Рішення № 10975850, 29.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2010 р. Справа № 7/090-10          

29.07.2010року           справа № 7/090-10

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «НІАН», м. Київ,

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Торг», м. Буча Київська область,

про                    стягнення 6516,29грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Марченко Я.О. –представник за довіреністю б/н від 12.07.2010року;

від відповідача: не з’явились,

секретар судового засідання: Данилік Л.М.,

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІАН»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н і дати (вх. №2457 від 03.06.2010року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Торг»(далі –відповідач) про стягнення 6516,29грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань щодо проведення повної оплати за поставлений згідно видаткових накладних товар, а тому просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 6516,29грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.06.2010року було порушено провадження у справі №7/090-10 та призначено її розгляд на 15.07.2010року.

У зв’язку з неявкою у судове засідання 15.07.2010року представників відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, розгляд справи відкладався на 29.07.2010року.

В судовому засіданні 29.07.2010року представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представники відповідача у судове засідання 29.07.2010року не з’явились. Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, так як їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.

За згодою представника позивача, на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 29.07.2010року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши наявні докази в їх сукупності суд встановив:

Товариства з обмеженою відповідальністю «НІАН»поставило Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Торг»товар згідно видаткової накладної №РН-08257 від 17.07.2008року на суму 29972,99грн., №РН-09143 від 07.08.2008року на суму 3715,51грн.. №РН-09789 від 21.08.2008року на суму 2266,85грн.. №РН-10083 від 28.08.2008року на суму 1597,62грн., №РН-10529 від 04.09.2008року на суму 4654,81грн., №РН-10958 від 11.09.2008року на суму 823,56грн., №РН-11744 від 25.09.2008року на суму 5815,93грн., №РН-12595 від 09.10.2008року на суму 7964,77грн., №РН-13416 від 23.10.2008року на сум 4333,30грн., №РН-14172 від 07.11.2008року на суму 4759,98грн., №РН-14524 від 13.11.2008року на суму 3810,78грн., №РН-01312 від 30.01.2009року на суму 2512,80грн., №РН-03668 від 12.03.2009року на суму 1787,40грн., а всього на з суму 74016,30грн.

Відповідач в особі уповноважених представників отримав вищезазначений товар без будь-яких зауважень щодо його якості, кількості чи інших умов поставки.

Як стверджує позивач, вартість поставленого товару, відповідач оплатив лише частково, а саме у сумі 67500,00грн., а відтак на момент розгляду спору у господарському суді заборгованість відповідача перед позивач за поставлені товари становить 6516,30грн. (74016,30грн. вартість поставленого товару - 67500,00грн. сплачені відповідачем грошові кошти). З наявного в матеріалах справи акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2009року вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за поставлені товари становить 6516,30року. Із зазначеною сумою боргу погодився і відповідач, що підтверджується підписанням головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Торг»даного акту та засвідченням підпису печаткою відповідача.

Жодних заперечень щодо поставки товару у вказаному розмірі та щодо суми заборгованості у розмірі 6516,29грн. відповідач суду не надав. При цьому, господарський суд зазначає, що п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 43 ГПК України передбачено, що однією з засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. У відповідності до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Правила допустимості доказів у процесуальному праві розуміється як певне, встановлене законом обмеження у використанні доказів у процесі вирішення конкретних справ, що є наслідком наявності письмових форм фіксації правових дій та їх наслідків. Однак відповідач, у відповідності до наведених вище норм законодавства, жодних доказів проведення повного розрахунку за отримані від позивача товарно-матеріальні цінності не надав.

Оскільки поставка товару здійснювалась позивачем не на підставі договору і сторонами строк оплати вартості отриманого товару визначено не було, позивач в порядку вимог ст. 530 ЦК України звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Торг»шляхом направлення претензії №57 від 13.11.2009року з вимогою про сплату заборгованості у сумі 6516,29грн. за поставлену продукцію. На підтвердження відправки відповідачу вказаної претензії позивачем надано опис вкладення у цінний лист від 13.11.2009року (оригінал наявний в матеріалах справи). Відповіді на вказану вимогу відповідач не надав, суму боргу не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли зобов’язання, які мають ознаки договору поставки, згідно якого, відповідно до ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Враховуючи, що поставлені товари отримані уповноваженими представниками відповідача, а також те, що відповідач частково оплачував вартість отриманого товару, господарський суд дійшов висновку, що між сторонами мав місце факт укладання правочину на поставку товару.

Оскільки відповідач частково оплачував поставлений товар, а також враховуючи те, що між сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, де вказано заборгованість за поставлену продукцію у сумі 6516,30грн., господарський суд вважає, що своїми конклюдентними діями (дії особи, що виявляють її волю встановити правовідношення, але не у формі усного чи письмового волевиявлення, а своєю поведінкою, щодо якої можна зробити певний висновок про конкретний намір) відповідач підтвердив факт укладення даного правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До обов’язків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обов’язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач 13.11.2009року звертався до відповідача з претензією про сплату 6516,29грн. заборгованості. Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач зобов’язаний був оплатити вартість товару у семиденний строк з дня пред’явлення такої вимоги, тобто до 20.11.2009року, враховуючи дату відправлення претензії, а саме 13.11.2009року, однак вказана заборгованість відповідачем сплачена не була.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Господарським судом встановлено, що станом на момент звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 6516,30грн., при цьому звертає увагу, що позивачем заявлено до стягнення 6516,29грн., однак враховуючи, що заяви про збільшення чи про зміну позовних вимог позивач не подав, позов підлягає задоволенню саме у заявленій сумі.

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На момент розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару від позивача, проте доказів сплати повної вартості поставлених товарів не надав.

За таких обставин, господарський суд визнає позовну вимогу про стягнення з відповідача 6516,29грн. суми боргу правомірною, доведеною належними та допустимими доказами, а відтак позов підлягає задоволенню у повному обсязі, у сумі 6516,29грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Торг»(08292, Київська область ,м. Буча, вул. Жовтнева, буд. 66-А, код ЄДРПОУ 35095803) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІАН»(01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 49, кв. 61, код ЄДРПОУ 34924849) 6 516 (шість тисяч п’ятсот шістнадцять) грн. 29 коп. боргу, та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість)грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                       Антонова В.М.

Дата підписання 03.08.2010року