Рішення № 10975120, 06.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2010 р. Справа № 9/100-10          

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова Інвестиційна компанія”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “ІДЕКС-ПРОДАКШН”

Про стягнення 235968,22 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

від позивача: Сімон Р.П.(дов. № 143 від 16.06.2010 р.)

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд до Господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова Інвестиційна компанія” (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІДЕКС-ПРОДАКШН” (відповідач) про стягнення 366343,22 грн.

Ухвалою суду від 21.05.2010 року порушено провадження у справі № 9/100-10 та призначено розгляд на 17.06.2010 р.; зобов’язано позивача надати в судове засідання оригінали доданих до позовної заяви документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію; відповідача на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки, інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини.

В судове засідання 17.06.2010 р. представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду від 21.05.2010 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив, у зв’язку з чим ухвалою суду від 17.06.10 р. розгляд справи відкладено на 06.07.10 р.; зобов’язано сторони виконати вимоги ухвали суду від 21.05.10 р.

В судове засідання 06.07.2010 р. представник відповідача вдруге не з’явився, вимоги ухвали суду від 21.05.10 р. не виконав; відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків та надання суду необхідних документів не надіслав; про причини неявки в судове засідання не повідомив.

06.07.10 р. через загальний відділ канцелярії суду представником позивача подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог з 366343,22 грн. до 235968,22 грн. у зв’язку з частковою оплатою відповідачем суми основного боргу.

Враховуючи те, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розміру позовних вимог, суд прийняв вказану заяву позивача до розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені відповідачу за адресою, яка вказана у позовній заяві та довідці ЄДРПОУ, а саме: Київська область, с. Супоївка, вул. Вітовецька,85-а, та отримані відповідачем, але відповідач жодного разу не з’явився на виклик суду та не направив своїх уповноважених представників, то суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 06.07.2010 р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 6 (1) “Конвенції про захист прав і основних свобод людини” кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку.

Статтею 69 ГПК України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

Представники сторін із заявою про продовження строків розгляду справи до суду не зверталися.

Оскільки справа № 9/100-10 двічі відкладалась у зв’язку з неявкою відповідача та невиконанням ним вимог ухвал суду, а відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (підтверджується поштовим повідомленням про вручення відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНДЕКС-ПРОДАКШН»(надалі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова Інвестиційна компанія»(надалі –позивач) було укладено договір постачання № ДС-14 (надалі - Договір».

Згідно п. 1.1. Договору - Позивач зобов’язався постачати сухе молоко (надалі - товар) з необхідними супроводжувальними документами та передавати Товар у власність Відповідача, а Відповідач зобов’язався прийняти товар та здійснити за нього оплату в повному обсязі на умовах даного Договору.

Згідно п. 2.1. Договору - Кількість Товару визначається в накладних, які є невід’ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 6.1. Договору - Ціна товару є договірною та формується у відповідності до прас-листа Позивача та вказується в накладних.

Згідно п. 6.3. Договору - Оплата товару здійснюється на умовах: 6.3.1. Відстрочка платежу протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки Товару.

Згідно видаткової накладної № РН-0000361 від 29 грудня 2009 р. в адресу Відповідача Позивачем було поставлено Товар в кількості 10000 кг. на загальну суму 260000,00 грн.

Видаткова накладна № РН-0000361 від 29 грудня 2009 р підписана з боку Відповідача уповноваженою особою - Марчук Іриною Дмитрівною, довіреність Я-Дов/09-00028 від 30 грудня 2009 р.) без зауважень до отриманої кількості (10000 кг), асортименту та ціни Товару.

На адресу Відповідача Позивачем було надано рахунок-фактуру № СФ-0000350 від 29.12.2009 р. щодо сплати за поставлений Товар по видатковій накладній № РН-0000361 від 29 грудня 2009 р. на суму 260000,00 грн.

Відповідачем було здійснено часткову оплату товару отриманого по видаткової накладної № РН-0000361 від 29 грудня 2009 р на підставі виставленого рахунку-фактури № СФ-0000350 від 29.12.2009 р на загальну суму 163000,00 грн.

Згідно видаткової накладної № РН-0000129 від 10 березня 2010 р. в адресу Відповідача Позивачем було поставлено Товар в кількості 10000 кг. на загальну суму 250000,00 грн.

Видаткова накладна № РН-0000129 від 10 березня 2010 р. підписана з боку Відповідача уповноваженою особою - Маринкевич Катериною Григорівною, (довіреність Я-Дов/10-00025 від 11 березня 2010 р.) без зауважень до отриманої кількості (10000 кг), асортименту та ціни Товару.

На адресу Відповідача Позивачем було надано рахунок-фактуру № СФ-0000133 від 10.03.2010 р. щодо сплати за поставлений Товар по видатковій накладній № РН-0000129 від 10 березня 2010 р. на суму 250000,00 грн.

Станом на 27 квітня 2010 р. заборгованість Відповідача перед Позивачем по договору постачання № ДС-14 від 01.09.2009 р. складала 370000,00 грн., що підтверджується підписаними щомісячними актами звірки:

·          Акт звірки за період жовтень 2009 –листопад 2009;

·          Акт звірки за період грудень 2009 –січень 2009;

·          Акт звірки за період лютий 2009;

·          Акт звірки за період березень 2009.

Після порушення провадження у справі № 9/100-10 за позовом ТОВ «Промислова Інвестиційна компанія»до ТОВ «ІДЕКС-ПРОДАКШН», відповідачем здійснено часткову оплату суми основного боргу та повернення товару, а саме:

-          31.05.2010 р. –на суму 90375 грн. (повернення товару)

-          03.06.2010 р. –на суму 10000 грн.

-          30.06.2010 р. –на суму 10000 грн.

-          02.07.2010 р. –на суму 20000 грн.

Всього 130375,00 (сто тридцять тисяч триста сімдесят п’ять) грн.

Таким чином, відповідно до заяви позивача від 05.07.10 р. сума несплаченого основного боргу складає 347000 - 130375,00 = 216625 грн.

Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов’язується прийняти товар (майно) та сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, –у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з’явився; вимоги ухвал суду від 21.05.2010 р. та 17.06.2010 р. не виконав, відзив на позовну заяву не надав, доказів проти існування боргу перед позивачем або інших заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 216625,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до п. 10.5 Договору за прострочення оплати товару відповідач сплачує пеню у розмірі Подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення зобов’язання від суми заборгованості за кожний прострочений день.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, позивач нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати наданих послуг на суму 11820,91 грн. за період з 29.01.10 р. по 25.04.10 р.

Згідно роз’яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за не виконання або неналежне виконання грошових зобов’язань” від 29.04.1994 року № 02-5/293, пеня встановлена чинним законодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобов’язання з урахуванням 6-місячного строку позовної давності.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог позивача на предмет стягнення пені, в зв’язку з чим пеня підлягає задоволенню в розмірі 11820,91 грн. за розрахунком позивача.

Згідно ст. 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов’язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Крім того, зазначена позиція підтверджується рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97 від 03.04.1997 року, в яких зазначено, що порядок застосування індексів інфляції при розгляді справ повинен обраховуватись за весь час прострочення.

Позивачем заявлено у позовній заяві про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 5810,00 грн. (за період з 29.01.10 р. по 28.04.10 р.) та 3 % річних у сумі 1712,31 грн. (за період з 29.01.10 р. по 28.04.10 р.).

Після перерахунку господарським судом розміру інфляційних збитків та 3% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що розрахунок здійснений арифметично вірно, а тому вимога стягнути вказані суми підлягає задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

Враховуючи факт оплати відповідачем частини суми основної заборгованості після подання позову до суду, то державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.33, 44, 49, 80-85 ГПК України, ст. ст.22, 525, 526,549 ЦК України господарський суд Київської області,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДЕКС ПРОДАКШН»(07710, Київська область, Яготинський район, с. Супоївка, вул. Вітовецька,85-а, код ЄДРПОУ 36098150) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Інвестиційна компанія»(49000, М. Дніпропетровськ,, Жовтневий район, Лоцманський узвіз,1, код ЄДРПОУ 32688569) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем, основний борг в сумі 216625 (двісті шістнадцять тисяч шістсот двадцять п’ять) грн. 00 коп., 11820 (одинадцять тисяч вісімсот двадцять) грн. 91 коп. пені, 5810 (п’ять тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп. інфляційних збитків,1712 (одна тисяча сімсот дванадцять) грн. 31 коп. –3 % річних та судові витрати: державне мито в сумі 3606 (три тисячі шістсот шість) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписане 16.07.10 р.