Рішення № 10974432, 29.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2010 р. Справа № 10/011-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/011-10

за позовом                     товариства з обмеженою відповідальністю «АгроФід Україна»,

                              смт. Калинівка

до                               товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД», с. Морозівка

про                               стягнення 1986424,84 грн.

Представники:

від позивача:           не з’явився;

від відповідача:           не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АгроФід Україна»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»(далі-відповідач) з вимогою про стягнення з останнього 1986424,84 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань згідно з умовами Договору № 23/2008 від 14.07.2008 р. та Додаткової угоди від 30.12.2008 р. до нього, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 1986424,84 грн.

Ухвалою суду від 01.02.2010 р. порушено провадження у справі № 10/011-10 та призначено її до розгляду.

В судових засіданнях 23.02.2010 р., 09.03.2010 р. та 30.03.2010 р. судом відкладався розгляд справи, у зв’язку із неявкою в судове засідання представників сторін, неподання ними витребуваних документів, а також з метою витребування додаткових доказів.

В судове засідання 20.04.2010 р. представник позивача не з’явився, проте через загальний відділ господарського суду від останнього надійшла телеграма, якою позивач просить суд відкласти розгляд справи, у зв’язку із неможливістю прибуття в судове засідання, призначене на 20.04.2010 р., його повноважного представника.

Присутнім в судовому засіданні 20.04.2010 р. представником відповідача надано суду заперечення б/н та дати, якими останній просить суд відмовити в позові, оскільки позивачем не дотримано умови Договору № 23/2008, укладеного між сторонами 14.07.2008 р., а також з підстав не доведення позивачем наявної заборгованості, оскільки позивачем не додано до матеріалів справи видаткових накладних, відповідно до яких поставлявся товар із зазначенням моменту оплати товару та рахунки-фактури із зазначенням відповідних сум для оплати.

Ухвалою суду від 20.04.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, відкладено розгляд справи; зобов’язано позивача надати суду видаткові накладні на поставку товару та рахунки-фактури для здійснення відповідачем оплати вартості товару.

В судовому засіданні 25.05.2010 р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 25.05.2010 р. не з’явився, проте через загальний відділ надійшло клопотання, яким відповідач просить суд відкласти розгляд справи, у зв’язку із неможливістю прибуття його повноважного представника в судове засідання.

В судовому засіданні 15.06.2010 р. представником позивача, на виконання вимог ухвали суду від 20.04.2010 р. надано видаткові накладні та рахунки-фактури.

Крім того, позивачем надано суду заяву № 123 від 07.06.2010 р., якою останній уточнює позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 1956424,84 грн., у зв’язку із частковою сплатою останнім суми заборгованості.

Представник відповідача в судове засідання 15.06.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання, про що свідчить відбиток штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвали суду від 25.05.2010 р.

Ухвалою суду від 15.06.2010 р. відкладено розгляд справи.

В судове засідання 29.06.2010 р. представники сторін не з’явились, проте через загальний відділ господарського суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника та надано докази направлення відповідачу заяви про уточнення позовних вимог; відповідач про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, що підтверджується відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвали суду від 15.06.2010 р.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2008 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір № 23/2008, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується у визначений договором строк передати товар, найменування, асортимент, кількість, якість та комплектність якого обумовлена у Додатках-специфікаціяїх, а покупець зобов’язаний прийняти зазначений товар та сплатити за нього визначену договором грошову суму (п.п. 2.1, 3.1 договору).

Умовами п. 10.1 договору передбачено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар в гривнях шляхом перерахування зазначеної в рахуну-фактурі суми на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 10.2 договору передбачено, що у випадку відсутності претензії щодо поставленого товару, покупець здійснює оплату з відстрочкою платежу 30 (тридцять) календарних днів з моменту видачі видаткової накладної.

14.07.2008 р., 07.08.2008 р., 03.11.2008 р. між позивачем та відповідачем підписані Додатки-специфікації №№ 1, 2, 3 до Договору № 23/2008 від 14.07.2008р., якими між сторонами погоджені найменування, асортимент, кількість, якість та комплектність товару, що поставляється.

Позивачем, на підставі видаткових накладних, копії яких у кількості 44 штук наявні в матеріалах справи, в період з липня 2008 р. по січень 2009 р. включно поставлено, а відповідачем прийнято товар всього на загальну суму 7781116,94 грн.

Для отримання товару відповідачем видані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей на ім’я Гурбика Олександра Миколайовича та Реви Олексія Олексійовича, копії яких у кількості 18 штук наявні в матеріалах справи.

Для здійснення оплати вартості наданого товару позивачем за період з липня 2008 р. по січень 2009 р. включно виставлені відповідачу рахунки-фактури, копії яких у кількості 44 штук наявні в матеріалах справи.

Проте відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань згідно з умовами Договору № 23/2008 від 14.07.2008 р. за поставлений позивачем на підставі видаткових накладних та отриманий відповідачем на підставі довіреностей товар, лише частково здійснив оплату його вартості, у сумі 4094692,10 грн., вартість товару у сумі 3686424,84 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

30.12.2008 р. між сторонами підписана Додаткова угода до Договору № 23/2008 від 14.07.2008 р., якою погоджено викласти п. 10.1 договору в наступній редакції: «Покупець здійснює оплату товару в гривнях шляхом перерахування зазначеної в рахунку-фактурі суми на розрахунковий рахунок постачальника або шляхом оформлення на користь постачальника простого векселя. Передача простого векселя постачальнику виконується по акту прийому-передачі векселів після підписання сторонами акта виконаних робіт».

10.02.2009 р. відповідачем на адресу позивача направлений лист № 70, яким відповідач зобов’язується здійснити погашення заборгованості у сумі 3686424,84 грн. шляхом оформлення простих векселів, відповідно до викладеного останнім графіку погашення заборгованості.

19.02.2009 р. між позивачем та відповідачем підписаний акт приймання-передачі векселів за Договором № 23/2008 від 14.07.2008 р., яким відповідач передає а позивач приймає в рахунок погашення заборгованості прості векселі, у кількості 37 штук. на загальну суму 3686424,84 грн.

В період з 22.05.2009 р. по 15.12.2009 р. між позивачем та відповідачем підписані акти приймання-передачі векселів, якими позивачем передано після оплати, а відповідачем прийнято прості векселі, у кількості 17 штук на суму 1700000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 Цивільного кодексу України, цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 196 Цивільного кодексу України, встановлено групи цінних паперів, а саме: боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов’язання.

До боргових цінних паперів відносяться: облігації підприємств; державні облігації України; облігації місцевих позик; казначейські зобов'язання України; ощадні (депозитні) сертифікати; векселі.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»від 23.02.2006 р. № 3480-ІV, вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Простий вексель - письмове боргове зобов'язання встановленої форми, що дає право його власнику (векселедержателю) вимагати від боржника (векселедавця) безумовної сплати зазначеної у векселі суми грошей у визначений термін.

Отже, відповідачем в рахунок погашення заборгованості, яка утворилась, у зв’язку із неналежним виконанням ним зобов’язань за Договором 23/2008 від 14.07.2008 р. здійснено оплату заборгованості, згідно з переданими векселями, у сумі 1700000,00 грн.; оплата заборгованості, за векселями у кількості 20 штук, на суму 1986424,84 грн. відповідачем не здійснена.

В судовому засіданні 15.06.2010 р. позивачем надано суду заяву № 123 від 07.06.2010 р., якою останній уточнює позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 1956424,84 грн., оскільки 21.05.2010 р. останнім частково здійснено оплату за векселем, пред’явленого до виконання 07.09.2009 р., у сумі 30000,00 грн.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи, що на час прийняття рішення відповідачем частково сплачена сума заборгованості, то провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 30000,00 грн. підлягає припиненню, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті поставленого товару, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 1956424,84 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються на відповідача, оскільки часткова оплата заборгованості здійснена відповідачем після подачі позовної заяви.

Враховуючи наведене вище, керуючись Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», ст.ст. 11, 194, 196, 509, 525, 526, 626, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»(07526, Київська область, Баришівський район, с. Морозівка, вул. Садова, 9; код ЄДРПОУ 30467889) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АгроФід Україна»(07443, Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Ігорева, 12; код ЄДРПОУ 31781061) 1956424,84 грн. заборгованості, а також судові витрати: 19864,25 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення з відповідача 30000,00 грн. заборгованості провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       А.І. Привалов

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі - 12.07.2010 р.