Рішення № 10975032, 19.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2010 р. Справа № 4/101-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального підприємства Київської обласної ради «Києво-Святошинська тепломережа», м. Боярка

про стягнення 63709,40 грн.

за участю представників сторін:

від позивача          Жигадло І.Б. –предст., дов. № 79/10 від 28.12.2009р.

від відповідача          Почтаренко Л.С. –предст., дов. від 01.06.2010р.

Обставини справи:

Дочірньою компанією Газ України Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (позивач) заявлено позов до Комунального підприємства Київської обласної ради «Києво-Святошинська тепломережа»(відповідач) про стягнення 63709,40 грн. заборгованості, в тому числі 51774,79 грн. основного боргу,5295,73 грн. пені, 4970,38 грн. інфляційних втрат, 1668,49 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.06.2010р. було порушено провадження у справі, розгляд призначено на 30.06.2010р.

Присутній в судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився, повноважного представника до суду не направив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, письмового відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 19.07.2010р.

19.07.2010р. присутній в судовому засіданні представник відповідача усно проти позову заперечував.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд,

встановив:

29 вересня 2008 р. між Дочірньою компанією Газ України Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (постачальник) та Комунальним підприємством Київської обласної ради «Києво-Святошинська тепломережа»(покупець) був укладений договір № 06/08-939БО-41 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання, відповідно до умов якого постачальник згідно з цим договором зобов’язується передати у власність покупця природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов’язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі 454,0 тис. куб. м.

Позивач, на виконання умов договору передав у власність відповідачу протягом жовтня-грудня 2008 року та січня-квітня 2009 року природний газ на загальну суму 1265730, 60 грн., що підтверджується актами прийому-передачі, які підписані та скріплені печатками уповноваженими особами підприємств.

Відповідно до п.6.1 договору остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється покупцем до 10 числа наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов’язання за договором виконав не належним чином, за природний газ сплатив кошти в розмірі 1 213 955,81 грн., у зв’язку з чим за останнім рахується заборгованість в розмірі 51774,79 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідач доказів, які б свідчили про повну оплату за поставку природного газу не надав, у зв’язку з чим позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 51774,79 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім суми заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача також 5295,73 грн. пені.

Згідно п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору, покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 7.10 договору передбачено, що неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За розрахунком позивача, розмір пені становить 5295,73 грн. Даний розрахунок є арифметично вірним, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за розрахунком позивача, відповідач має сплатити заборгованість з урахуванням 4970,38 грн. інфляційних втрат та 1668,49 грн. 3% річних з простроченої суми.

Розрахунок позивача трьох процентів річних та інфляційних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення трьох процентів річних з простроченої суми в розмірі 1668,49грн. та 4970,38 грн. інфляційних підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради «Києво-Святошинська тепломережа»(08150, Київська обл.., м. Боярка, вул.. 50 років Жовтня, 9, код ЄДРПОУ 23576122) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул.. Щолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 51774 (п’ятдесят одну тисячу сімсот сімдесят чотири) грн.. 79 коп. основного боргу, 5295 (п’ять тисяч двісті дев’яносто п’ять) грн. 73 коп. пені, 4970 (чотири тисячі дев’ятсот сімдесят) грн. 38 коп. інфляційних втрат, 1668 (одну тисячу шістсот шістдесят вісім) грн. 49 коп. 3% річних, 637 (шістсот тридцять сім) грн. 10 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                   О.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 23.07.2010р.