Рішення № 10974674, 13.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2010 р. Справа № 10/115-10          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                             Привалова А.І.

при секретарі                                                                       Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/115-10

за позовом                     фізичної особи - підприємця Артемова Андрія Борисовича,

                              м. Київ

до                               фермерського господарства «Крук-2008», с. Безуглівка, Згурівський район

про                               стягнення 316042,30 грн.

Представники:

від позивача:           Руденко О.В. - довіреність № 428 від 22.02.2010 р.;

від відповідача:           не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Артемов Андрій Борисович (далі-позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до фермерського господарства «Крук-2008»(далі-відповідач) з вимогою про стягнення з останнього 316042,30 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань згідно з умовами Договору про надання послуг № 29 від 10.09.2009 р., у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 154910,00 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 1222,30 грн. 3 % річних та 159910,00 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 28.05.2010 р. порушено провадження у справі № 10/115-10 та призначено її до розгляду.

В судових засіданнях 22.06.2010 р. та 13.07.2010 р. представником позивача надано документи, витребувані судом, та підтримано позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання 22.06.2010 р. та 13.07.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судових засідань, про що свідчить відбиток штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвал суду від 28.05.2010 р. та 22.06.2010 р., вимоги зазначених ухвал суду не виконав, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не надіслав.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, та відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання представника відповідача, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2009 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено Договір № 29 про надання послуг, відповідно до умов якого виконавець зобов’язується за завданням замовника виконати роботи зі збирання сільськогосподарських культур, вказаних у Додатку до договору, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві надані послуги, в порядку і розмірі обумовлених договором.

Пунктом 2.2.5 договору встановлено, що виконавець зобов’язується щоденно, після закінчення щоденних робіт, надавати замовнику для підписання Акт приймання-передачі виконаних робіт.

На виконання умов Договору № 29 від 10.09.2009 р. позивачем належним чином та в повному обсязі надано, а відповідачем прийнято, згідно з актами приймання-передачі виконаних робіт від 05.11.2009 р. на суму 65160,00 грн. (Додаток № 5), та від 05.11.2009р. на суму 94750,00 грн. (Додаток № 5), послуги з обмолоту та збиранню зерна, всього на загальну суму 159910,00 грн.

Умовами розділу 3 договору передбачено, що розрахунок за наданні виконавцем послуги проводяться на підставі Актів приймання-передачі виконаних робіт, підписання яких, з ініціативи виконавця, відбувається щоденно після виконання робіт, але не пізніш 14 діб з моменту підписання таких актів.

Вартість виконаних робіт в межах договору складає:

- кукурудза 250 грн/га;

- соняшник 180 грн/га.

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань згідно з умовами договору за надані позивачем послуги розрахувався лише частково у сумі 5000,00 грн., про що свідчить виписка з особистого рахунку позивача за 20.10.2009 р., копія якої наявна в матеріалах справи. Вартість наданих послуг у сумі 154910,00 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судові засідання від 22.06.2010 р. та від 13.07.2010 р. не з’явився, письмових пояснень чи доказів оплати вартості отриманих від позивача послуг не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов’язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за надані останнім згідно з умовами Договору № 29 від 10.09.2010 р. послуги, на час прийняття рішення не сплачена, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а вимога позивача про стягнення з відповідача 154910,00 грн. підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 1222,30 грн. 3 % річних, нарахованих позивачем за неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань згідно з умовами договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми закону та враховуючи, що розрахунок 3 % річних, наданий позивачем, є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 1222,30 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач, на підставі п. 4.3 договору просить суд стягнути з відповідача 159910,00 грн. штрафу.

Відповідно до п. 4.3 договору, у разі порушення замовником термінів розрахунку за надані виконавцем послуги більше ніж на 14 календарних днів, замовник зобов’язаний сплатити виконавцю штраф у розмірі 100 % від суми наданих послуг, згідно з актами виконаних робіт.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем штрафу у сумі 159910,00 грн. та задоволено зазначену вимогу за розрахунком позивача, який є арифметично вірним та міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 625, 626, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193, 216, 217, 218, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 55, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

           1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з фермерського господарства «Крук-2008»(07640, Київська область, Згурівський район, с. Безуглівка, вул. Паркова, 14; код ЄДРПОУ 34749303) на користь фізичної особи-підприємця Артемова Андрія Борисовича (03179, м. Київ, вул. Колонтай, 28-А; ідентифікаційний код 2548013410) 154910,00 грн. заборгованості, 1222,30 грн. 3 % річних, 159910,00 грн. штрафу, а також судові витрати: 3160,42 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       А.І. Привалов