Рішення № 10976722, 11.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2010 р. Справа № 11/104-10          

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гледфарм ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Лезіс"

про стягнення 22365,22 грн.

Суддя –Мальована Л.Я.

позивач – Бондар Г.О. дов.

Представники: від 08.06.2010р.

відповідач – Копилова Г.О. директор

зг. протоколу від 26.05.2009р.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 22365,22 грн., які складають: 19324,96 грн. заборгованості по договору купівлі-продажу №376 від 09.01.2007р., 2322,75 грн. інфляційних втрат, 717,51 грн. –3% річних.

У судовому засіданні 04.08.2010р. відповідач відзив на позовну заяву не подав, але повідомив суд, що ним частково сплачено кошти, борг складає 10324,96 грн., тому було оголошено перерву до 11.08.2010р. та зобов’язано сторін скласти акт звірки взаєморозрахунків, або надати докази сплати заборгованості.

Під час засідання 11.08.2010р. позивачем надано клопотання, згідно якого просить стягнути з відповідача 13349,32 грн., з яких 10324,96 грн. основний борг, 2233,98 грн. інфляційних втрат, 790,37 грн. 3% річних.

Відповідач подав свій акт взаєморозрахунків, із якого вбачається, що заборгованість складає 10324,96 грн., просить в позові в частині інфляційних втрат та 3% річних відмовити позивачу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

          09.01.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гледфарм ЛТД" (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Лезіс" (далі –відповідач) в особі Обухівської філії укладено договір купівлі-продажу №376, згідно умов якого позивач здійснював поставки лікарських засобів та виробів медичного призначення, а покупець зобов’язується приймати та оплачувати товар.

          17.02.2009р. була здійснена поставка товару, що підтверджується видатковою накладною №2003 на суму 22324,96 грн. Строк оплати згідно накладної 19.03.2009р. Проте визначена сума відповідачам не сплачена в строк, і тільки 09.06.2009р. відповідачем здійснена часткова оплата в сумі 3000,00 грн.

          В подальшому між сторонами було підписано та скріплено печатками акт звірки, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем на 24.07.2009р. складає 19324,98 грн.

          07.05.2010р. позивачем було направлено претензію відповідачу з вимогою сплатити заборгованість. Проте дана претензія залишена відповідачем без задоволення.

          Таким чином станом на час подання позову заборгованість по договору складала 19324,98 грн.

          Враховуючи часткову проплату відповідачем боргу в розмірі 9000, 00 грн., позивачем в судовому засіданні 11.08.2010р. подано уточнені розрахунки ціни позову, в яких просить суд стягнути з відповідача 10324,96 грн. заборгованості, 2233,98 грн. інфляційних втрат, 790,37 грн. –3% річних.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

Враховуючи те, що відповідач порушив умови договору щодо сплати товару тому заперечення щодо відмови у стягненні штрафних санкцій судом до уваги не приймаються.

          Враховуючи викладене позов підлягає задоволенню частково (з урахуванням уточнень у бік зменшення).

          Відповідно до п. 38 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993р. № 50, при зменшенні суми позовних вимог мито не повертається.

Отже, витрати по сплаті державного мита відносяться на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Лезіс" (08702, Київська область, м. Обухів, вул. Миру, 13 А, код ЄДРПОУ 20596199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гледфарм ЛТД" (м. Київ, вул. Л. Первомайського, 6, код ЄДРПОУ 20075891) –10324 грн. 96 коп. заборгованості, 2233 грн. 98 коп. інфляційних втрат, 790 грн. 37 коп. 3% річних, 133 грн. 50 коп. держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

В решті позовних вимог відмовити.

Суддя Мальована Л.Я.

дата підпису 19.08.2010р.