Рішення № 10976092, 05.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2010 р. Справа № 7/092-10

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом          Закритого акціонерного товариства «Відкритий лист», м. Київ,

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Бебі-Бум», с. Трушки, Білоцерківський район, Київська область,

про                    стягнення 5638,15грн.

за участю представників сторін:

від позивача:Гащак Б.В. –представник за довіреністю б/н від 12.05.2010року;

від відповідача: не з’явились.

секретар судового засідання: Данилік Л.М.

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Відкритий лист»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 01.06.2010року (вх. №2475 від 04.06.2010 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бебі-Бум»(далі –відповідач) про стягнення 5638,15грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов’язань за договором поставки №131/07-р від 31.12.2006року, зокрема, щодо проведення оплати за поставлений товар, в результаті чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 5094,82грн., інфляційні втрати 412,68грн. та 3% річних 130,65грн., всього 5638,15грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.06.2010року було порушено провадження у справі №7/092-10 та призначено її розгляд на 15.07.2010року.

У зв’язку з неявкою в судове засідання 15.07.2010року представників відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, розгляд справи відкладався на 05.08.2010року.

В судовому засіданні 05.08.2010року представник позивач підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У судове засідання 05.08.2010року відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив:

31.12.2006року між Закритим акціонерним товариством «Відкритий лист»(постачальник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бебі-Бум»(покупець за договором, відповідач у справі) було укладено договір №131/07-р (далі –договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та й відповідності до замовлення покупця передати у власність покупцеві, а покупець зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість, за цінами зазначеними в накладній та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації.

Пунктом 5.1. договору визначено, що перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі покупця та підписання накладної.

Згідно п. 7.1. договору покупець оплачує товар, що поставляється за цінами погодженими сторонами в специфікації та підтверджених у накладних.

Загальна сума договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка товару, та актів виконаних робіт (наданих послуг), що додаються до цього договору (п. 7.3. договору).

Сторонами п. 7.4. встановлено, що оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника в строк до 30 календарних днів з дати його реалізації. У випадку, якщо день сплати припадає на вихідний або святковий день, оплата здійснюється в перший банківський день, що слідує за датою оплати.

Пунктами 10.1., 10.2., 10.3. договору погоджено, що договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками. Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений п. 10.1. договору та закінчується 31.12.2008року. Строк дії договору може бути подовжено за письмовою згодою сторін. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Сторонами не надано суду жодних доказів на підтвердження продовження строку дії договору, відповідно до умов п.10.2. договору, відтак господарський суд дійшов до висновку, що дія договору поставки згідно п. 10.2. закінчилась 31.12.2008 року.

Як встановлено господарським судом, на виконання умов договору постачальник (позивач у справі) поставив покупцю (відповідачу у справі) товар за видатковими накладними №РНк-008175 від 13.05.2008року на суму 654,60грн., №РНк-008548 від 21.05.2008року на суму 784,20грн., №РНк-010117 від 03.07.2008року на суму 505,20грн., №РНк-010496 від 11.07.2008 року на суму 388,80грн., №РНк-011409 від 08.08.2008року на суму 468,00 грн., №РНк-012006 від 04.09.2008року на суму 1290,00грн., №РНк-014757 від 27.10.2008року на суму 528,00грн., №РНк-015337 від 04.11.2008року на суму 330,00грн., №РНк-015326 від 04.11.2008року на суму 276,00грн., №РНк-016473 від 17.11.2008року на суму 150,00грн. Покупець (відповідач у справі) в особі повноважних представників, повноваження на отримання товару яких підтверджено оформленою належним чином генеральною довіреністю, отримав вказаний товар.

Отже, факт отримання товару відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками юридичних осіб (оригінали оглянуті у судовому засіданні) та довіреністю на отримання матеріальних цінностей від позивача.

Відповідач отримав вищезазначений товар без будь-яких зауважень щодо його якості, кількості, асортименту чи інших умов поставки.

В порушення умов договору відповідач за поставлений на підставі договору і реалізований товар розрахувався частково, і станом на 31.05.2009року відповідно до акту звірки взаєморозрахунків, який підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками товариств, заборгованість відповідача перед позивачем становила 6094,82грн.

Як стверджує позивач та підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки по рахунку позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бебі-Бум»21.07.2009року оплатило частину боргу за поставлений та реалізований згідно договору товар у розмірі 1000,00грн.

На момент розгляду справи, враховуючи часткову оплату відповідачем вартості товару, сума боргу відповідача перед позивачем за поставлені товари 5094,82грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

В силу вимог ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До обов’язків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обов’язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими накладними, проте доказів сплати заборгованості по оплаті вартості отриманого та реалізованого товару в повному обсязі не надав, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу є доведеною та підлягає задоволенню.

Позивачем, згідно ст. 625 ЦК України, заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 412,68грн. та 3% річних –130,65грн.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Оскільки інфляційні втрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних –платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних, господарський суд встановив, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, господарський суд зазначає, що до стягнення з відповідача підлягає 377,02грн. (розрахунок суми інфляційних нарахувань здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 8.0.1.»), а тому вважає поданий позивачем розрахунок невірним.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ

21.07.2009 - 28.05.20105094.821.074377.02

Враховуючи зазначене вище, господарський суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 35,66грн. інфляційних втрат (412,68грн. - 377,02грн.).

Беручи до уваги вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково в сумі 5602,49грн., з яких 5094,82грн. основний борг, 377,02грн. інфляційні втрати та 130,65грн. 3% річних. В іншій частині позову, а саме в стягненні 35,66грн. інфляційних втрат суд відмовляє.

Враховуючи, що спір виник з вини Товариства з обмеженою відповідальністю «Бебі-Бум»судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

При цьому господарський суд зазначає, що згідно п. п. б ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21.01.1993року державне мито із позовних заяв майнового характеру сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00грн.).

Розмір державного мита, що підлягало сплаті за подання позовної заяви у справі №7/092-10 становить 102,00грн., в той час позивачем при подачі позову до суду платіжним дорученням №4313 від 27.05.2010р. сплачено 153,92грн., тобто позивач сплатив державне мито у більшому розмірі (на 51,92грн.), ніж передбачено чинним законодавством.

Згідно зі ст. 47 ГПК України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сплачене державне мито підлягає поверненню повністю або частково у випадку внесення мита у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

За таких обставин, надмірно сплачене державне мито у розмірі 51,92грн. (153,92грн. –102,00грн.) підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бебі-Бум»(09152, Київська область, Білоцерківський район, с. Трушки, площа Центральна 4, код ЄДРПОУ 32445055) на користь Закритого акціонерного товариства «Відкритий лист»(04073, м. Київ, пр.-т Московський, 21-А, код ЄДРПОУ 30530934) 5 094 (п’ять тисяч дев’яносто чотири) грн. 82 коп. основного боргу, 377 (триста сімдесят сім)грн. 02 коп. інфляційних втрат, 130 (сто тридцять)грн. 65 коп. 3% річних та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.          В іншій частині позову відмовити.

          4.          Повернути Закритому акціонерному товариству «Відкритий лист»(04073, м. Київ, пр.-т Московський, 21-А, код ЄДРПОУ 30530934) з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито у розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн. 92 коп. про що видати довідку.

          5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                   Антонова В.М.

Рішення підписане 09.08.2010року