Рішення № 10974886, 12.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2010 р. Справа № 17/094-10

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Грінвіч-Вест”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Соната”

про стягнення 6440,51грн.

За участю представників:

від позивача Касьяненко Р.Л. (дов. від 01.03.2010р.);

від відповідача не з’явилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Грінвіч-Вест” (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Соната” (далі - відповідач) про стягнення 6440,51грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки товару № 21 від 26.05.2009р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.06.2010р. порушено провадження у справі № 17/094-10, розгляд справи призначено на 18.06.2010р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 18.06.2010р. та 05.07.2010р. розгляд справи відкладено на 05.07.2010р. та 12.07.2010р. відповідно.

В судовому засідання 12.07.2010р. представник позивача підтримав позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання 18.06.2010р., 05.07.2010р. та 12.07.2010р. не з’явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.05.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Грінвіч-Вест” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Соната” (Покупець) укладено договір поставки № 21, згідно якого постачальник зобов’язався на умовах та в порядку, визначених договором поставити покупцю (передати у власність покупця) товар, а покупець - прийняти товар та оплатити його.

Згідно п.п 2.1., 2.2. договору асортимент та ціна товару передбачається у специфікації, яка додається до договору (додаток № 1 до договору) і є його невід’ємною частиною. Асортимент товару, що є предметом поставки за договором зазначається у супроводжувальних документах (податкова та товарна накладна), які є невід’ємною частиною договору.

Покупець оплачує поставлений постачальником товар, що є предметом поставки за договором за ціною передбаченою у супроводжувальних документах, які додаються до договору (п. 6.1. договору).

Пунктом 7.1. договору встановлено, що покупець здійснює оплату постачальнику за поставлений товар впродовж 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту поставки партії товару на склад покупця.

Відповідно до п. 10.1. договору договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом одного року, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором.

26.05.2009р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Гринвіч-Вест” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Соната” складено специфікацію (додаток № 1) до договору купівлі-продажу з наданням ділерських повноважень (а.с. 17), згідно якого сторони погодили асортимент та ціну товару.

На виконання договору позивач поставив відповідачу товар на суму 8564,67грн., а саме: згідно видаткових накладних № РН-0000290 від 06.07.2009р. на суму 2955,70грн. та № РН-0000307 від 20.07.2009р. на суму 5608,97грн. (а.с. 18, 20), який отриманий представником відповідача –Замніусом Сергієм Михайловичем на підставі довіреностей № 120 від 07.07.2009р., № 131 від 21 07.2009р. (а.с. 18, 20 на звороті).

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.

З метою досудового врегулювання спору 02.04.2010р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію про виконання умов договору поставки № 21 від 26.05.2009р. (а.с. 23-25) та сплату останнім 6440,51грн. боргу за договором, а також підписаний позивачем примірник акту звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 17.05.2010р., що підтверджується фіскальним чеком № 6103 від 02.04.2010р. (а.с. 22). Відповідач вимоги зазначеної претензії не виконав, направлений на його адресу підписаний позивачем примірник акту звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 17.05.2010р. не повернув.

Суд встановив, що відповідач 20.07.2009р. частково погасив борг за накладною № РН-0000290 від 06.07.2009р. на суму 2124,16грн., що підтверджується банківською випискою з картки-рахунку позивача (а.с. 65), оплату за поставлений позивачем згідно накладної № РН-0000307 від 20.07.2009р. товар не здійснив повністю, внаслідок чого заборгованість відповідача на момент судового розгляду справи складала 6440,51грн. (831,54грн. борг за накладною № РН-0000290 від 06.07.2009р. та 5608,97грн. –борг за накладною № РН-0000307 від 20.07.2009р.).

Наявність у відповідача перед позивачем боргу за накладними № РН-0000290 від 06.07.2009р. та № РН-0000307 від 20.07.2009р. також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 13.08.2009р. (а.с. 62) та банківською випискою (а.с. 69).

Предметом позову є вимога про стягнення 6440,51грн. заборгованості.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд встановив, що позивач на виконання договору поставив відповідачу товар згідно накладних № РН-0000290 від 06.07.2009р. та № РН-0000307 від 20.07.2009р.; відповідач, у передбачений п. 7.1. договору 21 денний строк з моменту отримання товару, оплатив отриманий товар частково, сплативши частину вартості товару в сумі 2124,16грн. за накладною № РН-0000290 від 06.07.2009р., залишивши повністю без оплати накладну № РН-0000307 від 20.07.2009р., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи складала 6440,51грн.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 6440,51грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Суд встановив, що позивачем за позовні вимоги про стягнення 6440,51грн. сплачено державне мито в розмірі 130грн., хоча згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” (із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів стягується державне мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) останній повинен був сплатити 102грн. (6*17, 17грн. - неоподатковуваний мінімум доходів громадян), переплативши до Державного бюджету України 28грн. (130грн. –102грн.). Враховуючи те, що позивач безпідставно сплатив до Державного бюджету України 28грн. (які він не повинен був сплачувати), а у суду відсутні підстави для їх стягнення з відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 102грн. державного мита.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

           1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Соната” (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, буд. 33-Б, кв. 43; код ЄДРПОУ 31212088) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Грінвіч-Вест” (01033, м. Київ, вул. Гайдара, буд. 27, кв. 77; код ЄДРПОУ 34569106) 6 440 (шість тисяч чотириста сорок гривень) 51 коп. заборгованості, 102 (сто дві гривні) 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Горбасенко П.В.

Рішення підписане: 15.07.2010р.