Рішення № 10976826, 16.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2010 р. Справа № 17/118-10

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Верес”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бебі Бум”

про стягнення 49651,18грн.

За участю представників:

від позивача Литвиненко В.В. (довіреність № 4 від 22.01.2010р.);

Черепань М.В. (дов. № 3 від 22.01.2010р.)

від відповідача не з’явилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія Верес” (далі –позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бебі Бум” (далі –відповідач) про стягнення 49651,18грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 189/07-р від 01.04.2007р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2010р. порушено провадження у справі № 17/118-10, розгляд справи призначено на 06.08.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.08.2010р. розгляд справи відкладено на 16.08.2010р.

В судовому засіданні 16.08.2010р. представники позивача повністю підтримали позовні вимоги.

Представник відповідача в судові засідання 06.08.2010р. та 16.08.2010р. не з’явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія Верес” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Бебі Бум” (Покупець) укладено договір № 189/07-р, згідно якого постачальник зобов’язався передати у власність покупця товар, а покупець –в порядку та на умовах, визначених договором прийняти товар та оплатити його вартість за цінами зазначеними в накладній та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації.

Товар поставляється постачальником у відповідності з замовленням покупця в строк, зазначений в замовленні (п. 3.1. договору).

Згідно п.п. 5.1., 5.2. договору перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі покупця та підписання накладної. Приймання-передача товару за кількістю та якістю здійснюється на складі покупця в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до п.п. 7.1., 7.3, 7.4. договору покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в специфікації та підтверджених у накладних. Загальна сума договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка товару, та актів виконаних робіт (наданих послуг), що додаються до договору. Оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника в строк до 30 календарних днів з дати його реалізації. У випадку, якщо день сплати припадає на вихідний або святковий день, оплата здійснюється в перший банківський день, що слідує за датою оплати.

Строк договору починає свій перебіг у момент підписання сторонами і його скріплення печатками сторін та закінчується 31.12.2007р. (п.п. 10.1., 10.2. договору).

На виконання договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 146271,21грн., а саме: згідно видаткових накладних № РН-0000028 від 11.04.2007р. на суму 5580,77грн., № РН-0000046 від 05.07.2007р. на суму 4770,01грн., № РН-0000074 від 15.10.2007р. на суму 2900,02грн., № РН-0000084 від 30.11.2007р. на суму 4 585грн., № РН-0000002 від 09.01.2008р. на суму 3404,98грн., № РН-0000025 від 14.04.2008р. на суму 6925,01грн., № РН-0000035 від 28.05.2008р. на суму 4395,01грн., № РН-0000066 від 29.09.2008р. на суму 3960,05грн., № РН-0000068 від 02.10.2008р. на суму 2 950грн., № РН-0000073 від 22.10.2008р. на суму 9450,11грн., № РН-0000082 від 07.11.2008р. на суму 6 820грн., № РН-00000102 від 10.12.2008р. на суму 16340,06грн., № РН-0000101 від 10.12.2008р. на суму 17110,07грн., № РН-00000100 від 10.12.2008р. на суму 16340,06грн., № РН-0000099 від 10.12.2008р. на суму 20140,07грн., № РН-0000049 від 12.06.2009р. на суму 20599,99грн. (а.с. 40-41, 44, 47, 50, 53, 56, 59, 62, 65, 68, 71-74, 77), яка отримана представниками відповідача Ніколенком Дмитром Олександровичем на підставі довіреностей № ЯОН 746516 від 30.11.2007р., № ЯОН 746548 від 09.01.2008р., № НБИ 698068 від 14.04.2008р., № НБИ 698096 від 06.06.2008р., № ЯПК 311209 від 29.09.2008р., № ЯПК 311212 від 02.10.2008р., № ЯПК 311227 від 22.10.2008р., № ЯПК 311233 від 07.11.2008р., (а.с. 42-43, 45-46, 48-49, 51-52, 54-55, 57-58, 60-61, 63-64, 66-67, 69-70) та Масленниковим Олегом Ігоревичем на підставі довіреностей № ЯПК 311459 від 10.12.2008р., № ЯПК 311494 від 12.06.2009р. (а.с. 75-76, 78-79). Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем умов договору.

Як вбачається з картки рахунку позивача відповідач частково погасив борг за договором на суму 103271грн.

Станом на 12.11.2009р. заборгованість відповідача за договором становила 49651,18грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків між сторонами (а.с. 36), який підписаний та скріплений печатками обох сторін.

На момент судового розгляду справи відповідач свої договірні зобов’язання належним чином не виконав, решту заборгованості за поставлену продукцію не погасив.

Наявність у відповідача заборгованості у розмірі 49651,18грн. перед позивачем за договором підтверджується довідкою ТОВ „Компанія Верес” (а.с. 110), підписаною директором та головним бухгалтером ТОВ „Компанія Верес” та скріпленою печаткою товариства.

Суд встановив, що поставку здійснено в період дії договору купівлі-продажу № 189/07-р від 01.04.2007р.; з матеріалів справи не вбачається існування інших договірних та/або позадоговірних відносин позивачем з відповідачем.

Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача 49651,18грн. заборгованості.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7.4. договору оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника в строк до 30 календарних днів з дати його реалізації. У випадку, якщо день сплати припадає на вихідний або святковий день, оплата здійснюється в перший банківський день, що слідує за датою оплати.

Представником відповідача не надано суду звітів про хід реалізації товару та його залишки, отриманого останнім від позивача згідно видаткових накладних № РН-0000028 від 11.04.2007р., № РН-0000046 від 05.07.2007р., № РН-0000074 від 15.10.2007р., № РН-0000084 від 30.11.2007р., № РН-0000002 від 09.01.2008р., № РН-0000025 від 14.04.2008р., № РН-0000035 від 28.05.2008р., № РН-0000066 від 29.09.2008р., № РН-0000068 від 02.10.2008р., № РН-0000073 від 22.10.2008р., № РН-0000082 від 07.11.2008р., № РН-00000102 від 10.12.2008р., № РН-0000101 від 10.12.2008р., № РН-00000100 від 10.12.2008р., № РН-0000099 від 10.12.2008р., № РН-0000049 від 12.06.2009р.

Проте, враховуючи, що відповідачем не надано доказів, що строк виконання зобов’язання за договором в частині його оплати ще не настав, суд дійшов висновку про порушення відповідачем умов договору в частині оплати товару, що є підставою для покладення на нього обов’язку по сплаті боргу.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду від 24.02.2009р. у справі № 54/101-09.

За таких обставин суд вважає, що позовна вимога про стягнення 49651,18грн. є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Суд встановив, що позивачем за позовні вимоги про стягнення 49651,18грн. сплачено державне мито в розмірі 500грн., хоча згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” (із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів стягується державне мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) останній повинен був сплатити 496,51грн. (1 % від 49651,18грн.), переплативши до Державного бюджету України 3,49грн. (500грн. –496,51грн.). Враховуючи те, що позивач безпідставно сплатив до Державного бюджету України 3,49грн. (які він не повинен був сплачувати), а у суду відсутні підстави для їх стягнення з відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 496,51грн. державного мита.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Бебі Бум” (09152, Київська обл., Білоцерківський р-н., площа Центральна, буд. 4; код ЄДРПОУ 32445055) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Верес” (03115, м. Київ, вул. Верховинна, буд. 37, кв. 163; код ЄДРПОУ 25200488) 49 651 (сорок дев’ять тисяч шістсот п’ятдесят одну гривню) 18 коп. заборгованості, 496 (чотириста дев’яносто шість гривень) 51 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 18.08.2010р.