Рішення № 10974428, 21.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"21" червня 2010 р. Справа № 19/089-10

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської

обласної філії ВАТ «Укртелеком», м. Київ;

до Управління праці та соціального захисту населення Яготинської районної

державної адміністрації, м. Яготин;

про стягнення 150647,75 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача: Самокиш Л.В. (дов. № 103 від 26.01.2010 р.);

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації (далі –відповідач) про стягнення 150647,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 147/06.07 про порядок відшкодування витрат за надані послуги зв’язку пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій і державного бюджету від 01.06.2007 р., в результаті чого за ним утворилась заборгованість за період з 01.05.2009 р. по 01.04.2010 р. у сумі 142650,88 грн. Додатково позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов’язання інфляційні збитки в сумі 6875,63 грн. та 3% річних у сумі 1121,24 грн.

Ухвалою від 21.05.2010 р. господарський суд Київської області порушив провадження у справі № 19/089-10 та призначив розгляд справи на 07.06.2010 р.

Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 07.06.2010 р. не з’явився, витребувані судом документи не надав. Проте, на адресу господарського суду надійшло клопотання за № 0201.04/1441 від 02.06.2010 р., в якому відповідач повідомляє про те, що позов Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»підтримує та просить розглядати справу без участі його представника.

Ухвалою від 07.06.2010 р. суд відклав розгляд справи на 21.06.2010 р., у зв’язку з неподанням витребуваних судом доказів та необхідністю витребування нових доказів по справі.

Представник позивача у судовому засіданні 21.06.2010 р. частково надав витребувані судом докази та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання вдруге не з’явився та витребувані судом документи не подав.

На підставі ст. 69 ГПК України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, а тому вважає, що, у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Управлінням праці та соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації (за договором –платник) та Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі центру електрозв’язку № 2 Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»(за договором –виконавець) 01.06.2007 р. було укладено Договір № 147/06.07 про порядок відшкодування витрат за надані послуги зв’язку пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій і державного бюджету (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, даний договір регламентує взаємовідносини сторін щодо відшкодування коштів за пільгове надання послуг електрозв’язку пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, які здійснюються виконавцем, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет»на відповідний рік, постанов Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету»(із змінами), від 29.01.2003 р. № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги»(із змінами) за видами пільг відповідних категорій громадян, визначених вищезазначеними постановами Кабінету Міністрів України.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що сторони виконують взаємні обов’язки з метою забезпечення надання пільг на послуги електрозв’язку пільговикам.

До пільгових категорій громадян, зокрема відносяться громадяни на яких поширюється дія п.19 ч. 1 ст. 12, п.10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.93 № 3551-ХІІ; п. 6 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист»від 24.03.98 № 203/98-ВР; п. 11 ст. 20 та ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 № 796-ХП.

Відповідно до п. 2.4.1 договору, відповідач зобов'язаний в повному розмірі перераховувати позивачу кошти для компенсації витрат по наданню пільг пільговим категоріям громадян.

Крім того, здійснення відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за рахунок коштів державного бюджету Управлінням праці та соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації , передбачено ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХП, ст. 63 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ, ст. 1 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист»№ 203/98-ВР, ст. 63 Закону України «Про телекомунікації», ч. 3 ст. 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»від 26.12.2008 р. № 835-VІ, постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 р. «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету».

Пунктами 2, 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 р. передбачено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення проводиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів затверджених у обласних та районних бюджетах на зазначені цілі. Головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання з праці та соціального захисту населення.

Згідно з п. 3 Типового положення про головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації і управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2000 року № 1498, основними завданнями управління є, зокрема, забезпечення на відповідній території реалізації державної політики у сфері соціально-трудових відносин, безпечної життєдіяльності, оплати, охорони і належних умов праці, зайнятості, пенсійного забезпечення, соціального захисту та обслуговування населення, в тому числі громадян, які потребують допомоги з боку держави; забезпечення в межах своїх повноважень дотримання законодавства про соціальний захист населення.

Відповідно до п. 3.1. договору, виконавець щомісяця до 7 числа, що настає за звітним, подає платнику на паперових та електронних носіях розрахунки та акти звіряння щодо вартості фактично нарахованих сум за надані послуги пільговикам у минулому місяці, згідно з формою «2-пільга».

Згідно з п. 3.2. договору, платник на підставі рахунків та актів звіряння про надання послуг зв’язку пільговикам, забезпечує в повному розмірі перерахування сум відшкодування по пільговому наданню послуг виконавцю.

Укладений між сторонами Договір № 147/06.07 про порядок відшкодування витрат за надані послуги зв’язку пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій і державного бюджету набуває законної сили з моменту його підписання і діє до кінця відповідного календарного року (п. 5.1.). Договір вважається продовженим на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення терміну однією із сторін не буде виявлено бажання про відмову від договору (п. 5.2.).

Пунктом 2 частини 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу України, майнові права та обов'язки виникають як з договорів, так і з адміністративних актів.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з умов договору, сторонами не визначено чітко строки та порядок здійснення платежів, а отже позивач мав звернутись до відповідача з вимогою про сплату заборгованості.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Доведення даних обставин, в цьому випадку, покладається законом на позивача.

Однак, позивач надав суду доказів надіслання відповідачу відповідної вимоги про сплату заборгованості.

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.

Згідно резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Отже, виходячи з вищевказаних обставин, позивач має право звернутись до суду шляхом вчинення прямого позову.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані телекомунікаційні послуги у період з 01.05.2009 р. по 01.04.2010 р. підтверджується матеріалами справи, а також Актом № 33 звіряння розрахунків станом на 01.04.2010 р., підписаного відповідачем 07.04.2010 р. та в якому останнім визнано заборгованість у загальній сумі 142650,88 грн., а саме: по пільгам, які надані ветеранам військової служби на суму 6598,43 грн., по пільгам, які надані ветеранам війни на суму 66770,65 грн., по пільгам, які надані ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС на суму 69281,80 грн., тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути за неналежне виконання відповідачем зобов’язань за Договором № 147/06.07 про порядок відшкодування витрат за надані послуги зв’язку пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій і державного бюджету від 01.06.2009 р., на підставі ст. 230 Господарського кодексу України, та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України індекс інфляції в сумі 6875,63 грн. та 3% річних –1121,24 грн.

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження прострочки боржника по виконанню грошових зобов’язань (відсутня конкретна дата, з якої боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання), тому безпідставним є нарахування на суму заборгованості індексу інфляції та 3% річних за період з травня 2009 року по березень 2010 року.

Таким чином, з урахуванням всіх вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації (07700, Київська область, м. Яготин, вул. Пирятинська, 1, код 03193608) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»(02098, м. Київ, пр. П.Тичини, 6, код 01184901) 142650 (сто сорок дві тисячі шістсот п’ятдесят) грн. 88 коп. - основного боргу, 1426 (одну тисячу чотириста двадцять шість) грн. 51 коп. - державного мита та 223 (двісті двадцять три) грн. 47 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя

рішення підписано 02.07.2010 року