Рішення № 10976823, 13.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2010 р. Справа № 17/116-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „УКІО БАНК ЛІЗИНГ”

до Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

„ТРАНС-ГРУП”

про стягнення 73375,33грн.

За участю представників:

від позивача Башук Т.В. (дов. № Д 001/10 від 04.01.2010р.);

від відповідача не з’явилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „УКІО БАНК ЛІЗИНГ” (далі –позивач) звернулося з позовом до Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАНС-ГРУП” (далі –відповідач) про стягнення 73375,33грн. заборгованості, з яких: 33311,06грн. основного боргу, 2598,50грн. пені, 35906,81грн. штрафу та 1558,96грн. витрат на виконавчий напис нотаріуса.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором фінансового лізингу № KL 0806194 від 18.06.2008р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2010р. порушено провадження у справі № 17/116-10, розгляд справи призначено на 06.08.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.08.2010р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю „УКІО БАНК ЛІЗИНГ” у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно (в тому числі грошові кошти) Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАНС-ГРУП”, які знаходяться на рахунках відповідача в межах заявленого позову у розмірі 73375,33грн., розгляд справи відкладено на 13.08.2010р.

В судовому засіданні 13.08.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 13.08.2010р. не з’явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

18.06.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „УКІО БАНК ЛІЗИНГ” (Лізингодавець) та Спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАНС-ГРУП” (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № KL 0806194, за умовами якого лізингодавець відповідно до заявки лізингоодержувача зобов’язався набути (купити) у продавця майно, вказане лізингоодержувачем і надати лізингоодержувачу право на час строку лізингу володіти і користуватися ним в порядку договору та на умовах фінансового лізингу, а лізингоодержувач –оплачувати лізингові платежі, встановлені в графіку платежів.

Всі платежі, що виплачуються лізингодавцю на підставі договору лізингодержувач виконує в строки і на умовах, вказаних в спеціальних умовах фінансування і уточненому графіку платежів. На дату передачі майна (або його частини), відповідно до умов договору, лізингодавець складає уточнений графік платежів. Сторони домовилися, що всі лізингові платежі оплачуються або на 15 день місяця, при цьому, перший період починається від дня передачі предмету лізингу лізингоодержувачу і до 15 числа місяця наступного за місяцем передачі, або на 30 день місяця, при цьому, перший період починається від дня передачі предмету лізингу лізингоодержувачу і до 30 числа місяця, наступного за місяцем передачі. Датою останнього лізингового платежу є останній день строку лізингу (п. 3.1. договору).

Згідно п. 4.2. договору передача лізингодавцем майна лізингоодержувачу у фінансовий лізинг оформляється шляхом складання акту прийому-передачі майна, який повинен підтверджувати якість, комплектність, справність майна і його відповідність техніко-економічним показникам і умовам договору.

Відповідно до п. 5.1. договору отримавши майно, і у встановлені строки, належним чином, оплачуючи лізингові платежі, лізингоодержувач користується предметом лізингу, володіє ним, одержує від нього користь на свій розсуд і ризик, зважаючи на вимоги договору.

Пунктом 11.5. договору передбачено, що договір може бути розірваний в односторонньому порядку, не звертаючись до суду, лізингодавцем, якщо лізингоодержувач істотно порушив договір. Розірвання договору відбувається шляхом направлення лізингодержувачу повідомлення про розірвання договору за 10 календарних днів до дати розірвання. Істотним порушенням, зокрема, є: коли лізингоодержувач більше одного місяця прострочив оплату хоча б одного лізингового платежу або більш як на один місяць запізнюється з оплатою неустойки і/або штрафу, встановленого за договором.

29.07.2008р. сторонами погоджено уточнений графік сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу № KL 0806194 (а.с. 21).

29.08.2008р. на виконання умов договору відповідач отримав вантажний напівпричіп загального призначення Krone SDP –27 (новий), 2008 р.в., номер шасі WKESD000000428180, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін договору актом прийому-передачі предмета лізингу (а.с. 29).

26.07.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „УКІО БАНК ЛІЗИНГ” (Лізингодавець) та Спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАНС-ГРУП” (Лізингоодержувач) укладено додаткову угоду № 1 до договору № KL 0806194 від 18.06.2008р., згідно якої сторони домовились викласти п. 3.9. договору у наступній редакції: „Сума всіх платежів лізингоодержувача на користь лізингодавця є ціною договору. Ціна договору вказана в уточненому графіку платежів і встановлена в умовних одиницях (УО), та виражена в гривнях. Платіж на дату його оплати обчислюється з урахуванням Примітки 1) та 2) за формулою: УО * К * (С/К), де К – офіційний курс гривні по відношенню до УО, встановлений НБУ на дату укладення договору лізингу, С –офіційний курс гривні по відношенню до УО на дату платежу. Якщо значення, що утворилось в результаті ділення показника С на показник К, менше одиниці, то результат такого ділення прирівнюється до одиниці. Оплата проводиться в гривнях та на умовах передбачених в уточненому графіку платежів. Примітка 1: У випадку, коли лізингодержувач не оплатив платіж у вказану дату (повністю або частково) та коли результат ділення курсу гривні щодо УО, встановленого НБУ на дату фактичного виконання оплати платежу, на курс гривні щодо УО, встановленого НБУ на дату платежу, вказану в уточненому графіку платежів більше одиниці, то показник С означає офіційний курс гривні по відношенню до УО на фактичну дату виконання оплати простроченого платежу з урахуванням примітки 2. Положення примітки застосовується і до нарахування пені та штрафів.

Примітка 2: У випадку, коли позитивний результат віднімання офіційного курсу гривні по відношенню до УО, встановленим НБУ на дату платежу, від максимального курсу купівлі УО за гривні, який склався на міжбанківському валютному ринку на дату платежу більше або дорівнює 0,1, то на вибір лізингодавця показник С буде означати максимальний курс купівлі УО за гривні, який склався на міжбанківському валютному ринку на дату платежу або на дату фактичної оплати простроченого платежу у разі такого прострочення. Якщо значення, що утворилось в результаті ділення показника С на показник К, менше одиниці, то результат такого ділення прирівнюється до одиниці”.

Пункт 10.2. договору викладено у наступній редакції: „За несвоєчасне виконання зобов’язань, передбачених пунктами 2.4., 2.6., 3.1., 3.2. і 6.4. договору, лізингодержувач зобов’язується виплатити пеню у розмірі 0,5 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожен прострочений день оплати. Нарахування пені починається на наступний день після закінчення строку і закінчується після оплати лізингоодержувачем відповідних сум, не враховуючи день оплати цих сум. Сторони домовились, що за договором УО прирівнюється до Євро.

Згідно п. 8 додаткової угоди № 1 лізингоодержувач зобов’язаний у термін до 10.08.2009р. сплатити на користь лізингодавця заборгованість по відсотках та пеню, які станом на 26.07.2009р. складають: відсотки –370,46 УО, пеня –80,55 УО, всього –451,01УО, проте сума пені, відповідно до умов договору лізингу, щоденно зростає, та має уточнюватись на дату фактичної оплати. Зазначена сума заборгованості по пені вказана в УО і оплачується в порядку п. 3.9. договору.

26.07.2009р. сторонами погоджено уточнений графік сплати лізингових платежів № 2 від 26.07.2009р. за договором фінансового лізингу № KL 0806194 від 18.06.2008р. (а.с. 33).

13.01.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „УКІО БАНК ЛІЗИНГ” (Лізингодавець) та Спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАНС-ГРУП” (Лізингоодержувач) укладено додаткову угоду № 2 до договору № KL 0806194 від 18.06.2008р., згідно якої сторони домовились викласти примітку 2 п. 3.9. договору у наступній редакції: У випадку, коли позитивний результат віднімання офіційного курсу гривні по відношенню до УО, встановленим НБУ на дату платежу, від максимального курсу купівлі УО за гривні, який склався на міжбанківському валютному ринку на дату платежу більше або дорівнює 0,1, то на вибір лізингодавця показник С буде означати максимальний курс купівлі УО за гривні, який склався на міжбанківському валютному ринку на дату платежу або на дату фактичної оплати простроченого платежу у разі такого прострочення. Якщо значення, що утворилось в результаті ділення показника С на показник К, менше одиниці, то результат такого ділення прирівнюється до одиниці”.

Згідно п. 5 додаткової угоди № 2 сторони домовились, що за внесення змін до договору лізингу лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця адміністративний платіж в розмір 362,08грн., який лізингоодержувач зобов’язується сплатити до 30.01.2010р.

Відповідно до п. 6 додаткової угоди № 2 лізингодержувач зобов’язаний у термін до 31.01.2010р. сплатити на користь лізингодавця заборгованість по відсотках та пеню, які станом на 13.01.2010р. складають: відсотки: 527,87 УО, пеня –208,05 УО, всього –735,92 УО, проте сума пені, відповідно до умов договору, щоденно зростає, та має уточнюватись на дату фактичної оплати. Зазначена сума заборгованості по пені вказана в УО і оплачується в порядку п. 3.9. договору.

Пунктом 7 додаткової угоди № 2 передбачено, що у випадку невиконання умов п. 5 та/або п. 6 додаткової угоди, лізингодавець має право достроково розірвати додаткову угоду шляхом направлення письмового повідомлення на адресу лізингоодержувача. В такому випадку додаткова угода вважається достроково розірваною з моменту відправлення такого повідомлення, а лізингодавець залишає за собою право застосовувати до лізингоодержувача всі наслідки, передбачені договором лізингу на випадок порушення лізинг одержувачем свої зобов’язань.

13.01.2010р. сторонами погоджено уточнений графік платежів № 3 від 13.01.2010р. за договором фінансового лізингу № KL 0806194 від 18.06.2008р. (а.с. 35), згідно якого сторони встановили наступний графік сплати лізингових платежів: 18,09 УО до 15.01.2010р., 271,37 УО до 15.02.2010р., 271,37 УО до 15.03.2010р., 906,77 УО до 15.04.2010р., 900,15 УО до 15.05.2010р., 893,53 УО до 15.06.2010р.

02.06.2010р. позивач направив на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору № 09/06 від 02.06.2010р. (а.с. 39-40), згідно якого повідомив останнього про розірвання договору з 12.06.2010р., вимагав не пізніше 14.06.2010р. повернути позивачу вантажний напівпричіп загального призначення Krone SDP –27 (новий), 2008 р.в., номер шасі - WKESD000000428180, державний реєстраційний номер АА 1316 ХР та просив сплатити йому 32614,18грн. основного боргу, 11716,26грн. пені, 241693,77грн. неоплаченої вартості предмету лізингу та штраф у розмірі 15 % від несплаченої вартості предмета лізингу, що складає 36254,07грн. в термін до 12.06.2010р. що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 02.06.2010р. (а.с. 41).

29.06.2010р. відповідач повернув позивачу предмет лізингу: вантажний напівпричіп загального призначення Krone SDP –27 (новий), 2008 р.в., номер шасі WKESD000000428180, що підтверджується актом повернення предмета лізингу від 29.06.2010р. (а.с. 44).

Згідно поданого позивачем розрахунку суми основного боргу (а.с. 10-13) відповідач станом на момент судового розгляду справи за період з 15.01.2010р. по 15.05.2010р. не сплатив позивачу 33311,06грн., з яких: 24904,85грн. лізингових платежів, 2493,60грн. відсотків за користування предметом лізингу та 5912,61грн. заборгованості по відсотках.

Станом на момент судового розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем по несплаченим лізинговим платежам та відсоткам складає 33311,06грн., що підтверджується довідкою ТОВ „УКІО БАНК ЛІЗИНГ” № 20/08 від 06.08.2010р. (а.с. 72), підписаною директором та головним бухгалтером товариства та скріпленою печаткою ТОВ „УКІО БАНК ЛІЗИНГ” та довідкою ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” № 56-3-1-00/909 від 05.08.2010р. (а.с. 71).

18.06.2010р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироником О.В. на підставі ст. 87 Закону України „Про нотаріат” та ст. 7 Закону „Про фінансовий лізинг” вчинено виконавчий напис (а.с. 42) про повернення відповідачем на користь позивача предмета фінансового лізингу: вантажного напівпричепу загального призначення Krone SDP –27 (новий), 2008 р.в., номер шасі WKESD000000428180. Позивачем за вчинення зазначеного виконавчого напису сплачено 1558,96грн., що підтверджується написом на виконавчому написі та банківською випискою (а.с. 43).

Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача 73375,33грн. заборгованості, з яких: 33311,06грн. основного боргу, 2598,50грн. пені, 35906,81грн. штрафу та 1558,96грн. витрат на виконавчий напис нотаріуса.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг” (далі –Закон) фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини з фінансового лізингу.

Лізингоодержувач зобов’язаний, зокрема, своєчасно сплачувати лізингові платежі (ч. 2 ст. 11 Закону).

Частиною першою ст. 16 Закону передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною першою статті 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання однією стороною друга сторона має право частково або у повному обсязі відмовитися від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Відповідно до частин третьої та п’ятої ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Якщо договір змінений або розірваний у зв’язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд встановив, що відповідач за період з 15.01.2010р. по 14.06.2010р. не сплачував лізингові платежі та відсотки за користування предметом лізингу, з 14.06.2010р. договір фінансового лізингу № KL 0806194 від 18.06.2008р. є розірваним 14.06.2010р., оскільки 12.06.2010р. та 13.06.2010р. є вихідними днями (в повідомленні про розірвання договору № 09/06 від 02.06.2010р. зазначено, що договір є розірваним з 12.06.2010р.).

Враховуючи те, що відповідач порушив строки сплати лізингових платежів, погоджені сторонами в уточненому графіку платежів № 3 від 26.07.2009р. за договором фінансового лізингу № KL 0806194 від 18.06.2008р. (а.с. 33); борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 33311,06грн. основного боргу підлягає задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором, позивачем, за період з 16.01.2010р. по 14.06.2010р., нарахована пеня в сумі 841,43грн. та 1757,07грн. заборгованості по минулій пені.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 10.2. договору за несвоєчасне виконання зобов’язань, передбачених пунктами 2.4., 2.6., 3.1., 3.2. і 6.4. договору, лізинг одержувач зобов’язується виплатити пеню у розмірі 0,5 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожен прострочений день оплати. Нарахування пені починається на наступний день після закінчення строку і закінчується після оплати лізинг одержувачем відповідних сум, не враховуючи день оплати цих сум.

Відповідно до п. 6 додаткової угоди № 2 лізингодержувач зобов’язаний у термін до 31.01.2010р. сплатити на користь лізингодавця заборгованість по відсотках та пеню, які станом на 13.01.2010р. складають: відсотки: 527,87 УО, пеня –208,05 УО, всього –735,92 УО, проте сума пені, відповідно до умов договору, щоденно зростає, та має уточнюватись на дату фактичної оплати. Зазначена сума заборгованості по пені вказана в УО і оплачується в порядку п. 3.9. договору.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним помісячному розрахунку пені (а.с. 14-15), суд обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ. Відтак, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 16.01.2010р. по 14.06.2010р. становить загалом 841,03грн., зокрема: 17,77грн. за період з 16.01.2010р. по 14.06.2010р.; 196,14грн. за період з 16.02.2010р. по 14.06.2010р.; 151,45грн. за період з 16.03.2010р. по 14.06.2010р.; 326,94грн. за період з 16.04.2010р. по 14.06.2010р.; 148,73грн. за період з 16.05.2010р. по 14.06.2010р. Відтак вимога про стягнення 841,43грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 841,03грн. Крім того, відповідно до п. 6 додаткової угоди № 2 сторони погодили, що відповідач мав сплатити додатково 2330,34грн. пені; як зазначив позивач та вбачається з матеріалів справи (а.с. 15) відповідачем сплачено лише 573,27грн. пені, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивач по вказаній пені складає 1757,07грн. (2330,34грн. –573,27грн.). Відтак вимога про стягнення 1757,07грн. заборгованості по минулій пені, передбаченої п. 6 додаткової угоди № 2 підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 35906,81грн.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання сплачується неустойка. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України штраф і пеня є різновидами неустойки, які стягуються окремо за невиконання грошового зобов’язання.

Згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України штраф і пеня є різновидами штрафних санкцій у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 11.6. договору після розірвання договору лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача заплатити йому 15 % від неоплаченої вартості предмету лізингу.

Суд встановив, що договір є розірваним з 14.06.2010р., як вбачається з уточненого графіку платежів № 3 від 13.01.2010р. за договором фінансового лізингу № KL 0806194 від 18.06.2008р.(а.с. 35) вартість невикупленого майна складає 239378,76грн.

Враховуючи те, що штраф у розмірі 35906,81грн. (15 % від 239378,76грн. –вартості неоплаченого товару), відповідачем на час прийняття судового рішення не сплачено, розмір вказаного штрафу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 35906,81грн. штрафу підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 13.12.2007р. у справі № 04/2976.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 5 ст. 49 ГПК України).

Суд встановив, що витрати, пов’язані з вчиненням виконавчого напису нотаріуса не є судовими витратами у розумінні ст. 44 ГПК України.

У зв’язку з вищевикладеним, вимога позивача про відшкодування 1558,96грн. судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, які були витрачені на вчинення виконавчого напису нотаріуса є безпідставною та не підлягає задоволенню.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 33311,06грн. основного боргу, 841,03грн. пені, 1757,07грн. заборгованості по минулій пені, та 35906,81грн. штрафу є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАНС-ГРУП” (07400 Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 18; код ЄДРПОУ 31256942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „УКІО БАНК ЛІЗИНГ” (04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Кудрявська, буд. 5; код ЄДРПОУ 34003114) 33 311 (тридцять три тисячі триста одинадцять гривень) 06 коп. основного боргу, 2 598 (дві тисячі п’ятсот дев’яносто вісім гривень) 10 коп. пені, 35906 (тридцять п’ять тисяч дев’ятсот шість гривень) 81 коп. штрафу, 718 (сімсот вісімнадцять гривень) 16 коп. державного мита та 230 (двісті тридцять гривень) 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. В задоволенні решти позову –відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 18.08.2010р.