Рішення № 10976228, 10.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2010 р. Справа № 53/149-7/095-10

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом          Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії ВАТ «Укретелеком», м. Київ,

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСП-ГРУП», с. Гатне, Києво-Святошинський район, Київська область,

про                    стягнення 460,27грн.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Кіяніцина О.С. –представник за довіреністю б/н від 15.10.2009року;

від відповідача: не з’явились,

секретар судового засідання: Данилік Л.М.

обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Київської міської філії ВАТ «Укретелеком»(далі –позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою №14-147 від 26.02.2010року до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСП-ГРУП»(далі –відповідач) про стягнення 460,27грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань по оплаті наданих послуг електрозв’язку за період з 01.02.2009року по 01.09.2009року, в результаті чого в останнього утворилась заборгованість у сумі 402,54грн. У зв’язку з простроченням відповідачем оплати наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу 402,54грн., пеню в розмірі 20,69грн., інфляційні втрати в сумі 27,32грн. та 3% річних в розмірі 9,72грн., а всього 460,27грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.04.2010року було порушено провадження у справі №53/149 та призначено її розгляд на 30.04.2010року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.04.2010року справу №53/149 було передано за встановленою підсудністю до господарського суду Київської області.

Згідно резолюції в.о. Голови господарського суду Київської області від 25.05.2010 року справу передано до розгляду судді Антоновій В.М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2010року справу №53/149 було прийнято до подальшого провадження, присвоєно їй №53/149-7/095-10 та призначено її розгляд на 15.06.2010року.

Відповідач в судове засідання 15.06.2010року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 20.07.2010року.

Ухвалою господарського суду від 20.07.2010року у зв’язку з повторною неявкою представників відповідача у судове засідання та у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 10.08.2010року.

Представник позивача у судовому засіданні 10.08.2010року позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

У судове засідання 10.08.2010року представники відповідача не з’явились. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача та третьої особи за наявними в ній матеріалами, так як їх нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 10.08.2010року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши наявні у справі докази суд встановив:

Згідно наряду №34128 від 13.11.2006року Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСП-ГРУП»№9001 від 10.11.2006року встановив останньому телефон та присвоїв телефонний номер. Таким чином, між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПСП-ГРУП» був укладений договір про надання телекомунікаційних послуг у спрощений спосіб. Відповідно до наряду №34128 від 13.11.2006року Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»надавало Товариству з обмеженою відповідальністю «ПСП-ГРУП», як абоненту, телекомунікаційні послуги.

Частиною 1 ст. 39 Закону України «Про телекомунікації»від 18.11.2003року встановлено, що оператори телекомунікацій зобов’язані: здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій, яка підлягає ліцензуванню, тільки за наявності ліцензій; надавати безоплатний доступ споживачам до телекомунікаційних мереж загального користування для виклику пожежної охорони, міліції, швидкої допомоги, аварійних служб газу; надавати телекомунікаційні послуги за встановленими показниками якості; вести достовірний облік телекомунікаційних послуг, що надаються споживачеві; забезпечувати правильність застосування тарифів; зберігати записи про надані телекомунікаційні послуги протягом строку позовної давності, визначеного законом, та надавати інформацію про надані телекомунікаційні послуги в порядку, встановленому законом; тощо.

У відповідності з ч. 1 ст. 33 вищезазначеного Закону споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Як стверджує позивач, свої обов’язки по наданню телекомунікаційних послуг ВАТ «Укртелеком»виконував належним чином і у відповідності до показників належних технічних засобів виміру, які пройшли державну метрологічну атестацію про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Однак, відповідач свої обов’язки по оплаті отриманих телекомунікаційних послуг виконував неналежним чином, а саме у період з серпня 2009року по лютий 2010року надані послуги оплачував частково, а тому за ним утворилась заборгованість у сумі 402,54грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками на оплату телекомунікаційних послуг, оборотною відомістю по відповідачу та не заперечено останнім.

Судом встановлено, що з боку відповідача повідомлень про порушення зв’язку та заявок про їх усунення на адресу позивача не надходило.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити надану послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005року, п. 5.1. Правил користування місцевим телефонним зв’язком, затверджених постановою Кабінету міністрів України №385 від 22.04.1997року, передбачено, що абонент зобов’язаний своєчасно вносити плату за користуванням телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 402,54грн. основного боргу є правомірною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 2 ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації»у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

На цих підставах позивачем нараховано до сплати пеню, враховуючи вимоги ч.2 ст.36 Закону України «Про телекомунікації»(в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня), в сумі 20,69грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, господарський суд вважає його арифметично вірним, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача 20,69грн. пені підлягає задоволенню.

У зв’язку з простроченням відповідачем зобов’язань щодо проведення розрахунку за отримані послуги електрозв’язку, позивачем заявлено вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСП-ГРУП»3% річних у сумі 9,72грн. та інфляційних втрат у сумі 27,32грн.

Однак господарський суд зазначає, що у відповідності до п. 5) ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Господарський суд у розгляді справи не зобов’язаний здійснювати «перерахунок»замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги ч. 1 ст. 4-7 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум.

З доданого до позовної заяви розрахунку індексу інфляції та 3% річних вбачається, що позивач просить суд стягнути інфляційні втрати та 3% річних за період з 21.03.2010року по 01.01.2010року на суму боргу, яка виникла за період з 21.03.2009року по 21.09.2010року, між тим, як встановлено судом та зазначено у позовній заяві, заборгованість у відповідача виникла за період з серпня 2009року по лютий 2010року. Будь-якого обґрунтування або пояснень щодо підстав для нарахування інфляційних втрат та 3% річних саме на вищезазначену суму боргу позивачем, в тому числі на вимогу суду не надано.

Відповідно до п. 5) ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи, те, що ні до позовної заяви, ні на вимогу господарського суду позивачем не було надано обґрунтованого розрахунку 3% річних та інфляційних втрат за період заборгованості з серпня 2009року по лютий 2010року, господарський суд залишає позов в частині стягнення з відповідача 9,72грн. 3% річних та 27,32грн. інфляційних втрат без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково в сумі 423,23грн., з яких 402,54грн. –сума основного боргу, 20,69грн. –пеня. Позовні вимоги в частині стягнення 9,72грн. 3% річних та 27,32грн. інфляційних втрат, господарський суд залишає без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог..

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 81, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСП-ГРУП»(08160, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, вул. Київська, буд. 138, код ЄДРПОУ 34564857) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії ВАТ «Укртелеком»(01033, м. Київ, вул. Горького, 40, код ЄДРПОУ 01189910) 402 (чотириста дві)грн.54коп. основного боргу, 20 (двадцять) грн. 69 коп. пені, та судові витрати: 93 (дев’яносто три) грн.79коп. державного мита та 217 (двісті сімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Позовні вимоги в частині заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат залишити без розгляду

                    4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Антонова В. М.

Рішення підписане 10.08.2010року