОВ „Стандарт-Авто”).

Відповідно до п.п. 5.7., 5.12., 5.13. статуту товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір свого статутного капіталу. Збільшення або зменшення розміру статутного (складеного) капіталу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників у випадках, коли це буде визнано необхідним вищим органом управління діяльністю товариства або коли цього вимагає чинне законодавство. Зменшення статутного (складеного) капіталу товариства допускається після повідомлення про це усіх кредиторів товариства шляхом направлення кредиторам товариства письмового повідомлення про наміри останнього зменшити статутний (складений) капітал. Статутний (складений) капітал товариства не може бути зменшений при наявності заперечень кредиторів товариства. Рішення товариства про зменшення розміру статутного (складеного) капіталу набирає чинності раніше не раніше ніж через три місяці після його прийняття та публікації про це у засобах масової інформації.

Пунктом 8.7.4. статуту передбачено, що до загальної компетенції загальних зборів учасників товариства може бути віднесено будь-які питання діяльності товариства, зокрема, однак не виключно та не вичерпно, надання згоди на здійснення правочинів, в тому числі, на укладення договорів, угод, контрактів, ціна яких перевищує суму, еквівалентну 100000 доларів США (по курсу НБУ на день вчинення таких правочинів).

Дату проведення загальних зборів учасників визначає директор та повідомляє учасників не пізніше як за 30 днів до скликання загальних зборів учасників про час і місце їх проведення та порядок денний. Не пізніше як за 7 днів до скликання загальних зборів учасників товариства має бути надана можливість ознайомитись з документами, внесеними до порядку денного. Не пізніше як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства має бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників товариства, присутніх на загальних зборах учасників (п.п. 8.13 та 8.14. статуту).

11.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Авто” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торг-Трейд” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, за умовами якого продавець продав, а покупець купив належні продавцеві на праві власності нерухоме майно –нежитлові будівлі: гаражі літ. „Г-1” площею 267,9 кв.м., блок цехів літ. „Д-1” площею 344,6 кв.м., по Сквирському шосе, буд. 178 в м. Біла Церква Київської області. Зазначений договір скріплений підписом директора позивача Липовим С.А. печаткою товариства з боку позивача та підписом Собчук О.О. й печаткою товариства з боку першого відповідача.

Означені нежитлові будівлі належать продавцю на підставі рішення господарського суду Київської області у справі № 18/559-07 від 10.12.2007р. Загальна площа нежитлових будівель, становить 612,5 кв.м. (п.п. 2, 3 договору).

Згідно п. 4 договору продаж зазначених нежитлових будівель вчинюється за: одноповерхова будівля блоку цехів літ. „Д-1” –122582,20грн., одноповерхова будівля гаражу на 6-ть місць літ. „Г-1” –95417,80грн., разом 218000грн., які покупець зобов’язується сплатити протягом 1 місяця з моменту укладення договору –до 11.03.2008р.

Право власності на майно, згідно ч. 1 ст. 697 Цивільного кодексу України, у покупця виникає лише за умови сплати в повному обсязі ціни майна, що встановлена договором (п. 7 договору).

21.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торг-Трейд” (Продавець) та Приватним підприємством „Фанг” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу не житлових будівель, за умовами якого продавець продав, а покупець купив належні продавцеві на праві власності нерухоме майно –нежитлові будівлі: гаражі літ. „Г-1” площею 267,9 кв.м., блок цехів літ. „Д-1” площею 344,6 кв.м., по Сквирському шосе, буд. 178 в м. Біла Церква Київської області. Зазначений договір скріплений підписом директора позивача Липовим С.А. печаткою товариства з боку позивача та підписом Собчук О.О. й печаткою товариства з боку першого відповідача.

Вказані нежитлові будівлі належать продавцю на підставі договору купівлі-продажу не житлових будівель від 11.02.2008р. Загальна площа нежитлових будівель, становить 612,5 кв.м. (п.п. 2, 3 договору від 21.02.2010р. ).

Згідно п. 4 договору від 21.02.2010р. продаж зазначених нежитлових будівель вчинюється за: одноповерхова будівля блоку цехів літ. „Д-1” –122582,20грн., одноповерхова будівля гаражу на 6-ть місць літ. „Г-1” –95417,80грн., разом 218000грн., які покупець зобов’язується сплатити протягом 1 місяця з моменту укладення договору –до 11.03.2008р.

Рішенням господарського суду Київської області від „04”-„10”.12.2007р. (суддя Кошик А.Ю.) у справі № 18/559-07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Авто” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Білоцерківське АТП-1062”, Безпалого Івана Григоровича, Бельської Ольги Григорівни, Бершадського Пилипа Григоровича, Крикун Олександра Олександровича, Ракочного Віктора Івановича, Щербини Ольги В’ячеславівни про переведення прав і обов’язків та визнання права власності переведено на Товариство з обмеженою відповідальністю “Стандарт–Авто” (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 178/1, код ЄДРПОУ 30537175) права та обов’язки Товариства з обмеженою відповідальністю “Білоцерківське АТП-1062” (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 178) стосовно купівлі часток Безпалого І.Г., Бельської О.Г., Бершадського П.Г., Крикуна О.О., Ракочного В.І. та Щербини О.В. в приміщеннях одноповерхової будівлі блоку цехів (Д1) та одноповерхової будівлі гаражу на 6-тьмісць (Г1), що розташовані в Київській області, в м. Біла Церква по вул.Сквирське шосе, 178, зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Стандарт–Авто” відшкодувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Білоцерківське АТП-1062” вартість майна, сплаченої останнім під час придбання часток Безпалого І.Г., Бельської О.Г., Бершадського П.Г., Крикуна О.О., Ракочного В.І. та Щербини О.В. в майні - приміщеннях одноповерхової будівлі блоку цехів (Д1) та одноповерхової будівлі гаражу на 6-тьмісць (Г1), що розташовані в Київській області, в м. Біла Церква по вул.Сквирське шосе, 178, у зв’язку із переведенням прав та обов’язків покупця, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю “Стандарт-Авто” право власності на одноповерхову будівлю блоку цехів (Д1) та одноповерхову будівлю гаражу на 6-тьмісць (Г1), що розташовані в Київській області, в м. Біла Церква по вул.Сквирське шосе, 178 та визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Білоцерківське АТП-1062” від 23.08.2007р. про зміну порядку розрахунку з учасниками, які вийшли з його складу, в частині зміни порядку розрахунків з учасниками, що вийшли зі складу останнього відповідно до рішення від 16.04.2004р.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

09.12.2007р. ТОВ „Білоцерківське АТП-1062” звернулося до суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Київської області від 10.12.2007р. у справі № 18/559-07, що підтверджується відміткою на апеляційній скарзі (а.с. 40).

Вказана апеляційна скарга ухвалою від 14.01.2008р. була повернута скаржнику Київським міжобласним апеляційним господарським судом.

Після усунення обставин в порядку ч. 4 ст. 97 ГПК України 30.01.2008р. ТОВ „Білоцерківське АТП-1062” повторно подало апеляційну скаргу. Вказана скарга отримана позивачем 31.01.2008р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 55).

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.05.2008р. рішення господарського суду Київської області від „04”-„10”.12.2007р. у справі № 18/559-07 залишено без змін.

У зв’язку з вищевикладеним суд встановив, що рішення господарського суду Київської області від „04”-„10”.12.2007р. у справі № 18/559-07 набрало законної сили 15.05.2008р. (закінчення розгляду справи апеляційним господарським судом).

Предметом позову є вимоги про визнання договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 11.02.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Авто” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торг-Трейд” та договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 21.02.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торг-Трейд” та Приватним підприємством „Фанг” недійсними, витребування від другого відповідача як добросовісного набувача, майна, придбаного ним за договором купівлі-продажу нежитлових будівель від 21.02.2008р. та зобов’язання другого відповідача передати позивачу нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі: гаражі літ. „Г-1” площею 267,9 кв.м., блок цехів літ. „Д-1” площею 344,6 кв.м., що розташовані за адресою: Київська область, м. Біла Церква, Сквирське шосе, буд. 178.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України „Про господарські товариства” зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення про це в порядку, встановленому статутом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.

Згідно ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 230 ЦК України передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов’язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Частиною першої статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Частиною першою статті 388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Суд встановив, на момент укладення договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 11.02.2008р. сторонами договору було порушено вимоги статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Авто” та чинного законодавства, зокрема: позивачем не було дотримано вимог п.п. 5.12, 5.13 статуту ТОВ „Стандарт-Авто” та ст. 52 Закону „Про господарські товариства” в частині письмового повідомлення кредиторів позивача про зменшення статутного фонду товариства (спірне нерухоме майно входить до статутного фонду товариства згідно п. 5.4. статуту), що підтверджується актом про відсутність на ТОВ „Стандарт-Авто”, його структурних підрозділах та реєстраційних засобах в період з 01.01.2008р. по 01.06.2010р. письмових доказів щодо повідомлення кредиторів ТОВ „Стандарт-Авто” про зменшення статутного на підставі протоколу зборів учасників № 14 від 07.02.2008р. (а.с. 32), а також доказів публікації про це у засобах масової інформації; позивачем порушено вимоги п. 8.7.4. договору щодо надання усіма учасниками товариства згоди на укладення договорів, угод, контрактів, ціна яких перевищує суму еквівалентну 100000 доларів США (рішення загальних зборів учасників ТОВ „Стандарт-Авто”, оформлене протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Авто” № 14 від 10.08.2007р., надано згоду на продаж нежитлових будівель: одноповерхової будівлі блоку цехів літ. Д-1 та одноповерхової будівлі гаражу на 6-тьмісць літ. Г-1, які належать „Стандарт-Авто” і знаходяться за адресою: м. Біла Церква, вул.Сквирське шосе, 178, вирішено здійснити продаж за ціною не менше балансової вартості, яка буде діяти на момент укладення та підписання договору купівлі-продажу, надано згоду директору ТОВ „Стандарт-Авто” Липовому Сергію Анатолійовичу на укладення та підписання договору купівлі-продажу майна, з визначенням основних умов договору та строку проведення розрахунку, ціни продажу не підписаний всіма 49 учасниками товариства); на момент купівлі першим відповідачем спірного нерухомого майна згідно договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 11.02.2008р., позивач не був його власником, а відповідно не мав повноважень на вчинення даного правочину, що підтверджується постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.05.2010р. у справі № 18/559-07.

У зв’язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 11.02.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Авто” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торг-Трейд” суперечить актам цивільного законодавства, а позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 11.02.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Авто” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торг-Трейд” недійсним є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 21.02.2010р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торг-Трейд” та Приватним підприємством „Фанг”.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачами, належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України, не доведено виникнення у першого відповідача права власності на спірне нерухоме майно на момент продажу спірного нерухомого майна другому відповідачу, зокрема, не подано доказів сплати останнім 218000грн. (як перебачено п. 7 договору від 11.02.2010р.).

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 21.02.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торг-Трейд” та Приватним підприємством „Фанг”, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, оскільки позивачем неправильно вибрано спосіб захисту свого порушеного права, тому що останній не є стороною договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 21.02.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торг-Трейд” та Приватним підприємством „Фанг” та не підлягають захисту права особи, яка вважає себе власником майна шляхом задоволення позову про визнання недійсними угод, стороною в яких така особа не є, тобто з застосуванням правового механізму, встановленого ч. 1 ст. 216 ЦК України, незалежно від того чи відповідає спірна угода закону. Захист права такої особи можливий шляхом пред’явлення віндикаційного позову, якщо є підстави, встановлені ст. 388 ЦК України.

Аналогічна позиція міститься в постановах Вищого господарського суду України від 18.06.2008р. та 09.03.2010р. у справах № 8/382пд та № 17/99 відповідно.

Позивачем також заявлено вимогу про витребування від другого відповідача як добросовісного набувача, майна, придбаного ним за договором купівлі-продажу нежитлових будівель від 21.02.2008р. та зобов’язання другого відповідача передати позивачу нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі: гаражі літ. „Г-1” площею 267,9 кв.м., блок цехів літ. „Д-1” площею 344,6 кв.м., що розташовані за адресою: Київська область, м. Біла Церква, Сквирське шосе, буд. 178.

Частиною першою статті 388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Суд встановив, що спірне нерухоме майно придбане другим відповідачем за відплатним договором (договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 21.02.2008р.) у першого відповідача (особи, яка на момент відчуження майна не була власником вказаного майна), на момент укладення договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 21.02.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торг-Трейд” та Приватним підприємством „Фанг” другий відповідач не знав і не міг знати, що перший відповідач станом на 21.02.2008р. не мав права відчужувати спірні нежитлові будівлі.

У зв’язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що вимоги про витребування від другого відповідача як добросовісного набувача, майна, придбаного ним за договором купівлі-продажу нежитлових будівель від 21.02.2008р. та зобов’язання другого відповідача передати позивачу нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі: гаражі літ. „Г-1” площею 267,9 кв.м., блок цехів літ. „Д-1” площею 344,6 кв.м., що розташовані за адресою: Київська область, м. Біла Церква, Сквирське шосе, буд. 178 є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Доводи представника другого відповідача про неможливість застосування реституції до спірних правовідносин також не можуть бути прийняті судом, у зв’язку з нижчевикладеним.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” № 9 від 06.11.2009р. реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Судом встановлено, що Приватне підприємство „Фанг” є стороною (покупцем) за договором купівлі-продажу нежитлових будівель від 21.02.2008р., який є нікчемним.

У зв’язку з цим суд дійшов висновку про обґрунтованість застосування реституції у даній справі як способу захисту цивільного права позивача.

Щодо заявленого представником другого відповідача клопотання про припинення провадження в частині щодо позовних вимог до першого відповідача у зв’язку з тим, що ТОВ „Торг-Трейд” є припиненим, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 86), суд вирішив відмовити у його задоволенні з наступних підстав.

Однією із форм завершення справи, яке зумовлено передбаченими законом обставинами є припинення провадження у справі. Підстави припинення провадження у справі визначені статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, пунктом 6 цієї статті унормовано, що господарський суд припиняє провадження у справі коли підприємство чи організацію, які є сторонами ліквідовано. Згідно з частиною 1 статті 21 цього Кодексу сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. За статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 5 статті 111 Цивільного кодексу України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації фізичних осіб –підприємців, регулюються Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”. Відповідно до статті 33 вказаного Закону - юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 86) Товариство з обмеженою відповідальністю „Торг-Трейд” є припиненим. Зміст цієї довідки не містить інформації про припинення відповідача -1 через його ліквідацію.

Водночас, суд визнає, що участь у справі кількох відповідачів, до яких пред'явлено позовні вимоги передбачена статтею 23 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, кожний з відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно і незалежно від інших учасників реалізує процесуальні права і несе обов'язки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що припинення юридичної особи першого відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою наслідку припинення провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки позовною вимогою до першого відповідача є вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 11.02.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Авто” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торг-Трейд”.

Аналогічна позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 20.08.2009р. у справі № 1/21-19/6А.

Згідно ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Суд дійшов висновку про те, що заходи до забезпечення позову, накладені ухвалою господарського суду Київської області від 26.07.2010р. шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить Приватному підприємству „ФАНГ” (Київська область, м. Біла Церква, бул. 1-го травня, код ЄДРПОУ 23583814), а саме нежитлові будівлі: гаражі літ. „Г-1” площею 267,9 кв.м., блок цехів літ. „Д-1” площею 344,6 кв.м., розташовані за адресою: Київська область, м. Біла Церква, Сквирське шосе, буд. 178 є чинними до моменту виконання рішення суду.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” та статей 44, 49 ГПК України покладаються судом на Приватне підприємство „Фанг”.                    

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 11.02.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Авто” (09100, Київська обл., місто Біла Церква, шосе Сквирське, буд. 178; код ЄДРПОУ 30537175) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торг-Трейд” (09100, Київська обл., м. Біла Церква, бульвар 1-го Травня; код ЄДРПОУ 35615194).

3. Витребувати від Приватного підприємства „Фанг” (09100, Київська обл., м. Біла Церква, бульвар 1-го Травня; код ЄДРПОУ 35615194) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Авто” (09100, Київська обл., місто Біла Церква, шосе Сквирське, буд. 178; код ЄДРПОУ 30537175) нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі: гаражі літ. „Г-1” площею 267,9 кв.м., блок цехів літ. „Д-1” площею 344,6 кв.м., що розташовані за адресою: Київська область, м. Біла Церква, Сквирське шосе, буд. 178.

4. Зобов’язати Приватне підприємство „Фанг” (09100, Київська обл., м. Біла Церква, бульвар 1-го Травня; код ЄДРПОУ 35615194) передати Товариству з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Авто” (09100, Київська обл., місто Біла Церква, шосе Сквирське, буд. 178; код ЄДРПОУ 30537175) нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі: гаражі літ. „Г-1” площею 267,9 кв.м., блок цехів літ. „Д-1” площею 344,6 кв.м., що розташовані за адресою: Київська область, м. Біла Церква, Сквирське шосе, буд. 178.

5. В задоволенні решти позову –відмовити.

6. Стягнути з Приватного підприємства „Фанг” (09100, Київська обл., м. Біла Церква, бульвар 1-го Травня; код ЄДРПОУ 35615194) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Авто” (09100, Київська обл., місто Біла Церква, шосе Сквирське, буд. 178; код ЄДРПОУ 30537175) 2 295 (дві тисячі двісті дев’яносто п’ять гривень) 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 20.08.2010р.