Рішення № 10976034, 05.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2010 р. Справа № 7/108-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом          Відкритого акціонерного товариства «Шамраївській цукровий завод», с. Руда, Сквирський район, Київська область,

до          Товариства з обмеженою відповідальністю «СОГДІАНА і КО», м. Васильків Київська область,

про                    стягнення 70404,27грн.

за участю представників сторін:

від позивача:Мусійко В.В. –представник за довіреністю №132 від 14.04.2010року;

від відповідача: не з’явились.

секретар судового засідання: Данилік Л.М.

Обставини справи:

Відкритого акціонерного товариства «Шамраївській цукровий завод»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №264 від 10.06.2010року (вх. №2677 від 16.06.2010року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОГДІАНА і КО»(далі –відповідач) про стягнення 70404,27грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов’язань за договором №291/35 від 03.11.2008року, зокрема, щодо проведення в повному обсязі оплати за поставлений, в результаті чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу 59600грн. та пеню в розмірі 10804,27грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.2010рокуроку було порушено провадження у справі №7/108-10 та призначено її розгляд на 22.07.2010року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.07.2010року у зв’язку з неявкою в судове засідання представників відповідача розгляд справи було відкладено на 05.08.2010року.

У судовому засіданні 05.08.2010року представник позивача у справі підтримав позовні вимоги, вважає їх правомірними та обґрунтованими, а тому просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання не з’явились, відповідач про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, так як їх нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні на підставі ст. 85 ГПК України господарським судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив

03.11.2008року між Відкритим акціонерним товариством «Шамраївській цукровий завод»(продавець за договором. позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОГДІАНА і КО»(покупець за договором, відповідач у справі) був укладений договір купівлі-продажу №291/35 (далі –договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець передає. а покупець приймає цукор-пісок згідно з свідоцтвом якості товару, який є невід’ємною частиною договору, покупець приймає товар і оплачує його вартість згідно умов даного договору.

Пунктами 2.1., 2.2. договору визначено, що ціна за одну тонну цукру-піску становить 3000,00грн. Кількість поставки товару визначається згідно рахунку-фактури.

Сторонами п. 2.4. договору встановлено, що розрахунок проводиться в гривнях шляхом оплати грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно рахунку-фактури на товар на протязі і не пізніше 5 банківських днів після отримання товару.

Даний договір вступає в дію з моменту підписання і діє до 31.12.2009року (п. 6.1. договору).

На виконання умов договору продавець поставив, а покупець в особі уповноважених представників отримав товар за розпорядженнями №2201 від 25.11.2008року на суму 56000,00грн., №2209 від 28.11.2008року на суму 56000,00грн., №2237 від 05.12.2008року на суму 57000,00 грн., №2288 від 12.12.2008року на суму 56000,00грн., №2452 від 23.12.2008року на суму 60300,00грн., 2471 від 25.12.2008року на суму 60300,00 грн., а всього на суму 345600,00грн. Повноваження представників відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача підтверджуються оформленими належним чином довіреностями №298900 від 24.11.2008року, №314601 від 27.11.2008року, №314604 від 04.12.2008року, №314608 від 11.12.2008року, №314610 від 18.12.2008року, №314611 від 25.12.2008року. Отже, з наявних в матеріалах справи копій розпоряджень, які підписані повноважними представниками сторін (оригінали оглянуті у судовому засіданні) вбачається, що відповідач отримав вказаний товар без будь-яких зауважень щодо його якості, кількості чи інших умов поставки.

В порушення умов договору відповідач за товар, який поставлений по вищезазначених розпорядженнях, розрахувався частково, а саме в сумі 209 620,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок по розрахунковому рахунку позивача.

Також господарським судом встановлено, що в рахунок оплати за поставлений вище товар відповідач поставив позивачу мінеральне добриво ДКМ рідке «Оазис»на загальну суму 76380,00грн. Даний факт підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №Кц-0000265 від 20.05.2009року та підтверджується позивачем.

У зв’язку з несплатою відповідачем, у відповідності до умов договору, вартості отриманих товарів позивач звертався до відповідача з претензією №44 від 19.02.2010року, в якій викладено вимогу сплатити заборгованість за отриманий товар, однак відповіді на надіслану претензію відповідач не надав, суму боргу не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Господарським судом встановлено, що на момент розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 59600,00грн. (345600,00грн. загальна вартість отриманого товару - 209 620,00грн. сплачені відповідачем грошові кошти - 76380,00грн. поставлений відповідачем товар в якості оплати боргу).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов’язання, які мають ознаки договору поставки, згідно якого, відповідно до ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До обов’язків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обов’язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дослідивши наявні матеріали справи господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як стверджує позивач та не заперечено відповідачем останній зобов’язання по оплаті вартості товару виконав частково, і його заборгованість по оплаті вартості поставленого товару станом на час звернення позивача до суду становить 59600,00грн.

За таких обставин господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 59600,00грн. є обґрунтованою, доведеною і такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2.5.. договору сторони визначили, що за прострочення оплати товару покупець сплачує пеню в розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми отриманого і неоплаченого у визначені строки товару за кожний день прострочки.

Частиною 3 статті 549 ЦУ України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Беручи до уваги вимоги ЦК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за період з 01.06.2009року по 12.04.2010року у сумі 10804,27грн.

Однак господарський суд зазначає, що у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Здійснивши власний перерахунок пені на суму боргу, беручи до уваги вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, (за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:Еліт 8.0.1.») господарський суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 6381,28грн. В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 4422,99грн. пені (10804,27грн. -6381,28грн.), суд відмовляє.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, у сумі 65981,28грн., з яких 59600,00грн. сума основного боргу та 6381,28грн. пеня. В іншій частині позову, а саме в стягненні 4422,99грн. пені суд відмовляє.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

                    2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОГДІАНА і КО»(08600, Київська область, м. Васильків, вул. Соборна, буд. 72, код ЄДРПОУ 30175480) на користь Відкритого акціонерного товариства «Шамраївській цукровий завод» (09035, Київська область, Сквирський район, с. Руда, вул. Заводська, буд. 27, код ЄДРПОУ 13737989) 59 600 (п’ятдесят дев’ять шістсот) грн. 00 коп. основного боргу, 6 381 (шість тисяч триста вісімсот одну)грн. 28 коп. пені, та судові витрати: 659 (шістсот п’ятдесят дев’ять) грн. 81 коп. державного мита і 221 (двісті двадцять одну) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.          В іншій частині позову відмовити.

          4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                   Антонова В.М.

Рішення підписане 09.08.2010року