Рішення № 10974487, 01.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2010 р. Справа № 49/60/15/049-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом           товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Купець», м.Київ

до           товариства з обмеженою відповідальністю «ВВІКО», Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе

про           стягнення 65219,98 грн.

за участю представників:

від позивача: Ковальчук С.В. (дов. від 01.01.2010 р.);

від відповідача: Мацко М.А. (дов. № б/н від 01.04.2010р.).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області за підсудністю з господарського суду міста Києва надійшла справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Купець»(далі-Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «ВВІКО»(далі-Відповідач) про стягнення 65219,98грн., з яких 47394,83грн. заборгованості за товар поставлений на підставі видаткових накладних, 17118,97 грн. інфляційних втрат та 706,18 грн. 3% річних.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що позивач в розрахунок за товар, отриманий ним на підставі договору поставки № 07/04-02 від 02.04.2007р. поставив відповідачу товар на підставі видаткових накладних на загальну суму 831656,62 грн., що на 47394,83 грн. більше суми заборгованості позивача за договором поставки № 07/04-02 від 02.04.2007р. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 47394,83грн. У зв`язку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 17118,97 грн. інфляційних втрат та 706,18 грн. 3% річних. Всього сума позову становить 65219,98 грн. Також позивач просить стягнути судові витрати у справі, а саме 5000,00 грн. витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката, сплачене державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.04.2010р. надав суду відзив на позовну заяву № 279 від 20.04.2010р., в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що поставки на суму 299700,00 грн. масла селянського не було, оскільки відповідач товар за видатковою накладною № КУ-0000552 від 13.12.2007р. не отримав, вказана накладна ніким з працівників відповідача не підписувалася, а підпис який міститься на накладній є підписом невідомої особи. Також відповідач заперечує проти стягнення 5000,00 грн. витрат на послуги адвоката, оскільки зазначені витрати позивачем не підтверджені документально. Відповідач просить суд відмовити задоволенні позову повністю.

11.05.2010р. від відповідача на адресу господарського суду надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, в задоволенні якого судом відмовлено з мотивів, викладених у мотивувальній частині рішення.

01.07.2010р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшла заява від 15.06.2010р. про зміну позовних вимог, яка за своїм змістом є заявою про зміну підстав позову. В заяві позивач зазначає, що поставив відповідачу товар на підставі видаткових накладних на загальну суму 831656,62 грн., проте відповідач частково розрахувався за поставлену продукцію, у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 47394,83 грн. У зв’язку з наявністю зазначеної заборгованості відповідачу нараховано 17118,97 грн. інфляційних втрат та 706,18 грн. 3% річних. Всього сума позову становить 65219,98 грн. Також позивач просить стягнути судові витрати у справі, а саме 5000,00 грн. витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката, сплачене державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні 01.07.2010р. підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну підстав позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.07.2010р. проти заявлених позовних вимог заперечував.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Купець» було поставлено, а товариством з обмеженою відповідальністю «ВВІКО»було прийнято згідно з видатковими накладними № КУ-0000541 від 12.11.2007р. на суму 88531,20 грн., № КУ-0000549 від 07.12.2007р. на суму 386000,00 грн., № КУ-0000550 від 07.12.2007р. на суму 57425,42грн., № КУ-0000552 від 13.12.2007р. на суму 299700,00 грн. товар на загальну суму 831656,62 грн.

Для отримання товару відповідачем видано довіреності серії ЯОО № 008096 від 12.11.2007р., серії ЯОХ № 116392 від 07.12.2007р., серії ЯОХ № 116391 від 07.12.2007р., серії ЯОХ № 116415 від 13.12.2007р. на ім’я Голоушкіної Надії Миколаївни.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З викладеного вище вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір у спрощений спосіб, що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами, та довіреностями. Відповідно до цього договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти його і оплатити.

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач за отриманий товар розрахувався з позивачем частково у сумі 784261,79 грн.

Сторонами підписаний акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 17.12.2007р. обороти за період з 20.06.2007р. по 17.12.2007р. між сторонами становлять 3778956,62 грн. та в зазначену суму входить сума поставки за видатковою накладною № КУ-0000552 від 13.12.2007р. на суму 299700,00 грн. Зазначений акт звірки взаємних розрахунків підписаний директорами позивача та відповідача та містить відбитки печаток сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач 23.06.2010р. надіслав на адресу відповідача вимогу № 347 від 14.06.2010р., у якій позивач просить відповідача протягом 7 календарних днів здійснити оплату заборгованості у сумі 47394,83грн. за поставлений товар.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість не погасив.

Заперечення відповідача стосовно того, що ним не отримано товар за видатковою накладною № КУ-0000552 від 13.12.2007р. на суму 299700,00 грн. не беруться судом до уваги, оскільки відповідачем видано довіреність серії ЯОХ № 116415 від 13.12.2007р. на отримання товару, а саме масла селянського у кількості 16,2 т., а поставка згідно видаткової накладної № КУ-0000552 від 13.12.2007р. товару масла селянського у кількості 16,2 т. здійснювалася на підставі рахунка фактури № КУ-000074 від 13.12.2007р., про що зазначено у накладній в графі «Замовлення». Актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний сторонами, підтверджено поставку товару на підставі видаткової накладної № КУ-0000552 від 13.12.2007р. на суму 299700,00 грн. Також поставка товару за видатковою накладною № КУ-0000552 від 13.12.2007р. підтверджується тим, що позивачем надано суду для огляду оригінал довіреності серії ЯОХ № 116415 від 13.12.2007р. на ім’я Голоушкіної Надії Миколаївни на отримання товару, зазначеного саме у накладній № КУ-0000552 від 13.12.2007р., а відповідно до п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. Відповідно до абз. 2 п. 10 зазначеної Інструкції, невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності. Отже, твердження відповідача про неотримання ним товару за накладною № КУ-0000552 від 13.12.2007р. спростовується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч вимогам ч. 1 ст. 33 ГПК України не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, тоді як позивачем у справі доведено суду, що відповідачем отриманий Товар за накладною № КУ-0000552 від 13.12.2007р.

Щодо клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи, то оскільки поставка товару за видатковою накладною № КУ-0000552 від 13.12.2007р. на суму 299700,00 грн. підтверджується матеріалами справи, а саме наявністю у позивача оригіналу довіреності серії ЯОХ № 116415 від 13.12.2007р. на отримання товару, актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний сторонами, в якому сторонами підтверджено поставку товару на підставі видаткової накладної № КУ-0000552 від 13.12.2007р. на суму 299700,00 грн. зазначене клопотання є безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.

Таким чином, станом на час прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар на підставі видаткових накладних № КУ-0000541 від 12.11.2007р., № КУ-0000549 від 07.12.2007р., № КУ-0000550 від 07.12.2007р., № КУ-0000552 від 13.12.2007р. становить 47394,83 грн.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 47394,83 грн. за товар, поставлений на підставі вищезазначених видаткових накладних у кількості 4 штук на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 47394,83 грн. підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 17118,97грн. інфляційних втрат та 706,18 грн. 3% річних.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 17118,97грн. інфляційних втрат, які нараховані за період з січня 2008р. по листопад 2009р. та 706,18 грн. 3% річних, які нараховані за 182 дні. Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України заборгованість відповідача перед позивачем за товар отриманий на підставі видаткових накладних виникла 01.07.2010р., тобто нарахування інфляційних втрат та 3% річних згідно з вимогами ст. 625 ЦК України починається з липня 2010р. Враховуючи те, що позивач нарахував інфляційні втрати за період з січня 2008р. по листопад 2009р. та 3% річних за 182 дні, тобто за період коли у відповідача ще не виникло зобов’язання з оплати поставленого товару, то вимога позивача про стягнення з відповідача 17118,97грн. інфляційних втрат, які нараховані за період з січня 2008р. по листопад 2009р. та 706,18 грн. 3% річних, які нараховані за період за 182 дні задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Позивач просить стягнути з відповідача 5000,00 грн. адвокатських витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката Ковальчука С.В. (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 3898/10 від 19.02.2009р.) щодо ведення справи згідно з договором № 16 від 16.12.2009р.

16.12.2009р. між позивачем (Довіритель) та адвокатом Ковальчуком Сергієм Віталійовичем (Повірений) був укладений договір № 16. Відповідно до умов цього договору Довіритель доручає, а Повірений приймає доручення та зобов’язується провести всі необхідні дії по стягненню суми заборгованості з ТОВ «ВВІКО»перед Довірителем, представляти інтереси Довірителя в господарському суді Київської області, а саме: підготувати позовну заяву та інші матеріали для подачі до суду, брати участь у судових засіданнях, подати позовну заяву та інші необхідні документи в суд за винагороду.

Позивач сплатив Ковальчуку Сергію Віталійовичу 5000,00 грн. за договором № 16 від 16.12.2009р., що підтверджується платіжним дорученням № 251 від 25.02.2010р., яке наявне в матеріалах справи, з якого вбачається, що одержувачем коштів є Ковальчук С.В., призначення платежу: «Оплата за правову допомогу згідно договору № 16 від 16.12.2009р.».

Згідно з п. 3.2. Договору № 16 від 16.12.2009 р. винагорода за виконання цього доручення встановлюється в розмірі 5000,00 грн.

В судових засіданнях на виконання умов договору № 16 від 16.12.2009 р. був присутній адвокат Ковальчук С.В.

Адвокатом Ковальчуком С.В. виконані зобов’язання за договором № 16 від 16.12.2009 р., а саме у всіх судових засіданнях приймав участь адвокат Ковальчук С.В. Відповідно до платіжного доручення №251 від 25.02.2010р. Довірителем сплачено, а повіреним отримано 5000,00 грн. в рахунок оплати за правову допомогу згідно договору № 16 від 16.12.2009 р. Зазначену суму позивач просить суд стягнути з відповідача. Проте, суд, з огляду на співрозмірність витрат позивача на оплату послуг адвоката та ціну позову і складність справи, та те, що позов подано до виставлення вимоги в порядку ст. 530 ЦК України, обмежує розмір витрат на оплату послуг адвоката до 2000,00 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВВІКО»(08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Механізаторів, 1, код 13300531) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Купець» (01040, м. Київ, вул. Горького, буд.5-Б, код 33737356) 47394,83 грн. (сорок сім тисяч триста дев’яносто чотири грн. 83 коп.) боргу, 473,95 грн. (чотириста сімдесят три грн. 95коп.) витрат по сплаті державного мита, 171,50 грн. (сто сімдесят одна грн. 50 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2000,00 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.) витрат на оплату послуг адвоката.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 08.07.2010р.