Рішення № 109745951, 22.03.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/184/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2023 Справа № 908/2339/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Сиротенко В.К., розглянувши матеріали справи № 908/2339/22

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпрометцентр", 49000, м. Дніпро, пр. Мануйлівський, буд. 11, прим. 32

до відповідача: державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133

адреса для листування: 69000, м. Запоріжжя, вул. Шенвізська, буд. 2, Кризовий центр

про стягнення 3 411 176,73 грн

У засідання приймали участь:

від позивача: Абліцов Д.В., директор, наказ №1 від 10.12.18 (в режимі ВКЗ)

від відповідача: Гриценко В.С., виписка з ЄДР (в режимі ВКЗ)

СУТЬ СПОРУ:

18.11.22 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 09.11.22 № 09/11/22-1 з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпрометцентр" (далі ТОВ "НВП "Дніпрометцентр") до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (надалі ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ЗАЕС") про стягнення заборгованості за договором поставки продукції від 20.11.20 № 433(7)20УК/ у розмірі 3 411 176,73 грн., а саме: 2 490 475,56 грн. основного боргу, 133 471,78 грн. 3 % річних та 787 229,39 грн. інфляційних втрат.

18.11.22 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 24.11.22 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2339/22 у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.12.22 о 12 год. 00 хв.

07.12.22 на електронну адресу суду надійшов відзив за вих. від 07.12.22 № 28-23/14271, в якому представник відповідача заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

08.12.22 до суду від позивача надійшли:

- клопотання за вих. від 05.12.22 № 05/12/22-1, в якому представник останнього просить суд провести підготовче засідання у справі без участі представника позивача та постановити ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначити справу до судового розгляду по суті;

- письмове повідомлення за вих. від 05.12.22 № 05/12/22-2, в яких представник позивача повідомляє суд про відсутність іншого листування, окрім того, що додано до позовної заяви.

12.12.22 на електронну адресу суду надійшла відповідь за вих. від 09.12.22 № 09/12/22-1 на відзив, в якій представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 14.12.22 судом прийнято до розгляду відзив відповідача за вих. від 07.12.22 № 28-23/14271 на позовну заяву та відповідь позивача за вих. від 09.12.22 № 09/12/22-1 на відзив.

Ухвалою від 14.12.22 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - по 22.02.23 включно та відкладено підготовче засідання на 24.01.23 о 10 год. 30 хв.

17.01.23 до суду в системі "Електронний суд" надійшло клопотання за вих. від 17.01.23, в якому представник відповідача просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату з метою забезпечення права відповідача на участь у судовому засіданні.

23.01.23 на електронну адресу суду надійшло клопотання за вих. від 23.01.23 № 23/01/23-1, в якому представник позивача просить суд провести підготовче засідання справи без участі уповноваженого представника ТОВ "НВП "Дніпрометцентр".

Представники сторін в судове засідання 24.01.23 не з`явились, про місце, дату та час були повідомлені належним чином.

Ухвалою від 24.01.23 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/2339/22 на 07.02.23 о 10 год. 30 хв.

01.02.23 на електронну адресу суду надійшло клопотання за вих. від 01.02.23 № 01/02/23-2, в якому представник позивача просить суд провести підготовче засідання у справі № 908/2339/22, призначене на 07.02.23 без участі уповноваженого представника позивача та за результатами підготовчого засідання постановити ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

06.02.23 до суду в системі "Електронний суд" надійшло клопотання за вих. від 06.02.23, в якому представник відповідача просить суд поновити відповідачу процесуальний строк для подання заперечень на відповідь на відзив у справі № 908/2339/22 та відкласти розгляд справи в підготовчому провадженні на іншу дату, з метою забезпечення права відповідача на подання заперечень на відповідь на відзив у справі № 908/2339/22 та участь у судовому засіданні з розгляду даної справи.

Ухвалою від 07.02.23 закрито підготовче провадження у справі № 908/2339/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.03.23 о 12 год. 00 хв.

Ухвалою від 02.03.23 задоволено заяву представника ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ЗАЕС" за вих. від 01.03.23 про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції 07.03.23 о 12 год. 00 хв. поза межами приміщення суду.

В судовому засіданні 07.03.23 оголошено перерву до 13.03.23 о 12 год. 00 хв.

Ухвалою від 08.03.23 задоволено заяву представника ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ЗАЕС" за вих. від 07.03.23 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 13.03.23 о 12 год. 00 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2339/22.

Ухвалою від 10.03.23 задоволено заяву керівника ТОВ "НВП "Дніпрометцентр" за вих. від 08.03.23 № 08/03/23-2 про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції 13.03.23 о 12 год. 00 хв. поза межами приміщення суду.

В судовому засіданні 13.03.23 оголошено перерву до 22.03.23 о 13 год. 00 хв.

У засіданні 22.03.23, на підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України, судом ухвалено/проголошено/ рішення по суті спору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки продукції №433(7)20УК від 20.11.20/53-121-01-20-09933 від 02.12.20 позивачем поставлено відповідачеві продукцію на загальну суму 2 553 315,56 грн. Відповідач в порушення умов договору отриману продукцію оплатив частково на суму 63 840,00 грн, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 2 490 475,56 грн. На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 3% річних у сумі 133 471,78 грн та інфляційні втрати у сумі 787 229,39 грн.

В судовому засіданні 22.03.23 представник позивача підтримав позовні вимоги.

07.12.22 на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив за вих. № 28-23/14271 від 07.12.22, який прийнято судом до розгляду. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що умовами договору не визначений строк оплати вартості товару у розмірі ПДВ, вимога щодо оплати вартості товару у розмірі суми ПДВ 435 961,50 грн в порядку ст. 530 ЦК України на адресу відповідача не надходила. Також вважає, що вимога про стягнення нарахованих 3% річних та інфляційних втрат є безпідставною та задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 22.03.23 представник відповідача заперечив проти позовних вимог у повному обсязі .

Судом враховано, що 12.12.22 на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду.

09.03.23 на електронну адресу суду від позивача надійшли пояснення по суті спору в яких зазначено, що при розрахунку 3% річних та інфляційних втрат позивачем помилково не враховано здійснену суму оплати у розмірі 63 840,00 грн. Відтак, розмір 3% річних становить 131 859,81 грн, розмір інфляційних втрат становить 746 917,63 грн. Просить задовольнити позовні вимоги з урахуванням наданого в поясненнях розрахунку 3% річних та інфляційних втрат.

Дослідивши надані позивачем пояснення судом відмовлено в їх прийнятті до розгляду виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 2 ч.2 ст.46 ГПК України, позивач вправі до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, як збільшити, так і зменшити розмір позовних вимог.

Право учасника справи розпоряджатись своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.2 ст. 14 Кодексу) здійснюється з дотриманням інших вимог процесуального закону.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою від 07.02.23 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/2339/22, розгляд справи по суті … призначено на 07.03.23.

У засіданні 07.03.23 суд розпочав розгляд справи №908/2339/22 по суті спору.

Пояснення позивача, що надійшли на адресу суду 09.03.23, по своїй суті є заявою про зменшення позовних вимог та подані вже після початку розгляду справи по суті, що суперечить приписам норм Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.11.20 між товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Дніпрометцентр» (Постачальник) та Відокремленим підрозділом "Запорізька АЕС" державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" (Покупець) укладено договір поставки продукції № 433(7)20УК/53-121-01-20-09933 (від 02.12.20), за умовами якого (п. 1.1 договору) Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і сплатити товар визначений у таблиці п. 1.1 вказаного договору.

Згідно із п. 1.2 договору, строк поставки товару: листопад - грудень 2020 р.

Пунктом 3.1. договору визначено, що ціна договору складає 2 615 769,00 грн з врахуванням ПДВ 435 961,50 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 60-ти календарних днів з моменту поставки, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 3.3. договору).

Поставка товару відбувається в строк зазначений у п. 1.2 договору (п. 4.3 договору).

Згідно із п. 4.6 договору, постачальник зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкової накладної чинним законодавством з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Електронна адреса замовника для листування в рамках адміністрування ПДВ: pdvzaes@mgw.npp.zp.ua.

У відповідності до п. 12.1 договору, він (договір) вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом року з моменту укладення.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на суму 2 554 315,56 грн, що підтверджується видатковими накладними:

- №22 від 09.12.20 на суму 896 366,28 грн,

- №23 від 09.12.20 на суму 713 063,28 грн,

- №25 від 15.12.20 на суму 769 446,00 грн,

- №27 від 30.12.20 на суму 175 440,00 грн.

Про отримання товару відповідачем свідчить підпис уповноваженої особи на видаткових накладних, скріплений печаткою підприємства.

На виконання вимог договору та законодавства позивачем складено податкові накладні №21 від 09.12.20, №22 від 09.12.20, №24 від 15.12.20, №26 від 30.12.20 та зареєстровано їх в ЄРПН, про що свідчать відповідні квитанції.

Відповідач в порушення умов договору здійснив часткову оплату отриманого товару на суму 63 840,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №785 від 314.01.22.

Позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. №14/10/22-1 від 14.10.22 щодо погашення заборгованості у розмірі 2 490 475,56 грн та нарахованих відсотків річних та інфляційних втрат.

Несплата відповідачем вартості отриманого товару у розмірі 2 490 475,56 грн стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення суми заборгованості в примусовому порядку.

Судом прийнято до уваги, що вказаний договір в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт здійснення поставки товару підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних, які долучено до матеріалів цієї справи.

Як зазначалось вище у тексті цього рішення, за п. 3.2 договору, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 60-ти календарних днів з моменту поставки товару, передбаченого п. 1.1. договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 3.3. договору).

Відповідач свого обов`язку щодо оплати позивачу за поставлений товар обумовленого у договорі не виконав. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

При цьому, судом враховано, що відповідно до абз. 6 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

За фактом поставки товару постачальник виписав податкові накладні, які зареєстровані постачальником у Єдиному реєстрі податкових накладних в межах строку оплати вартості товару, про що свідчать відповідні квитанції.

Враховуючи викладене, строк оплати частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ слід визначати так само, як і для оплати вартості товару, оскільки на дату настання строків оплати товару податкова накладна вже була виписана та зареєстрована постачальником.

Таким чином, вказаним спростовуються заперечення відповідача щодо невизначеності умовами договору строку оплати вартості товару у розмірі суми ПДВ.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем не заперечується отримання товару на суму 2 490 475,56 грн, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 2 490 475,56 грн суми основного боргу. Відповідно, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 787 229,39 грн інфляційних втрат та 133 471,78 грн 3 % річних.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

При перевірці розрахунків сум відсотків річних та інфляційних втрат судом враховано, що позивачем під час нарахувань не враховано часткову оплачу відповідачем поставленого товару у сумі 63 840,00 грн. Також, при визначенні періодів нарахування позивачем не враховано приписи ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України та помилково визначено строк оплати за видатковою накладною №25 від 15.12.20 - 14.02.21 замість 15.02.21.

Доводи відповідача про неправомірне нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат на суму ПДВ судом відхилені з огляду на те, що частина вартості товару в розмірі суми ПДВ входить до складу ціни товару, строк оплати вартості товару в частині сум ПДВ настав одночасно зі строком оплати вартості поставленого товару.

Згідно з розрахунком суду (проведеним за допомогою комп`ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи "ЗАКОНОДАВСТВО"), розмір 3 % річних та індексу інфляції за вказані вище періоди становлять 131 796,57 грн та 746 888,76 грн відповідно.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11-15, 20, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ 19355964) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпрометцентр" (49000, м. Дніпро, пр. Мануйлівський, буд. 11, прим. 32, код ЄДРПОУ 42686992) - основний борг у сумі 2 490 475 (два мільйони чотириста дев`яносто тисяч чотириста сімдесят п`ять) грн 56 коп., інфляційні втрати у сумі 746 888 (сімсот сорок шість тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн 76 коп., 3% річних у сумі 131 796 (сто тридцять одну тисячу сімсот дев`яносто шість) грн 57 коп. та 50 537 (п`ятдесят тисяч п`ятсот тридцять сім) грн 41 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.03.2023.

Суддя В.Л. Корсун