Рішення № 10976711, 16.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2010 р. Справа № 4/143-10          

          Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дао-Фарм Юг", м Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артур-К", с. Чайки

про стягнення 57846,16 грн.

за участю представників сторін:

позивач –Шкарбанов В.Г. –предст., дов. від 01.07.2010р.

відповідач –Олійник С.О. –предст., дов. № 448 від 26.05.2010р.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дао-Фарм Юг" (позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артур-К" (відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 57846,16 грн., яка складається з 31067,50 грн. заборгованості за договором поставки медичної продукції № О2-1401-14/1340ю від 14.01.2009 року, 13703, 75 грн. пені, 11336, 41 грн. інфляційних втрат, 1398,04 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.08.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.08.2010 р.

Присутній в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові.

Представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, в якому останній позов не визнає в повному обсязі. Однак, як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, він не визнає тільки суму неустойки, оскільки остання нарахована за 322 дні прострочення та те, що в накладних на отримання товару немає посилань на договір, а тому дане нарахування є безпідставним. Суму основного боргу останній визнає в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

В С Т А Н О В И В:

14 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальінстю "Дао-Фарм Юг" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Артур-К" (покупець) було укладено Договір № О2-1401-14/130ю, відповідно до умов якого продавець зобов’язується поставляти та передавати у власність покупцю готові лікарські засоби та вироби медичного призначення (товар), а покупець приймати та оплачувати цей товар на умовах даного договору.

Кожна партія товару, що поставляється, повинна відповідати кількості, якості, асортименту і цінам, зазначеним сторонами в накладних (специфікаціях), що є додатками до цього договору і складають невід’ємну його частину. Підпис уповноваженої особи і печатка в накладній з боку покупця свідчать про приймання зазначеного у ньому товару і про згоду з тим, що закріплено в накладній, включаючи відповідність найменування, асортименту і ціни товару, зазначеного у заявці покупця (п.1.2 Договору).

На виконання умов Договору, позивач відвантажив відповідачу товар на підставі товарно-транспортних накладних (копії в матеріалах справи, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

Факт отримання товару підтверджується також належним чином оформленими довіреностями, виданими на ім’я Малети Сергія Івановича.

Відповідно до п. 3.1. Договору загальна сума договору визначається сумою вартості всіх окремих поставок за цим договором.

Згідно пункту 3.2.1.1. договору відповідач повинен протягом 30 календарних днів, рахуючи від дати отримання товару, перерахувати суми грошових коштів за отриманий товар на розрахунковий рахунок позивача.

Судом встановлено, та про що не заперечує відповідач, останнім була здійснена часткова оплата за поставлений товар, у зв’язку з чим станом на день пред’явлення позову, заборгованість відповідача перед позивачем за несплату за отриманий товар складає 31067,50 коп., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків підписаним уповноваженими представниками сторін

У відповідності до ст.712 чинного ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру правовідносин сторін.

Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Також відповідачем заявлено до стягнення 13703,75 грн. пені.

Згідно п.п. 3.5 Договору поставки, при порушенні покупцем терміну оплати товару, останній повинен сплатити продавцю пеню у розмірі 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу від дати поставки товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Поданий позивачем розрахунок пені не відповідає вимогам вищезазначених норм законодавства, оскільки розрахунок пені здійснений за 322 дні прострочення оплати, що перевищує законодавчо визначений максимальний строк для нарахування пені.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені, з врахуванням норм чинного законодавства, встановив, що заявлена до стягнення пеня в розмірі 13703,75 грн. підлягає задоволенню частково в розмірі 3228,04 грн.

Що стосується заперечень відповідача з приводу того, що в накладних на поставку товару немає посилання саме на договір № О2-1401-14/130ю, у зв’язку з чим до нього не може застосуватись відповідальність у вигляді неустойки, суд до уваги не приймає, оскільки як пояснив позивач, інших договорів за даний період між сторонами не укладалось, а відповідач, в свою чергу, не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування заявленого клопотання, як того вимагає стаття 33 та стаття 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати складають 11336,42 грн., 3% річних –1398,04 грн.

Розрахунок позивача трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 3% річних з простроченої суми в розмірі 1398,04 грн. та 11336,42 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артур-К" на користь позивача підлягає стягненню 31067,50 грн. основного боргу, 3228,04 грн. пені, 11336,42 грн. –втрат від інфляції та 1398,04 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті державного мита відповідно та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артур-К" (08130, Київська обл.., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул.. Чайки, 4, код ЄДРПОУ 21643699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дао-Фарм Юг" (01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе, Ѕ, код ЄДРПОУ 31721568) 31067 (тридцять одну тисячу шістдесят сім) грн.. 50 коп. основного боргу, 3228 (три тисячі двісті двадцять вісім) грн.. 04 коп. пені, 11336 (одинадцять тисяч триста тридцять шість) грн.. 42 коп. втрат від інфляції та 1398 (одну тисячу триста дев’яносто вісім) грн.. 04 коп.. 3% річних, 470 (чотириста сімдесят) грн.. 30 коп. державного мита та 191 (сто дев’яносто одну) грн.. 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Відмовити в задоволенні стягнення 10475,71 грн. пені.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             О.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 20.08.2010р.