Рішення № 10976817, 13.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2010 р. Справа № 17/100-10

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

„Українська транспортно-будівельна компанія”

до Товариства з обмеженою відповідальністю

           „Промислово-інвестиційна група „Столиця”

про стягнення 39443,27грн.          

За участю представників:

від позивача Калуєв В.С. (дов. від 02.08.2010р.);

від відповідача не з’явилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська транспортно-будівельна компанія” (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-інвестиційна група „Столиця” (далі - відповідач) про стягнення 39443,27грн. заборгованості, з яких: 37835,85грн. основного боргу, 1402,22грн. пені та 205,20грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором перевезення вантажу № 1/2010 від 01.03.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2010р. порушено провадження у справі № 17/100-10, розгляд справи призначено на 02.07.2010р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 02.07.2010р., 12.07.2010р. та 02.08.2010р. розгляд справи відкладено на 12.07.2010р., 02.08.2010р. та 13.08.2010р.

06.08.2010р. до загального відділу господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (Вх. № 9104 від 06.08.2010р.), згідно якого відповідач визнав, що має заборгованість по основному боргу в сумі 37835,85грн. та просив суд розстрочити виконання рішення суду строком на 3 місяці. Крім того, представником відповідача подано клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

10.08.2010р. до загального відділу господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (а.с. 86-87), згідно якої останній просив суд стягнути з відповідача 41019,92грн. заборгованості, з яких: 37835,85грн. основного боргу, 2754,97грн. пені та 429,10грн. 3 % річних, яка прийнята судом.

В судовому засіданні 13.08.2010р. представник позивача підтримав позов повністю з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 13.08.2010р., надав суду відзив на позовну та заяву та просив суд розглянути справу без його участі.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська транспортно-будівельна компанія” (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Промислово-інвестиційна група „Столиця” (Відправник) укладено договір перевезення вантажу № 1/2010, за умовами якого перевізник зобов’язався доставити автомобільним транспортом довірений йому відправником вантаж, а саме грунт, в кількості 16, 15,5, та/або 11,5м 3 за один рейс, а відправник –оплатити вартість наданих послуг.

Згідно п. 1.3. договору перевезення вантажів виконуються перевізником на підставі усних заявок вантажовідправника.

Розрахунки між перевізником і відправником здійснюються шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок перевізника, який визначений у договорі. Розмір коштів, що сплачуються перевізникові за виконані роботи вираховуються виходячи з кількості перевезених метрів кубічних, які вираховуються наступним чином: в разі вивезення грунту зі штабелю (грунт, що лежить на поверхні землі) –одна вивезена машина грунту відповідає 11,5, 16,0 або 15,5 метрам кубічним вивезеного грунту відповідно. З котловану кошти вираховуються виходячи з геодезичного заміру, який проводиться по закінченні кожного місяця (в якому роботи велися) геодезистом від перевізника та відправника. Розмір плати за перевезення вантажів визначаються сторонами та складає: при перевезеннях по території терміналу „D” міжнародного аеропорту „Бориспіль” 10,63грн., включаючи ПДВ. Оплата за перевезення вантажів здійснюється в наступні строки та в такому порядку: на протязі 3-х банківських днів по завершенні кожного календарного місяця. Підставою для здійснення розрахунків за надані послуги є підписаний повноважним представниками відправника та перевізника акт виконаних робіт (п.п. 4.1., 4.2., 4.3. договору).

Відповідно до п. 7.1. договору договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Договір діє протягом 365 днів з моменту його підписання, а в частині розрахунків, до повного розрахунку між сторонами.

На виконання даного договору позивач надав, а відповідач прийняв надані послуги з перевезення вантажу на загальну суму 62835,85грн., що підтверджується актом прийняття виконаних робіт за березень 2010р. (а.с. 19), підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення виконавцем умов договору.

Відповідач 25.03.2010р. та 23.04.2010р. частково погасив борг договором на 5 000грн. та 20000грн. загалом на 25 000грн., що підтверджується карткою особового рахунку позивача (а.с. 17) та банківськими виписками (а.с. 23-24), внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем станом на момент судового розгляду справи склала 37835,85грн. (62835,85грн. –25000грн.).

Наявність, станом на момент судового розгляду справи, у відповідача заборгованості за договором в сумі 37835,85грн. також підтверджується довідкою про несплачену суму заборгованості ТОВ „Українська транспортно-будівельна компанія”, підписаною директором ТОВ „Українська транспортно-будівельна компанія” та скріпленою печаткою товариства.

Відповідач заборгованість за договором у сумі 37835,85грн. визнав повністю, що підтверджується відзивом на позовну заяву (а.с. 78-79).

Предметом позову, з урахуванням поданої позивачем заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 86-87), є вимога про стягнення 41019,92грн. заборгованості, з яких: 37835,85грн. основного боргу, 2754,97грн. пені та 429,10грн. 3 % річних.

Згідно ч. 1 ст. 909 ЦК України та ч. 1 ст. 311 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Приписами ч. 1 ст. 916 ЦК України передбачено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд встановив, що позивач надав передбачені договором послуги з перевезення вантажу на загальну суму 62835,85грн., відповідач отримані за договором послуги оплатив частково на суму 25000грн., наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 37835,85грн. визнається відповідачем, що підтверджується відзивом на позовну заяву (а.с. 78-79).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 37835,85грн. підлягає задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором, позивачем, за період з 06.04.2010р. по 12.08.2010р., нараховано 2754,97грн. пені.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.3. договору сторін погоджено, що за прострочення оплати відправник сплачує платежів замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати.

Враховуючи вищезазначене, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 11, 87), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 06.04.2010р. по 12.08.2010р. складає 2754,98грн. Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, вимога про стягнення 2754,97грн. пені підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 429,10грн. 3 % річних за період з 06.04.2010р. по 12.08.2010р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги період нарахування 3% річних, що вказаний позивачем в поданому ним помісячному розрахунку 3 % річних (а.с. 11, 87), арифметично вірний розрахунок 3 % річних, нарахованих за період з 06.04.2010р. по 12.08.2010р. складає 429,11грн. 3 % річних. Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, вимога про стягнення 429,10грн. пені підлягає задоволенню.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 37835,85грн. основного боргу, 2754,97грн. пені та 429,10грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

06.08.2010р. представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву (а.с. 78-79), в якому просив суд розстрочити виконання рішення суду строком на 3 місяці.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до приписів пунктів 1.1.-1.3. роз’яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” № 02-5/333 від 12.09.1996р. застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК України, господарські суди повинні мати на увазі таке: розстрочка –це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на той факт, що відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України не доведено суду наявності підстав для розстрочки виконання даного судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги відповідача про розстрочку виконання судового рішення.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

          Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 121 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-інвестиційна група „Столиця” (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 57; код ЄДРПОУ 33231152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська транспортно-будівельна компанія” (02175, м. Київ, вул. Сімферопольська, буд. 13-А; код ЄДРПОУ 34895959) 37 835 (тридцять сім тисяч вісімсот тридцять п’ять гривень) 85 коп. основного боргу, 2 754 (дві тисячі сімсот п’ятдесят чотири гривні) 97 коп. пені, 429 (чотириста двадцять дев’ять гривень) 10 коп. 3 % річних, 410 (чотириста десять гривень) 20 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 17.08.2010р.