Рішення № 10976388, 11.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2010 р. Справа № 13/070-10

За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Софія" Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район. Київська область

про стягнення 192709,49 грн.

           Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача Жигадло І.Б. - довіреність №79/10 від 28.12.2009 р.;

від відповідача: Дідескуль А.Л. - доручення №57 від 17.03.2010 р.;

Загваздін С.М. - директор - розпорядження №62/1 від 18.08.2004 р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірньою компанією Газ України Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі –позивач) заявлено позов до Комунального підприємства "Софія" Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі –відповідач) про стягнення 192709,49 грн., в т.ч. 112759,73 грн. основного боргу, 14281,98 грн. пені, 51991,63 грн. інфляційних збитків, 13676,15 грн. 3% річних.

Позовні вимоги ґрунтуються на умовах Договору на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/08-1669-ТЕ-17 від 29.09.2008 р., укладеного між сторонами, що належним чином не виконується відповідачем, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість по оплаті за природний газ.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню.                     

Представник відповідача надав суду відзив на позов в якому зазначив, що сума основного боргу в розмірі 112759,73 грн. сплачено в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. В частині пені, 3 % річних та інфляційних збитків просить відмовити в зв’язку з тим, що між позивачем, відповідачем разом з іншими юридичними особами було укладено договір №943/193 про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. №193 відповідно до умов якого відповідач разом з іншими сторонами договору очікував проведення взаєморозрахунків за газ, що є предметом спору по даній справі з Державного бюджету України після прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 р.". За таких обставин відповідач вважає, що нарахування штрафних санкцій за зазначений період є неправомірним.

В судовому засіданні 14.06.2010 р. оголошувалась перерва до 11.08.2010 р. на 11.00, про що сторони були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, додані до позовної заяви та у процесі розгляду справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

29.09.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/08-1669-ТЕ-17 (далі –Договір), відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов’язується передати покупцю (відповідачу) природний газ, виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

          На підставі даного Договору відповідач прийняв протягом листопада-грудня 2008 р., січня-квітня 2009 р. природний газ на загальну суму 912313,90 грн., що підтверджується даними актів передачі-приймання природного газу, які підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені їх печатками.

Відповідно до п. 6.1 Договору, оплата за природний газ проводиться відповідачем грошовими коштами. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання –передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки.

          Відповідач в порушення умов договору свої зобов’язання щодо оплати природного газу виконав частково у зв’язку з чим на момент звернення з позовною заявою за ним утворилася заборгованість на загальну суму 112759,73 грн.

          Відповідно до ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно с т. 599 ЦК України зобов'язання припиняються, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, відповідач, в порушення норм чинного законодавства, зобов’язання по оплаті природного газу належним чином не виконав.

Оскільки, як встановлено судом на день розгляду справи в процесі розгляду справи відповідачем сплачено 112759,73 грн. основного боргу, що підтверджується платіжними дорученнями про сплату заборгованості наданими відповідачем провадження у справі в цій частині вимог підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Згідно п. 7.2 Договору, в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 Договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Пунктом 7.10 договору передбачено, що пеня нараховується протягом 6 місяців, що передує моменту звернення з претензією або позовом.

          Судом встановлено, що пеня в розмірі 14281,98 грн. за період з 07.11.2009 р. по 07.05.2010 р. нарахована позивачем правомірно за шість місяців у зв’язку з наявністю заборгованості відповідача та на підставі п.п 7.2, 7.10 Договору.

          Враховуючи зазначене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення пені є обґрунтованою.

          Проте суд враховує, що відповідач є комунальним підприємством, основним джерелом отримання коштів для розрахунку за природній газ є надходження платежів від населення за комунальні послуги. Причиною несвоєчасної оплати за використаний газ є те, що відповідач отримував природний газ для вироблення та постачання комунальних послуг населенню, а також те, що споживачі несвоєчасно розраховуються за спожиті послуги. В діях відповідача щодо несплати в строк повної вартості отриманого від позивача газу відсутній прямий умисел, оскільки зазначена ситуація стала наслідком прострочення населенням комунальних послуг. До того ж, 03.12.2009 р., зокрема між позивачем та відповідачем та іншими сторонами було укладено договір №943/193 про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. №193 відповідно до умов якого відповідач разом очікував проведення взаєморозрахунків за газ, що є предметом спору по даній справі з Державного бюджету України після прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 р." Проте, в зв’язку з тим, що після прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 р." зазначене фінансування не було передбачено, відповідач оплатив основний борг по даній в процесі розгляду справи.

          Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

          Враховуючи вищенаведене, характер спірних правовідносин та обставини справи суд зменшує пеню в розмірі 14281,98 грн., яка підлягає стягненню з відповідача до 1000 грн.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних збитків у розмірі 51991,63 грн. за період з грудня 2008 р. по березень 2010 р. та 3% річних в розмірі 13676,15 грн. за період з 11.12.2008 р. по 07.05.2010 р. Як встановлено судом, розрахунок зазначених штрафних санкцій відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню повністю.

Посилання відповідача у відзиві на неправомірність заявлення позивачем до нього вимог про стягнення штрафних санкцій нарахованих на суму заборгованості не приймається судом до уваги з огляду на те, що право позивача на стягнення пені передбачено договором на підставі якого позивачем заявлено до відповідача стягнення заборгованості, який є чинним та повинен виконуватись сторонами договору належним чином. Правомірність же вимог про стягнення збитків від інфляції та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання встановлена у ст. 625 ЦК України, яка встановлює загальне правило щодо відшкодування боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача. У зв’язку з тим, що сума пені в розмірі 14281,98 нарахована позивачем правомірно, а її розмір до 1000 грн. зменшено судом за власної ініціативою з підстав наведених вище та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача витрати відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК в частині суми відмовленої пені покладаються також на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Комунального підприємства "Софія" Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 53-Б; код ЄДРПОУ 32611763) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз Україна” (04116, м. Кив, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 31301827) 1000 (одну тисячу) грн. пені, 51991 (п’ятдесят одну тисячу дев’ятсот дев’яносто одну) грн. 63 коп. інфляційних збитків, 13676 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 15 коп. –3% річних, а також судові витрати: 1928 (одну тисячу дев’ятсот двадцять вісім) грн. коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 112759,73 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4.          В частині стягнення 13281,98 грн. пені відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

          Суддя                                                                       С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 12.08.2010р.