Рішення № 109751058, 01.03.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29222/22-ц

Категорія 38

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Габрись О.М.,

справа №757/29222/22-ц

учасники справи:

позивач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк»

відповідач 1: ОСОБА_1

відповідач 2: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного товариства «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року ПАТ АБ «Укргазбанк» (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних.

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16.11.2009 року задоволено цивільну справу № 2-2080/1-2009 за позовом ВАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Укргазбанк» заборгованість в розмірі 96 965 доларів США 01 цент та 19 988 грн. 88 коп., судові витрати в розмірі 1 950 грн., а також стягнуто з ОСОБА_1 штраф за порушення страхування предмету іпотеки на суму 22 725 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору та рішення суду, відповідно до ст. 625 ЦК України у позивача з`явилося право вимагати від відповідача сплатити три проценти річних від простроченої суми, за період з 24.02.2019 року по 23.02.2022, що становить 6 885 доларів США 95 центів, які позивач просив суд стягнути з відповідача.

Ухвалою від 2 листопада 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 25.01.2023 року (а.с. 50).

Повідомленням суду від 2 листопада 2022 року учасників справи повідомлено про розгляд справи за правилами позовного (спрощеного) провадження, яким одночасно сторонам роз`яснено їх процесуальні права на подання відповідних заяв по суті справи у встановлені строки (а.с. 51).

Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від відповідачів до суду не надходили.

До судового засідання сторони не з`явились з невідомих причин, хоча про час, день та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

25 січня 2023 року від представник позивача Мікайилов Р.Р. надійшла заява про розгляд справу без його участі, позов підтримає в повному обсязі та просить його задовольнити.

За таких обставин, суд розглянув відповідно до ст. 280 ЦПК України за правилами заочного позовного провадження.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, 13 грудня 2007 року між ВАТ «АБ «Укргазбанк» правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 291-Ф/07, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала у ВАТ «АБ «Укргазбанк» кредитні кошти у розмірі 90 000 доларів США, з кінцевим строком повернення кредиту та сплати відсотків - до 13.12.2027 року, зі сплатою 12,9 % річних (а.с. 10-12).

У забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором з ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 291-П/07 від 13.12.2007 року (зворотна сторона а.с. 14-15).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16.11.2009 року задоволено цивільну справу № 2-2080/1-2009 за позовом ВАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 19-21) та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Укргазбанк» заборгованість в розмірі 96 965 доларів США 01 цент та 19 988 грн. 88 коп., судові витрати в розмірі 1 950 грн., а також з ОСОБА_1 штраф за порушення страхування предмету іпотеки на суму 22 725 грн.

Рішення суду набрало законної сили 26.11.2009 року та на його виконання 07.04.2010 року видані судом виконавчі листи (зворотна сторона а.с. 21-24).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У позовній заяві представник позивача зазначає, що на даний час рішення суду не виконано та пред`явлено його до виконання.

Згідно із ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не скористався процесуальним правом подати відзив на позовну заяву, в якому викласти свої заперечення та надати докази на підтвердження належного виконання рішення суду про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ч. 1 ст. 1046 ЦК, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, передбачені ст. 611 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України). Зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, так як в охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовий аналіз положень ст. 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-п (провадження № 14-154це18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення боргу у 2009 році зобов`язання відповідача сплатити заборгованість за кредитним договором не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання. Відтак кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення до дати виконання рішення суду.

Такої ж позиції дійшов Верховний суд у постанові від 08.11.2019 по справі № 127/15672/16-ц, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 та 27 квітня 2018 року у справах №910/16945/14 та № 908/1394/17, від 16 листопада 2018 року у справі № 918/117/18, від 30 січня 2019 року у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13 лютого 2019 року у справі № 924/312/18, про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Враховуючи, що рішення суду є обов`язковим, та з огляду на те, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 порушили грошове зобов`язання з виплати суми заборгованості, та не виконали рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16.11.2009 року, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України підлягає стягненню з відповідачів заборгованість у вигляді 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, 3% річних з непогашеної суми основного боргу за розрахунковий період з 24.02.2019 року по 23.02.2022 року, що становить 6 885 доларів США 95 центів (а.с. 25).

У постанові Верховного Суду (у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду) від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16, наведено висновок про те, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову. Аналогічні за змістом висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 21.11.2018 у справі № 642/493/17-ц.

З урахуванням наведеного, перевіривши наданий розрахунок заборгованості, суд погоджується з порядком нарахування позивачем 3% річних, яка відповідає вимогам закону та положенням кредитного договору, та вважає, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими письмовими доказами, а тому вони вважаються судом доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір в розмірі 2 994 грн. 12 коп. відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідачів в рівних частинах, тобто по 1 497 грн. 06 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 543, 625 ЦК України, статтями 2, 10, 12, 13, 49, 76-82, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерного товариства «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» 3% річних у розмірі 6 885 доларів США 95 центів.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» судовий збір по 1 497 грн. 06 коп. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк»: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280.

Відповідач 1: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач 2: ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя О.В. Батрин