Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" липня 2010 р. Справа № 4/104-10
Суддя господарського суду Київської області Щоткін О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізоформ", м. Київ
до Закритого акціонерного товариства "Макарово", с. Калинівка
про стягнення 115428,96 грн.
за участю представників:
позивач –Бушуєв О.В. –предст., дов. від 25.06.2010р.
відповідач –Ігнатенко С.Б. –предст., дов. від 19.07.2010р.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідалтністю "Лізоформ" (позивач) до Закритого акціонерного товариства "Макарово" (відповідач) про стягнення 115428,96 грн. заборгованості за договором поставки № 15/2008-П від 15.12.2008 року, а також державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.06.2010р. порушено провадження у справі № 4/104-10, розгляд справи призначено на 30.06.2010р.
19.07.2010р. представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача 60428, 96 грн. основної заборгованості.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.06.2010р. розгляд справи було відкладено на 19.07.2010р.
В судових засіданнях 19.07.2010р. та 22.07.2010р. оголошувались перерви для мирного врегулювання спору.
29.07.2010р. представником відповідача було подано клопотання в порядку ст.. 121 Господарського процесуального кодексу України про розстрочку виконання рішення.
Представник позивача проти вказаного клопотання в судовому засіданні усно не заперечував.
В судовому засіданні 29.07.2010р. за згодою представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача суд,
встановив:
15.12.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізоформ" (постачальник) та Закритим акціонерним товариством "Макарово" було укладено Договір поставки № 15/2008-П, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити товар, а покупець - прийняти та оплатити на умовах, оговорених в договорі.
Порядок відвантаження товару за Договором, встановлений пунктом 2.1., в якому зазначено, що постачальник відвантажує товар на адресу покупця на умовах DDР протягом 3-х робочих днів з моменту надходження заявки відповідача.
На виконання умов Договору, позивач здійснив відповідачу поставку, а відповідач прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними: № ЛТ-00000408 від 10.02.2009 року на суму 57 700,32 грн., № ЛТ-00001055 від 19.03.2009 року на суму 14 090,38 грн., № ЛТ-00001308 від 01.04.2009 року на суму 16 314,67 грн., № ЛТ-00001478 від 09.04.2009 року на суму 35 236,64 грн., № ЛТ-00002316 від 22.05.2009 на суму 11 793,60 грн., № ЛТ-00002338 від 22.05.2009 року на суму 15 081,30 грн., № ЛТ-00004017 от 03.08.2009 року на суму 10548, 36 грн., № ЛТ-00007134 від 21.12.2009 року на суму 4 740,48 грн., № ЛТ-00000043 від 14.01.2010 року на суму 6 028,82 грн., № ЛТ-00000236 від 25.01.2010 року 8 894,39 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками. Всього було поставлено товар на загальну суму 180428,96 грн.
Згідно п. 4.2. Покупець здійснює оплату за поставлений Товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача протягом 30 календарних днів з моменту постачання Товару.
Згідно заяви про уточнення позовних вимог, відповідач повністю з відповідачем за отриманий товар не розрахувався, здійснивши лише часткову оплату: 28.07.2009 року., -10000 грн., 31.07.2009 року –15000 грн., 17.12.2009 року –10000 грн., 13.01.2010 року -15000 грн., 25.01.2010р. –15000 грн., 03.06.2010р. –15000 грн., 17.06.2010 року –20000 грн., 02.07.2010 року –20000 грн., що в загальній сумі складає 120000 грн.
А тому, сума боргу станом 19.07.2010р. становить 60428,96 грн.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи те, що заборгованість в розмірі 55000 грн. відповідачем була погашена після порушення провадження, про що свідчать банківські виписки з рахунку позивача про надходження даних коштів на рахунок останнього (копія міститься в матеріалах справи), суд припиняє провадження у справі в частині 55000 грн. на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
А відтак, задоволенню підлягає сума заборгованості в розмірі 60428, 96 грн.
29.07.2010р. відповідачем була подана заява про розстрочку виконання рішення, яка мотивована тим, що відповідач з об'єктивних причин неспроможний вчасно розрахуватись по своїм боргам, а також те, що крім дебіторської в нього існує ще кредиторська заборгованість.
Відповідно до вимог статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок виконання рішення.
Враховуючи матеріальний інтерес сторін, їх фінансовий стан, а також те, що позивач не надав заперечень щодо розстрочки виконання рішення, господарський суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України та розстрочити його виконання терміном до 31.10.2010р.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Макарово заборгованості за поставлений підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, так як заборгованість була погашена відповідачем після подання позивачем позовної заяви до господарського суду Київської області.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Макарово" (08004, Київська обл.., Макарівський р-н, с. Калинівка, вул.. Київська, 43, код ЄДРПОУ 33801524) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізоформ" (01015, м. Київ, вул. Панфіловців, 17, код ЄДРПОУ 34937637) 60428 (шістдесят тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 96 коп. основного боргу та розстрочити виконання рішення за наступним графіком погашення:
- до 31.08.2010 року –20000 грн.;
- до 30.09.2010 року –20000 грн.;
- до 31.10.2010 року –20428,96 грн;
3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Макарово" (08004, Київська обл.., Макарівський р-н, с. Калинівка, вул.. Київська, 43, код ЄДРПОУ 33801524) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізоформ" (01015, м. Київ, вул. Панфіловців, 17, код ЄДРПОУ 34937637) 1154 (одну тисячу сто п’ятдесят чотири) грн. 28 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 55000 грн. суми основного боргу.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.В. Щоткін
Дата підписання рішення: 04.08.2010р.
Судове рішення № 10975764, Господарський суд Київської області було прийнято 29.07.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 4/104-10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: