Рішення № 109764921, 22.03.2023, Петрівський районний суд Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 рокусмт ПетровеСправа № 941/1058/22 Провадження № 2/941/70/23

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Колесник С. І.

при секретарі - Молдавській А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петрове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", від імені якого діє Немазай Аліна Дмитрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулась з позовом до суду, мотивуючи тим, що 27 лютого 2021 року між Товариством обмеженоювідповідальністю«1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 1259451 (далі - договір позики). 14.06.2021 року між Товариством обмеженоювідповідальністю«1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого позивач набув права грошової вимоги до відповідача по договору позики № 1259451 від 27 лютого 2021 року в розмірі 27104 грн. 00 коп., з яких: 8000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19104 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками; 00 грн. 00 коп. - сума заборгованості за пенею. Однак, відповідачка в добровільному порядку не виконує свої зобов`язання по вищевказаному договору, а тому представник позивача змушена звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором позики та сплачених судових витрат.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, надала до суду клопотання в якому просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідачка в судове засідання призначене на 07 грудня 2022 року не з`явилась, однак на електронну адресу суду надіслала заяву про відкладення судового засідання у справі оскільки не має можливості з`явитися в суд на вказану дату.

Судове засідання було відкладено на 20 січня 2023 року, проте у судове засідання відповідачка не з`явилась,однак подаладо судузаяву провідкладення розглядусправи наіншу датуу зв`язкуіз зверненнямза допомогоюдо адвоката, судове засідання відкладено за її клопотанням.

28 лютого 2023 року будучи належним чином повідомленою про дату та час судового засідання відповідачка по справі клопоче про відкладення розгляду справи в зв`язку з сімейними обставинами, в зв`язку з чим судове засідання відкладено на 22 березня 2023 року.

Однак, 22 березня 2023 року будучи належним чином повідомленою про дату та час судового засідання відповідачка по справі знов клопоче про відкладення розгляду справи в зв`язку з сімейними обставинами.

При цьому суд звертає увагу, що жодне клопотання про відкладення справи відповідачкою в подальшому в судових засіданнях нею не підтверджено доказами, поважність причин не обґрунтована.

Враховуючи ту обставину, що відповідачка по справі отримує виклики до суду, їй відома та обставина, що за її участю в проваджені суду перебуває цивільна справа, відзив по справі не надавала, клопотань не заявляла, суд вважає, що вона повідомлялася про дати судових засідань належним чином.

Заяви про відкладення попередніх судових засідань з клопотанням про відкладення розгляду справи в подальшому доказами не підтверджені.

Отже судом було вжито всі можливі заходи, щодо виклику відповідача по справі до суду та задовольнялись клопотання про відкладення, але в подальшому аналізуючи обґрунтованість заявлених клопотань про відкладення розгляду справи, суд вбачає зловживання своїми правами зі сторони відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01.04.2008, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26.04.2007).

Пунктом 1 частини 3статті 223 ЦПК Українипередбачено,що якщоучасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Отже враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність відповідача, так як відсутні поважні причини її неявки та докази їх поважності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статей 12,81 ЦПК Україницивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповіднодо ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що між Товариством обмеженоювідповідальністю«1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 1259451 від 27 лютого 2021 року, відповідно до якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (а.с.6).

14 червня 2021 року між Товариством обмеженоювідповідальністю«1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 14/06/21 (а.с.12-13).

Згідно п. 1.2. Договору відступлення права вимоги, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Вказаний акт прийому-передачі був підписаний сторонами договору факторингу 16 серпня 2021 року (а.с.15).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників №3 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача по договору позики №1259451 від 27 лютого 2021 року в розмірі 27104 грн. 00 коп., з яких: 8000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19104 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками; 00 грн. 00 коп. - сума заборгованості за пенею. (а.с.17).

Однак відповідачка не виконує покладені на неї вищевказаним договором

зобов`язання щодо своєчасності погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом.

Так, відповідно дост. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зст. 513 цього Кодексуправочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 514 ЦК Українипередбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1054 ЦК Українивизначено,що закредитним договоромбанк абоінша фінансоваустанова (кредитодавець)зобов`язуєтьсянадати грошовікошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно дост.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно дост.1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Підстав для звільнення відповідача від відшкодування заборгованості судом не встановлено.

На основі викладеного, оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по договору позики №1259451 від 27 лютого 2021 року в розмірі 27104 грн. 00 коп., а також у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати у справі, що складаються з судового збору у розмірі 2481 грн. 00 коп.

Вказані правовідносини регулюються ст.ст.525, 526, 530, 536, 550, 611, 625, 1048, 1049, 1050,1054 Цивільного кодексу України.

Керуючись ст.ст.141,263,264,265,268 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за договором позики №1259451 від 27 лютого 2021 року в розмірі 27104 грн. 00 коп., з яких: 8000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19104 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками; 00 грн. 00 коп. - сума заборгованості за пенею.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів»(код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») у відшкодування понесених судових витрат 2481,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 22 березня 2023 року.

Суддя С. Колесник